Рассмотрены вопросы, касающиеся принятия экономических решений с позиций диалектики положительных и отрицательных условно-денежных потоков. Приведены принципы, необходимые для решения практических вопросов, - определения двух исходных типов критериев экономической эффективности затрат, субъективности экономических оценок, абсолютности оценок условно-денежных потоков. Предложен методологический подход для решения задач теории принятия экономических решений.

Теоретично обгрунтовано й удосконалено механізм визначення вартості майна підприємств, що ліквідуються. Висвітлено світовий і національний досвід визначення вартості майна, що підлягає прискореній і вимушеній реалізації. Доведено необхідність використання за таких ситуацій ліквідаційної вартості. Розкрито суть поняття ліквідаційної вартості. Досліджено економічну природу чинників, що є її головними атрибутами. Створено формалізований підхід до ідентифікації необхідності застосування ліквідаційної вартості за конкретних ситуацій. Розроблено метод визначення даної вартості майна на основі його відомої ринкової вартості з урахуванням чинників вартості грошей у часі, еластичності попиту за ціною та внутрішньої економічної вимушеності реалізації. Запропоновано підхід до прогнозування ліквідаційної вартості майна. Наведено аналітичні вирази меж значень цієї вартості майна підприємств у взаємозв'язку з його ринковою й утилізаційною вартістю.

Індекс рубрикатора НБУВ: У50-97

Рубрики:

Світова економіка в цілому

Шифр НБУВ: Ж28347 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Осуществлен анализ и синтез основных наиболее массовых сделок рыночных экономических отношений - сделок купли-продажи, дарения и мены. Освещены вопросы сделок купли-продажи, дарения и мены, процессов формирования справедливой меновой стоимости объектов в этих сделках, создавая тем самым возможности для превращения торговли из искусства в ремесло. Впервые предложен революционно новый единый методологический подход к изучению сделок купли-продажи, дарения и мены. Проанализированы результаты, которые являются реализацией на современном этапе фундаментальных положений теории субъектвиной ценности Бем-Баверка, основоположеника австрийской школы маржинализма, сформировавшей основы маржиналистской теории ценности. Выявлено множество возможных продавцов и продавцов-дарителей, покупателей и одариваемых покупателей, а также множество возможных сделок купли-продажи, дарения и мены. Представлены алгоритмы формирования справедливой меновой стоимости объектов в сделках купли-продажи, дарения и экономически целесообразных сделках мены. Полученные формулы позволяют оценщикам алгоритмизировать расчеты по определению справедливой стоимости (не для целей финансовой отчетности), в соответствии с Международными стандартами оценки 2011 г. (IVS 2011).

Висвітлено проблеми досягнення економічної справедливості в угодах купівлі-продажу, дарування та міни. На основі концепції чотирьох базових типів рішень вперше запропоновано єдиний методологічний підхід до аналізу угод купівлі-продажу, дарування та міни. Розглянуто угоди міни як процес порівняння восьми рішень. Розкрито економічний потенціал угоди міни. Увагу приділено графічним образам угод купівлі-продажу, угодам купівлі-продажу з рівними величинами економічних інтересів сторін, справедливій міновій вартості товарів в угодах купівлі-продажу.

Предмет дослідження є теоретико-методологічні основи державної політики індустріалізації національної економіки. Мета дослідження - визначити основні напрями та запропонувати механізми відбудови промислового потенціалу України заходами державної політики. Для досягнення цілей дослідження використано метод системно-структурного аналізу при узагальненні інструментарію нової промислової політики в Україні та метод економіко-математичного моделювання для попередньої оцінки ефектів від практичної реалізації запропонованих заходів. Проаналізовані перспективи залучення національних виробників до виконання низки урядових програм з розбудови інфраструктурних об'єктів, а також розвитку комунального господарства. Розкрито причини низької ефективності використання попиту держави в цілях активізації розвитку вітчизняної промисловості. Запропоновано пакет законодавчих інструментів з удосконалення економічної політики держави для забезпечення випереджаючого розвитку високотехнологічної промисловості України. Даний пакет містить наступні першочергові заходи: запровадження критеріїв локалізації в державних закупівлях, розширення інвестиційних стимулів для резидентів індустріальних парків, забезпечення безкоштовного підключення промислових об'єктів до інженерних мереж, перегляд ставок ввізних мит і запровадження експортно-сировинного збору, запуск експортно-кредитного агентства, відкриття мережі торгових представництв при посольствах за кордоном. Галузь застосування результатів. Вирішення проблем промислового розвитку України у законодавчій площині; формування сприятливого регуляторного середовища для поліпшення інвестиційного клімату в Україні. Висновки: ключовою рушійною силою реіндустріалізації економіки України виступає використання державного ресурсу у сфері публічних закупівель, який має бути спрямований на підтримку вітчизняного виробництва; каталізатором розвитку промисловості повинні стати загальнонаціональні проекти з модернізації застарілої інфраструктури й об'єктів комунального господарства; відбудова промисловості потребує реформування економічної політики на засадах обмеження сировинного та підтримка високотехнологічного експорту, розширення інвестиційних стимулів для виробництв через індустріальні парки, безкоштовне приєднання до інженерних мереж тощо.

Розглянуто проблему адаптації металургійної промисловості України до новітніх глобальних викликів, які вже призвели до розгортання торгової війни між провідними економіками світу. Визначено, що ключовими факторами зрушень на міжнародному ринку металургійної продукції виступають істотний надлишок виробничих потужностей порівняно з наявним попитом та стрімка переорієнтація з залізних руд на металобрухт як основну сировину у виготовленні металопродукції. Проаналізовано вітчизняну політику регулювання експорту брухту в контексті вищезазначених викликів. Обгрунтовано, що передчасна лібералізація вітчизняного експорту металобрухту призведе до занепаду переробних потужностей у металургійній ГМК галузі та до посилення ролі України як сировинного придатку для тих країн, які вчасно адаптувались до діяльності в умовах глобальної торгової війни.

Розглянуто теоретичні засади та практичне застосування аналізу перспективних напрямів імпортозаміщення з використанням концепції глобальних ланцюгів доданої вартості. Визначено сутність та основні переваги аналізу зовнішньоторговельних товаропотоків крізь призму ланцюгів доданої вартості. Проаналізовано динаміку розгортання кризових явищ у зовнішньоторговельному секторі економіки України. Обгрунтовано ключові секторальні напрями проведення політики імпортозаміщення в Україні з огляду на наявний ресурсний потенціал і перспективи подолання негативного сальдо зовнішньої торгівлі.

Предмет дослідження - теоретико-методичні підходи до визначення рівня ефективності міжнародної спеціалізації країни. Мета дослідження - розкрити сутність концепції економічної складності та продуктового простору як основи розвитку національних господарських систем, визначити ефективність економічної спеціалізації України, сформувати теоретичні засади та практичні рекомендації для поліпшення економічної спеціалізації і прискорення економічного зростання України. Методологічні принципи, на які спирається дослідження, охоплюють комплекс загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання, включаючи порівняльний та статистичний аналіз, індексний метод і метод аналізу часових рядів. Розглянуто новітній методологічний інструментарій оцінки ролі та місця країн світу у міжнародному поділі праці, а також їх потенціалу забезпечувати високий рівень добробуту населення. Проаналізовано концепцію продуктового простору, що демонструє існуючі виробничі можливості країни. Наведено характеристики різних продуктових груп крізь призму їх економічної складності та здатності виступати джерелом випереджаючого розвитку. Узагальнено ознаки "неякісних" видів економічної діяльності як предмету міжнародної спеціалізації країни. На основі досліджуваних методологічних засад проаналізовано існуючу економічну спеціалізацію України та потенціал її поліпшення. Наголошено на доцільності цілеспрямованого використання економічної політики "модернізаційного" типу для поліпшення економічної спеціалізації та прискорення економічного зростання країни та акцентована загроза зниження складності економіки та втрати потенціалу економічного зростання у випадку "політики невтручання". Висновки: концепція економічної складності та продуктового простору - грунтовний методичний базис опису і пояснення історичних закономірностей економічного розвитку. Раніше економічна теорія не мала належної методології і інструментарію для комплексного пояснення причини кардинально різних економічних траєкторій різних країн світу. Застосування концепції продуктового простору та економічної складності показує неефективність економічної спеціалізації України, доводить можливість успішних структурних трансформацій економіки, застерігає від загрози втратити потенціал економічного зростання у випадку "політики невтручання", аргументує доцільність цілеспрямованого використання політики "модернізаційного" типу для прискорення економічного зростання країни.

Розкрито взаємозв'язок економічної політики, структури економіки та темпів економічного зростання. Особливу увагу приділено механізму його цілеспрямованого використання для прискорення економічного розвитку та поліпшення добробуту населення. На основі аналізу та систематизації кращого світового досвіду запропоновано концептуальні засади та прикладний інструментарій державного регулювання трансформації економіки України. Наведено організаційно-практичні рекомендації щодо здійснення трансформації національної економіки з метою вдосконалення економічної спеціалізації, економічної динаміки України та покращення якості життя громадян. Здійснено оцінку потенційних макроекономічних ефектів трансформації економіки України.

Досліджено методичні засади здійснення емпіричного аналізу пріоритетів розвитку виробничого потенціалу України. Визначено сутність економічних категорій "щільність продуктового простору", "відстань до експортного кошику", "можливість генерування доходу" та "продуктивність товару" в системі ідентифікації найбільш перспективних видів економічної діяльності з точки зору розвитку виробничо-експортного потенціалу країни. З використанням опрацьованої методології обгрунтовано перспективні групи товарів для поліпшення виробничої спеціалізації України з урахуванням її ресурсних і технологічних можливостей та перспектив зростання добробуту. Аргументовано, що зволікання з розвитком найбільш перспективних галузей збільшує майбутні витрати на структурну переорієнтацію національного господарства, а також звужує простір для маневру у зміні "професії" країни.

Розглянуто проблему ідентифікації та пріоритезації факторів економічного зростання. Обгрунтовано ключову роль спеціалізації економіки як чинника формування національного добробуту. Проаналізовано специфіку та принципові відмінності економічної спеціалізації України та країн ЄС. Досліджено концепцію економічної складності продукції Хаусманна - Ідальго як емпіричне доведення пріоритетності чинника спеціалізації у забезпеченні зростання економіки та добробуту. Надано оцінку експортному кошику України як прояву спеціалізації вітчизняної економіки на світовому ринку. Визначено перспективи еволюції спеціалізації та структурної трансформації економіки України. Аргументовано, що проблема розриву між потенційним (виходячи зі складності економіки) і реальним економічним зростанням не вирішується автоматично, а потребує цілеспрямованої державної політики.

Розвинуто теоретико-методологічні засади та розроблено практичні рекомендації щодо державного регулювання трансформації національної економіки для прискорення її зростання та підвищення добробуту громадян. Обгрунтовано доцільність і можливість проведення такої трансформації в Україні, запропоновано інструментарій її забезпечення, оцінено потенційні макроекономічні ефекти. Ідентифіковано соціально-економічну траєкторію України, проведено її міжнародні порівняння. Здійснено оцінку економічного виміру євроінтеграції України та перспектив конвергенції реальних доходів в Україні та ЄС. Концептуально визначено й інтерпретовано економічну спеціалізацію України та ЄС. Обгрунтовано принципове значення економічної спеціалізації як рушія економічного зростання. Запропоновано набір критеріїв оцінки "якості" та ієрархію видів економічної діяльності з урахуванням технологічних, екологічних і соціально-економічних чинників впливу. Встановлено зв'язок структури економіки та темпів економічного зростання. Проаналізовано зміни економічної спеціалізації України та сусідніх країн із використанням сучасних концепцій продуктового простору та складності економіки. Визначено головні перешкоди на шляху трансформації вітчизняної економіки та прискорення темпів її зростання. Пояснено механізм цілеспрямованого використання важелів економічної політики для трансформації виробничої структури економіки з метою прискорення темпів економічного зростання країни. Узагальнено та систематизовано організаційно-практичні аспекти підходів до державного регулювання трансформації національної економіки. Запропоновано концептуальні засади зміни парадигми державного регулювання структурної трансформації національної економіки через реалізацію модернізаційного курсу економічної політики. Здійснено емпіричний аналіз пріоритетів розвитку виробничого потенціалу України. Визначено перспективні індустрії та товарні групи української економіки. Проаналізовано можливості висхідного руху України у глобальних ланцюгах доданої вартості. Запропоновано комплексний інструментарій, регуляторні й інституційні важелі державного регулювання трансформації національної економіки для прискорення економічного зростання. Доведено дієвість запропонованих заходів на основі аналізу міжнародного досвіду забезпечення позитивних структурних зрушень в економічні системі, оцінено потенційні макроекономічні ефекти застосування відповідних заходів в Україні.