Використання пульсуючих детонаційних двигунів у майбутньому надасть змогу використовувати компактні масогабаритні установки на суші, у воді, у повітрі, а також у космосі, які за економічністю суттєво відрізняються від газотурбінних. Одним із питань, які потребують розв'язання, є зменшення втрат енергії на пряме ініціювання детонації.

Зростаючі у світі вимоги до екологічної безпеки надають змогу створення компактної, енергоефективної лазерної установки на відміну від існуючих систем, яка буде розміщуватись на військовій техніці та надасть змогу суттєво впливати та швидко проводити дезактивацію забруднених поверхонь радіоактивними ізотопами за рахунок випарювання оксидних плівок під дією випромінювання.

За сучасних умов бою бойові лазери відіграють суттєву роль в ураженні легко броньованої техніки, безпілотних літальних апаратів, головок самонаведення. У створенні сучасних лазерних комплексів може виникнути гонка між світовими лідерами, де важливим питанням буде компактність, потужність і енергоефективність лазерних систем, які розміщуються на бронеоб'єктах. Використання детонаційних технологій надає змогу створити компактну силову установку та розв'язати питання про збільшення потужності за рахунок більш високої температури.

Розвиток лазерних технологій іноземних держав за останні роки досяг великих масштабів. Сполучені Штати Америки є лідером по створенню та впровадженню лазерних систем. У подальшому бойові лазери планують скласти основу протиракетної оборони США, що надасть можливість уражати декілька ворожих ракет одночасно. Розроблення космічної лазерної зброї може стати важливим для систем протиракетної оборони. Гонка між світовими лідерами зі створення сучасних лазерних комплексів розгорнеться в період 2015 - 2020 рр.

Інноваційні зміни в державі орієнтуються на сучасний ринок праці, освіта до пріоритетів сьогодення відносить уміння оперувати такими технологіями та знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства, підготують молодь до нових ролей у цьому суспільстві.

Проведено аналіз систем колективного захисту, що використовуються на бронетанковому озброєнні та військовій техніці. Встановлено, що фільтри-поглиначі, що використовуються на об'єктах бронетехніки типу Т-64 та його модифікацій, не забезпечують захист від сильнодіючих отруйних речовин. Перспективним напрямком вирішення окресленої проблеми є модернізація фільтрувально-поглинальних систем з використанням каталітичних матеріалів для ефективної нейтралізації токсидів різного походження.

Проведено аналіз систем колективного захисту, що використовуються в стаціонарних об'єктах, на зразках автомобільної та бронетанкової техніки. Встановлено, що наявні системи фільтрації не забезпечують захист від сильнодіючих отруйних речовин, а в прийнятих на озброєння сучасних зразках озброєння та військової техніки фільтровентиляційні установки не передбачені конструкцією. Перспективним напрямком вирішення окресленої проблеми є модернізація фільтрів-поглиначів із використанням каталізаторів нейтралізації СДОР, зокрема оксидних систем на сплавах титану.

Вивчено сучасні зразки озброєння та військової техніки іноземних держав світу, проведено аналіз систем колективного захисту бронетанкової техніки. Встановлено, що наявні системи фільтрації захищають від зброї масового ураження. Захищають вони від сильнодіючих отруйних речовин, залишається питанням? Перспективним напрямком вирішення окресленої проблеми є модернізація фільтрів-поглиначів бронетанкової техніки із використанням каталізаторів нейтралізації СДОР, зокрема оксидних систем на сплавах титану.

Проведено аналіз існуючих фільтрувальних систем держав НАТО та Російської Федерації, які захищають особовий склад та населення від різних видів хімічно-небезпечних речовин. Встановлено, що не існує таких фільтрів, які захищають від цих речовин. Тому запропоновано дообладнати конструкцію систем колективного захисту на бронетехніці та стаціонарних об'єктів за рахунок додаткового встановлення у фільтр-поглинач решітки (сітки) з нанесеним шаром каталітичного матеріалу, що буде нейтралізувати різні види хімічно-небезпечних речовин за рахунок фотокаталітичного очищення повітря оксидами титану.

Практично у всіх фотокаталітичних очисниках використовуються газорозрядні лампи низького тиску з випромінюванням в УФ діапазоні (320 нм - 400 нм), які вбудовуються всередині вздовж порожнього тіла прямо посередині. Головним елементом фотокаталітичних очищувачів повітря є поруваті носії з нанесеним шаром фотокаталізатора, що опромінюється ультрафіолетом, і через які нагнітають повітря. Для практичної реалізації фотокаталітичних технологій дезінтеграції газоподібних токсикантів на засобах бронетехніки та стаціонарних об'єктах військового призначення доцільно встановлювати у фільтри-поглиначі фільтровентиляційних установок мережку зі сплаву титану, на поверхні яких із застосуванням електрохімічних технологій формують шар титану (IV) оксиду. Нагальною потребою сьогодення є визначення вимог до типу джерела ультрафіолету, що буде забезпечувати безперебійне випромінювання в умовах вібрації, різних прискорень і ударів, оптимізувати розміщення джерела ультрафіолетового випромінювання для зменшення розмірів і кількості "мертвих зон", до яких не потрапляє випромінювання, та визначити потужність опромінення, яка забезпечить енергоефективну дезинтеграцію токсикантів залежно від їх складу та вмісту в повітряних сумішах.