Обгрунтовано науково-методичний підхід до визначення рентного доходу підприємств паливодобувної галузі на основі концепції кінцевих витрат. Як такими пропонується використовувати світові ціни на паливно-енергетичні ресурси. Удосконалено теоретичні основи визначення рентних суб'єктно-об'єктних економічних відносин, що виникають у процесі формування, вилучення та перерозподілу диференційної природної ренти першого роду в системі держава - регіон - суб'єкт господарювання. Удосконалено науково-методичний підхід до вилучення та розподілу рентного доходу, який на відміну від існуючих, базується на використанні показників прибутковості підприємств паливодобувної галузі. Запропоновано розподіл рентного доходу між державою та підприємствами паливодобувної галузі здійснювати залежно від рівня їх прибутковості.

Розглянуто теоретичні питання узгодження інтересів учасників ринку природних ресурсів з приводу оцінки, вилучення та перерозподілу природної ренти. Визначено основні передумови ефективного перерозподілу природної ренти в системі "держава - регіон - підприємство".

Досліджено принципи ефективної колаборації М. Хансена. Визначено основні умови ефективної колаборації підприємств в сфері природокористування. Виявлено чотири бар'єри, які впливають на формування колабораційного альянсу як на вертикальному, так і на горизонтальному рівнях у сфері природокористування та запропоновані заходи щодо їх мінімізації.

Все більш компаній світу прагнуть впроваджувати стратегії чистого виробництва (ЧВ) та максимальної продуктивності ресурсів у своїй діяльності. У процесі застосування інтегрованої, превентивної екологічної стратегії у виробництві для зниження ризиків як для людини, так і для навколишнього середовища стейкхолдери стикаються з причинно-наслідковими ефектами та соціо-еколого-економічними взаємозалежностями при реалізації проектів ЧВ. Все це сприяє розробці та накопиченню науково-методичних та методологічних підходів реалізації проектів ЧВ. Вивчення світового та вітчизняного досвіду впровадження ЧВ може визначити шляхи комплексного вирішення екологічних та економічних проблем в Україні та забезпечити передумови створення ефективної системи використання природних ресурсів і вирішити еколого-економічних проблем світу, включаючи зміну клімату. Реалізація наукових підходів можлива через поширення інформації про принципи екологічно ЧВ, розробку та реалізацію сукупності економічних та екологічних чинників розвитку виробництва, удосконалення механізму інтеграції екологічних чинників до стратегії економічного розвитку, перегляду екологічних нормативів забруднення та спеціального використання природних ресурсів, а також нормативів їх економічного регулювання з метою поступового наближення до стандартів ЄС, створення системи збалансованого управління розвитком виробництва, що стимулює охорону довкілля та забезпечує бережливе використання природних ресурсів. Розглянуто основні принципи, методи та механізми створення проектів ЧВ. Розглянуто передумови створення екологічного напряму у виробництві товарів та послуг, а також необхідність оцінювання ризиків при впровадженні ЧВ. Результатом є узагальнення існуючих методів впровадження ЧВ, враховуючи світовий досвід, що може зменшити експлуатаційні витрати, може сприяти підвищенню і безпеці працівників, а також зменшенню впливу бізнесу на навколишнє середовище. Очевидно, що технології ЧВ є гарним бізнесом для промисловості, оскільки вони сприяють скороченню витрат на утилізацію відходів, зменшенню вартості сировини, скороченню вартості шкоди для здоров'я, покращенню зв'язків з громадськістю, поліпшенню продуктивності компанії, підвищенню конкурентоспроможності місцевого та міжнародного ринку. У більш широкому масштабі ЧВ може допомогти полегшити серйозні і зростаючі проблеми забруднення повітря і води, руйнування озонового шару, глобального потепління, деградації ландшафтів, твердих і рідких відходів, виснаження ресурсів, закислення природного і забудованого середовища, візуального забруднення та зменшення біологічного різноманіття. У якості висновку можна зазначити, що екологічно ЧВ сприяє формуванню ефективних економічних засад розв'язання екологічних проблем, насамперед, у промисловому, паливно-енергетичному, агропромисловому, транспортному, житлово-комунальному секторах економіки, в інфраструктурі надання послуг, у виробничій та соціальній сферах. Мінімізація обсягів забруднення та відходів у джерелах їх утворення досягатиметься шляхом трансформацій, внесених у виробничий процес, а головне - сприятиме правильному екологічному мисленню населення, основною ідеєю якого є те, що ЧВ є невід'ємною частиною соціального процесу, яке співвідноситься з економічними, політичними, етичними та культурними цінностями.

Запровадження Кластера підприємств машинобудівної галузі Сумської області обумовлено рядом проблем, з якими машинобудівна галузь зіштовхнулася останнім часом, а саме нерентабельністю утримування великих машинобудівних підприємств на Сумщині через незавантаженість виробництва та простоювання виробничих площадок. Це призводить до скорочення робочих місць, виїзду висококваліфікованих кадрів з області та країни і, як наслідок, до недоотримання доходу в міському бюджеті. Тому існує нагальна потреба в запровадженні політики підтримання економічного розвитку регіону, а саме машинобудівної галузі як фундаменту економіки Сумщини. Також кластерний підхід як форму організації національного господарства сьогодні широко використовують провідні країни світу, і він є ефективним інструментом для розвитку економіки регіонів, це можна побачити на прикладі економік Японії, США, Південної Кореї та інших країн. Проведені дослідження засвідчили, що формування Кластера в машинобудівній галузі Сумської області можливе у формі тріади (держава - наука - бізнес). У Сумському регіоні працюють інноваційно-активні підприємства, що динамічно розвиваються у сфері машинобудування. Водночас вони мають високий науково-технічний потенціал і розвинені виробничі бази. Ці підприємства можуть успішно працювати й розвиватися у сфері імпортозаміщення. Відмінною особливістю їх діяльності є значний науково-технічний потенціал у розвитку виробництва продукції для нафтогазового комплексу та хімічної промисловості. Тому запровадження Кластера підприємств машинобудівної галузі Сумської області буде сприяти підвищенню конкурентоспроможності національної економіки завдяки досягненню збалансованої взаємодії між суб'єктами господарювання (бізнес - держава - наука) та створенню сприятливих умов для розроблення та виробництва імпортозаміщувального компресорного обладнання для підприємств України. Функціонування Кластера передбачає підвищення якості як базової, так і професійної освіти для формування кваліфікованої робочої сили, здатної запроваджувати інновації, налагоджувати взаємодію між науково-дослідними установами та бізнес-структурами з метою трансферу знань. Взаємодія між освітніми установами та суб'єктами господарювання повинна передбачати: забезпечення попиту на ринку робочої сили (тобто підготовку фахівців необхідних професій); підвищення якості освітніх послуг (укладення договорів із провідними фірмами з метою набуття практичних навичок під час навчання (проходження практик і стажування); залучення до державних екзаменаційних комісій керівників провідних компаній, що сприятиме об'єктивнішому оцінюванню освітніх послуг. Місце держави у процесі активації й розвитку Кластера полягає в тому, що держава є однією з трьох рівноправних сторін, кожна з яких здійснює свої специфічні функції. Роль держави полягає в активному посередництві та, як наслідок, усуненні ряду провалів ринку (розбіжність приватних і суспільних витрат та вигод). Таким чином, основним очікуваним результатом реалізації створення Кластера є збільшення частки компресорного устаткування, що випускається вітчизняними виробниками і характеризується високим ступенем локалізації виробництва на території України, в загальному обсязі закупівель обладнання для потреб економіки України та ЗЕД.

Дисертацію присвячено розробленню теоретико-методологічних засад застосування положень теорії колабораційних альянсів у процесі державного регулювання рентних відносин у національній економіці, формуванню науково-методичного підґрунтя узгодження соціо-еколого-економічних інтересів держави, місцевих громад і паливодобувних підприємств у процесі розподілу та перерозподілу природно-ресурсної ренти. Визначено методологію партисипативного управління колаборацією стейкхолдерів при реалізації рентних відносин, оцінювання ефектів і ризиків їх взаємодії в паливодобувній галузі, вибудовування стратегій та сценаріїв колабораційних альянсів між державою, місцевими громадами та підприємствами. Обґрунтовано засади соціальної відповідальності держави в процесі регулювання рентних відносин у національній економіці тощо. Запропоновано систему критеріїв узгодження інтересів у системі держава - територіальні громади - підприємства щодо розподілу та перерозподілу природно-ресурсної ренти, розроблено економіко-математичну оптимізаційну модель для диференційованого коригування структури перерозподілу рентного доходу в межах альянсу, запропоновано економіко-математичний інструментарій ранжування соціальних, економічних та екологічних ризиків при створенні колабораційних альянсів у паливодобувній галузі, механізм диференційованого розподілу рентного доходу паливодобувних підприємств, залежно від їх участі у відновленні територій після закінчення видобування природних ресурсів.