Уперше в галіті Передкарпатського, Трансільванського та Східнословацького соленосних басейнів Карпатського регіону виявлено рідкі включення з нафтовою фазою. Визначено склад розчинених у розсолах включень газів. Описано включення з нафтовими утвореннями і зроблено попередні висновки щодо природи нафтопроявів у баденських солях регіону.

Fluid inclusions with an oil phase in the halite from Forecarpathians, Transilvanian and East-Slovakian salt basins of the Carpathians region have been established for the first time. The solved gas composition in fluid inclusions is determined. Inclusions with an oil phase are described and previous genetic conclusions as to the character of the oil show in the Badenian salt region are drawn.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452(45УКР)178

Рубрики:

Неметалеві корисні копалини

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено зразки кам'яної солі з чотирьох ділянок баденських соленосних відкладів у Карпатському регіоні (Гринівка, Збудза, Сленік-Прахова й Окна Деж). Визначено вміст брому у 81 пробі галіту. Показано, що галіт кристалізувався з морських збіднених бромом розсолів. На вміст брому у галіті значною мірою вплинули седиментаційне перевідкладення солей і постседиментаційні процеси у соляних відкладах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.421.1

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452.17 + Д59(45Укр3)452

Рубрики:

Солі природні

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452(4ПОЛ)178 + Д59(44ПОЛ)45

Рубрики:

Неметалеві корисні копалини

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Побудовано нову деталізовану кількісну модель хімічної еволюції розсолів морських евапоритових басейнів та океанічної води (ОВ) у фанерозої і неопротерозої, з урахуванням якої висвітлено глобальні та регіональні закономірності формування евапоритових і бітумінозних відкладів та покладів вуглеводнів. У межах охопленого моделлю відтинку часу (близько 1 млрд років) деталізовано три мегацикли змін хімічного складу океанічної води від хлоркальцієвого до сульфатного типу (існування неопротерозойського повного мегациклу встановлено вперше). Вперше виявлено залежність мінерального складу водонерозчинного залишку евапоритів від хімічного типу розсолів морських евапоритових басейнів, а відповідно і ОВ. Встановлено вплив хімічного складу і концентрації морської води на формування бітумінозних відкладів. Показано, що для мезозою та кайнозою утворення чорних бітумінозних сланців (пов'язаних з так званими "океанічними безкисневими подіями") тяжіє до крейдового етапу, тобто до етапу існування хлоркальцієвого типу ОВ. Наведено нові докази поширеності явищ стратифікації розсолів (що сприяє збереженню органічної речовини) на високих стадіях їх згущення. Крім того, за результатами дослідження включень у мінералах, виявлено геохімічні показники впливу покладів вуглеводнів на евапоритові відклади.

Глиниста фракція водонерозчинного залишку кам'яної солі ділянки Гринівка, крім гідрослюди і хлориту - характерних глинистих мінералів для евапоритових відкладів, містить монтморилоніт, коренсит та змішаношаруваті утворення хлорит-монтморилоніт і гідрослюда-монтморилоніт, що встановлено рентгенометричними дослідженнями водонерозчинного залишку 17 проб кам'яної солі. Наявність монтморилоніту, коренситу та змішаношаруватих фаз у досліджених відкладах зумовлена сульфатним хімічним типом розсолів, їх відносно низькою концентрацією в баденському евапоритовому басейні, яка за даними ультрамікрохімічного аналізу відповідає вмісту 5,2 - 9,2 г/л калію (початок стадії осадження галіту), та надходженням у солеродний басейн вулканічного матеріалу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д452(45УКР3)17-3

Рубрики:

Неметалеві корисні копалини

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено детальну реконструкцію процесу соленагромадження в баденському Передкарпатському солеродному басейні (ділянки Величка, Гринівка). Для цього за допомогою ультрамікрохімічного методу вивчено хімічний склад первинних рідких включень у різних зонах придонних кристалів галіту від їх центру до периферії. Встановлено, що на умови кристалізації галіту впливало багато факторів, у результаті чого концентрація придонних розсолів часом підвищувалася чи знижувалася, або ж залишалася незмінною. Так, на певних етапах існування солеродного басейну порушувався водообмін між басейном та відкритим морем і внаслідок інтенсивного випаровування вод відбувалося прогресивне концентрування ропи. Також встановлено факт зниження концентрації ропи басейну впродовж кристалізації галіту, що досягалося за рахунок менш концентрованих вод, насичених NaCl (розмивання раніше відкладених соляних відкладів). Окрім того, у солеродному басейні існували умови, коли за час росту кристалів галіту концентрація калію в ропі залишалася незмінною, що було можливим за умови розділення ропи басейну на 2 насичені NaCl шари, що не змішувалися конвекцією.

За результатами геохімічних, мінералого-петрографічних і термобарогеохімічних досліджень евапоритових і теригенних відкладів фанерозою визначено геохімічні критерії зв'язку евапоритових і осадових формацій та покладів вуглеводнів. Проведено вивчення включень з вуглеводневою фазою у галіті різновікових галогенних відкладів; з'ясовано особливості розподілу вуглеводневих газів у приповерхневих відкладах, у місцях поширення евапоритів, та їх зв'язок з потенційними скупченнями вуглеводнів на глибині; досліджено взаємодію органічної речовини з глинистими мінералами на прикладі евапоритових і теригенних відкладів Карпатського регіону; вивчено геохімію процесів прожилкового мінералогенезу структурно-фаціальних зон Східних Карпат у зв'язку з нафтогазоносністю. Наявність кульок бітуму (або краплинок нафти і кірочок твердого бітуму) та висока газонасиченість і підвищений вміст метану та інших вуглеводневих газів у включеннях у галіті, а також аномальні концентрації вуглеводневих газів у приповерхневих відкладах осадових товщ можуть слугувати критеріями наявності покладів вуглеводнів на глибині. Захоплення глинистими мінералами, зокрема монтморилонітом, органічних сполук (у тому числі вуглеводневих газів) міжшаровими проміжками, впливає на газопродуктивність низькопроникних глинистих товщ, що необхідно враховувати під час пошуків цих корисних копалин. Мінералого-геохімічні дослідження жильних утворень осадових комплексів Східних Карпат свідчать, що найбільш нафтогазоперспективними є Кросненська та Дуклянська зони, а також піднасув Мармароського кристалічного масиву на осадові комплекси Складчастих Карпат.