Визначено, що інтелектуальному розвитку дитини, який передбачає формування у школярів системи таких інтелектуальних умінь, як аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, приділяється ще надзвичайно мало уваги. Висвітлено актуальність та деякі аспекти формування інтелектуальних умінь. З'ясовано сутність понять "інтелект", "інтелектуальні уміння". Виділено три блоки інтелектуальних умінь: уміння, пов'язані зі сприйманням та осмисленням інформації; уміння здійснювати трансформацію знань; творчі уміння. Розглянуто перший блок умінь, пов'язаний з аналізом, синтезом, порівнянням, узагальненням. Охарактеризовано етапи процесу засвоєння нових видів пізнавальної діяльності: мотиваційний етап, попереднє знайомство учнів з дією та становлення первинної схеми орієнтувальної основи дії, формування дії в матеріальній або матеріалізованій формі, етап формування вміння використовувати дії з опорою на зовнішнє мовлення, формування вміння використовувати розумові дії на основі внутрішнього мовлення "про себе", автоматизація дії. Запропоновано приклад організації навчального дослідження у навчанні фізики. Розкрито значення розумових операцій.

Отмечено, что интеллектуальному развитию ребенка, который предусматривает формирование у школьников системы таких интеллектуальных умений, как анализ, синтез, сравнение, обобщение, уделяется слишком мало внимания. Освещена актуальность и некоторые аспекты формирования интеллектуальных умений. Определена сущность понятий "интеллект", "интеллектуальные умения". Выделены три блока интеллектуальных умений: умения, связанные с восприятием и осмыслением информации; умения осуществлять трансформацию знаний; творческие умения. Рассмотрен первый блок умений, который связан с анализом, синтезом, сравнением, обобщением. Охарактеризованы этапы процесса усвоения новых видов познавательной деятельности: амотивационный этап, этап предварительного знакомства учеников с действием и становление первичной схемы ориентировочной основы действия, этап формирования действия в материальной или материализированной форме, этап формирования умения исполнять действия с опорой на внешнюю речь, этап формирования умений исполнять умственные действия на почве внутренней речи "о себе", этап автоматизации действия. Приведен пример организации учебного исследования в обучении физики. Раскрыто значение умственных операций.

Наведено результати експерименту з практичного застосування трансформаційної теорії людської діяльності. Зазначено, що процес навчання спочатку є інтенсивний, згодом сповільнюється, проте розвиток не зупиняється, вичерпуються лише можливості розвитку всередині певної стратегії, відтак для подальшого розвитку необхідний перехід на нову стратегію навчання. Описано хід експерименту під час вивчення учнями фізики з застосуванням творчих експериментальних завдань (ТЕЗ), комп'ютерної техніки та міжпредметних зв'язків. Результати експерименту представлено у вигляді графіків функцій. На основі аналізу динаміки формування пізнавальних умінь було підтверджено гіпотезу про те, що ТЕЗ дозволяють підвищити ефективність формування пізнавальних умінь учнів на 13 - 18 % та зекономити до 15 % навчального часу.

Розглянуто одне із актуальних питань теорії й методики навчання фізики - керування творчою пізнавальною діяльністю учнів, спрямованою на розв'язання творчих пізнавальних задач. Зауважено, що в сучасній практиці має місце використання наступних інноваційних монотехнологій комп'ютерного навчання фізики: комп'ютерних навчальних програм (зокрема, наведено програму "Аріадна"); комп'ютерного малювання, комп'ютерного контролю знань, застосування комп'ютерних баз даних, комп'ютерних дидактичних матеріалів, комп'ютерних лабораторних робіт. Відзначено, що можливості застосування комп'ютера в організації процесу розв'язування задач далеко ще не вичерпані, особливо в забезпеченні рефлексії діяльності учня і вчителя, у моделюванні творчих ситуацій, оцінці рівня проблемності фізичних задач тощо.

Розглянуто можливості вказаного спецкурсу в контексті підготовки майбутніх вчителів фізики. Проаналізовано програму спецкурсу та комплекс умінь і навичок, що формуються в процесі його вивчення.

Рассмотрены возможности указанного спецкурса в контексте подготовки будущих учителей физики. Проанализирована программа спецкурса, а также комплекс умений и навыков, формирующихся в процессе его изучения.

Розглянуто теоретичні та методичні аспекти фахової підготовки вчителів фізики в межах акмеологічного підходу. Описано спосіб формування творчих педагогічних вмінь, технологію підготовки студента до використання методу моделювання в професійній діяльності.

Рассмотрены теоретические и методические аспекты профессиональной подготовки учителей физики в рамках акмеологического подхода; описан способ формирования творческих педагогических умений и технология подготовки студента к использованию метода моделирования в профессиональной деятельности.

The article consides theoretical and methodological aspects of training physicis teachers within the framework of achmeological approach; it describes the way of forming creative pedagogical skills and the technology of training student to use the modelling method in professional activity

Розглянуто можливість використання комп'ютера для керування творчою пізнавальною діяльністю учнів з представленням відповідного програмного забезпечення.

Рассмотрена возможность использования компьютера для управления творческой учебной деятельностью учащихся с презентацией соответствующего программного обеспечения.

The article examines the possibility of applying computers to monitor creative and cognitive activity of students introducing necessary software.

Виділено основні експериментальні вміння учнів та запропоновано метод їх формування на першому ступені вивчення фізики.

Выделены основные экспериментальные умения учеников и предложен метод их формирования на первой ступени изучения физики.

The article sets out the major experimental skills of students and suggests a method to cultivate them on the primary level on teaching physics.

Розглянуто особливості формування творчих здібностей вчителів та учнів з використанням інтегративних технологій навчання на прикладі фізики та умови підготовки вчителів у зв'язку з упровадженням основних положень Болонської декларації в освітню сферу України.

Рассмотрены особенности формирования творческих способностей учителей и учеников с использованием интегративних технологий обучения на примере физики и условия подготовки учителей в связи с внедрением основных положений Болонської декларации в образовательную сферу Украины.

The article deals with peculiarities of shaping the creative abilities of the teachers and students, while employing integrative techniques of teaching of physics and the conditions of training teachers in view of the introducing the basic positions of Bologna declarations to education of Ukraine.

Розглянуто проблему формування методологічної культури учнів у процесі навчання фізики. Показано, що методологічна культура є однією з ключових дидактичних категорій, яка визначає результативність природничої освіти. Одним із основних структурних компонентів методологічної культури є методологічні знання та пізнавальні уміння. Пізнавальні уміння в даному контексті - це методологічні знання в дії. Методологічні знання і пізнавальні уміння формуються та реалізуються через застосування відповідних методів і прийомів наукового пізнання та проявляються у виконанні відповідних розумових і практичних дій у процесі творчої навчально-пізнавальної діяльності. Механізмом формування методологічної культури учнів у навчанні фізики є процес розв'язування творчих пізнавальних задач. Зокрема мова йде про ознайомлення учнів із методами моделювання та аналогії у контексті формування методологічної культури. Розглянуто приклад застосування методів моделювання й аналогії у процесі розв'язування творчої пізнавальної задачі.

Розглянуто актуальну проблему формування методологічної культури учнів у процесі навчання фізики. Наголошується на важливості методологічної культури у контексті успішної соціальної адаптації випускника школи. Розкрито пріоритет творчої навчальної діяльності у формуванні методологічної культури. Методологічна культура є засобом і продуктом творчої навчально-пізнавальної діяльності (ТНПД). Саме у процесі ТНПД формується креативний компонент методологічної культури учня. Аналізуються психологічні та дидактичні аспекти застосування навчального спостереження у проектуванні та організації ТНПД. Акцентується увага на спорідненості навчального процесу з процесом наукового пізнання, спільній методологічній основі навчальної та наукової діяльності. Відповідно, навчальне спостереження є результатом трансформації емпіричного методу наукового пізнання у процес навчання фізики. Спостереження розглядається як метод наукового дослідження і є структурним елементом системи методологічних знань, які формуються у процесі навчання. Показано, що навчальне спостереження є ефективним засобом проектування та створення творчих ситуацій у навчанні фізики. Творча ситуація виникає і реалізується як прояв інтелектуальної (пізнавальної) ініціативи учня у процесі виконання дослідницького завдання. Розглядаються дидактичні засоби, які є проблемним забезпеченням та орієнтувальною основою навчальної діяльності, а також засобами опосередкованого управління навчальним спостереженням з боку учителя. Показано, що за допомогою навчального спостереження реалізується механізм перетворення репродуктивної діяльності у творчу. Для того, щоб спостереження виконувало вказану функції необхідно, щоб воно, як пізнавальне уміння, мало достатньо високий рівень сформованості. Для цього застосовуються узагальнені плани (плани-орієнтири), які є орієнтувальною основою навчально-пізнавальної діяльності.

Розвиток природничої освіти у контексті концепції Нової української школи базується на компетентнісному, діяльнісному та особистісно зорієнтованому підходах до організації освітнього процесу. Це вимагає розробки інноваційних підходів до проектування та організації навчально-пізнавальної діяльності (НПД) учнів у процесі вивчення природничих предметів, зокрема фізики. Методологічна культура є важливою характеристикою учня у контексті діяльнісного підходу до навчання. Одним із ключових компонентів методологічної культури є її гносеологічний компонент (ГЛК). Мета роботи - дослідження механізмів формування методологічної культури учня, зокрема її ГЛК, у процесі навчання фізики, на підставі реалізації діяльнісного підходу, а саме у контексті розв'язування навчальних фізичних задач. Методологію дослідження складають загальнонаукові методи пізнання: аналіз (аналіз освітнього процесу, літературних джерел); синтез (складання навчальних фізичних задач, проектування НПД); емпіричні методи: спостереження за освітнім процесом, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду; наукові методи теоретичного рівня пізнання: педагогічне моделювання - розробка нормативних моделей розв'язування навчальних фізичних задач. Доведено, що в основі розв'язування фізичних задач лежить метод моделювання. Теоретичним моделям розв'язку фізичних задач притаманна спільна архітектура - наявність таких компонентів: фізичного, математичного, графічного. Одна задача може мати декілька теоретичних моделей розв'язку, які відрізняються змістовим і методологічним наповненням згаданих компонентів. Це треба враховувати у процесі проектування НПД. Зроблено висновки, що розв'язування навчальних фізичних задач є дієвим засобом формування ГЛК методологічної культури учня. У процесі розв'язування задачі повністю або частково відтворюється цикл творчого наукового пізнання, актуалізуються теоретичні та емпіричні наукові методи. Важливою дидактичною умовою формування методологічної культури є акцентування уваги на теоретичному моделюванні у процесі розв'язування фізичних задач.

Процес навчання фізики в сучасній школі спрямований на розвиток ключових компетентностей учнів з метою їх успішної соціальної адаптації у майбутньому. У цьому контексті важливим є формування методологічної культури учня як динамічної інтегральної якості, яка відображає здатність успішно організовувати і здійснювати навчально-пізнавальну діяльність. Методологічна культура є засобом і продуктом навчальної діяльності. Тому актуальною є проблема системного залучення учнів до творчої навчальної діяльності, яка є повноцінним механізмом формування методологічної культури як цілісності. Творча навчальна діяльність є об'єктом педагогічного моделювання (проектування). Особливостям і засобам педагогічного проектування творчої навчальної діяльності у навчанні фізики присвячена дана стаття. Методологія дослідження грунтується на емпіричних і теоретичних методах. Це спостереження за навчальним процесом, системний аналіз наукових літературних джерел з психології та дидактики, педагогічне проектування, узагальнення власного педагогічного досвіду та результатів попередніх теоретичних досліджень. Запропоновано технологію педагогічного проектування творчої навчальної діяльності у процесі навчання фізики. Визначені цілі, мета, засоби, процедура відповідної педагогічної діяльності, продуктом якої є методична модель майбутнього реального керованого процесу виконання учнями творчого експериментального завдання. Засобами проектування є система типових творчих експериментальних завдань з відповідними структурно-логічними схемами їх виконання; система дидактичних вимог, яка має забезпечуватись проектом, а отже є його детермінуючим чинником; відповідні евристичні модулі творчої навчальної діяльності. Висновки: застосування зазначених механізмів проектування та організації творчої навчально-пізнавальної діяльності під час вивчення фізики надають можливість стверджувати, що їх результати мають ефективний вплив на формування методологічної культури старшокласників - інтегральної, системно цілісної характеристики суб'єкта навчальнопізнавальної діяльності, включаючи усі її компоненти.

Розвиток природничої освіти у контексті концепції Нової української школи базується на компетентнісному, діяльнісному та особистісно зорієнтованому підходах до організації освітнього процесу. Це вимагає розробки інноваційних підходів до проектування та організації навчально-пізнавальної діяльності (НПД) учнів у процесі вивчення природничих предметів, зокрема фізики. Методологічна культура є важливою характеристикою учня у контексті діяльнісного підходу до навчання. Одним із ключових компонентів методологічної культури є її гносеологічний компонент (ГЛК). Мета роботи - дослідження механізмів формування методологічної культури учня, зокрема її ГЛК, у процесі навчання фізики, на підставі реалізації діяльнісного підходу, а саме у контексті розв'язування навчальних фізичних задач. Методологію дослідження складають загальнонаукові методи пізнання: аналіз (аналіз освітнього процесу, літературних джерел); синтез (складання навчальних фізичних задач, проектування НПД); емпіричні методи: спостереження за освітнім процесом, вивчення та узагальнення педагогічного досвіду; наукові методи теоретичного рівня пізнання: педагогічне моделювання - розробка нормативних моделей розв'язування навчальних фізичних задач. Доведено, що в основі розв'язування фізичних задач лежить метод моделювання. Теоретичним моделям розв'язку фізичних задач притаманна спільна архітектура - наявність таких компонентів: фізичного, математичного, графічного. Одна задача може мати декілька теоретичних моделей розв'язку, які відрізняються змістовим і методологічним наповненням згаданих компонентів. Це треба враховувати у процесі проектування НПД. Зроблено висновки, що розв'язування навчальних фізичних задач є дієвим засобом формування ГЛК методологічної культури учня. У процесі розв'язування задачі повністю або частково відтворюється цикл творчого наукового пізнання, актуалізуються теоретичні та емпіричні наукові методи. Важливою дидактичною умовою формування методологічної культури є акцентування уваги на теоретичному моделюванні у процесі розв'язування фізичних задач.

Викладено теоретичні засади організації навчального дослідження з фізики. Обгрунтовано методологічний підхід до класифікації навчальних дослідницьких фізичних задач. Розглянуто основні підходи систематизації цих задач за рівнями складності інтелектуальних операцій та методичні рекомендації щодо впровадження пропонованої системи у навчальний процес. Наведено систему навчальних дослідницьких фізичних задач з розділів “Основи МКТ” і “Основи термодинаміки”, що дозволяє практично реалізувати дану методику у навчанні фізики. Посібник призначений для здобувачів вищої освіти зі спеціальностей «Середня освіта. Фізика та астрономія» та «Фізика та астрономія», викладачів курсів підвищення кваліфікації, фахівців теорії і методики навчання фізики, а також учням, що займаються самопідготовкою.