Показан способ повышения надежности и эффективности электротехнического комплекса для электробурения. Описана разработанная система контроля энергетических параметров электробура.

Проведено огляд сучасних аналізаторів якості електроенергії, визначено їх головні недоліки. Запропоновано структуру універсального апаратно-програмного комплексу для енергетичних обстежень електромереж. Показано переваги технології віртуальних приладів та середовища LabVIEW для програмування вимірювальних систем.

Проаналізовано основні показники надійності систем електропостачання нафтогазових об'єктів на основі послідовної схеми електропостачання. Запропоновано способи підвищення надійності радіальних схем електропостачання і розраховано узагальнені показники надійності. Визначено додаткові показники надійності та показники для врахування наслідків відмов.

Запропоновано підхід до оцінювання конкурентоспроможності регіону з виділенням таких напрямів її вивчення як результатного, факторного і процесного, що враховує умови відтворювання населення, виробництва товарів і послуг, регіонального потенціалу.

Найбільш інформативним показником роботи трансформаторних підстанцій є коефіцієнт корисної дії, який в аналітичному виді відображає залежність втрат електроенергії від зміни приєднаного до трансформатора навантаження. Необхідно перерозподілити навантаження споживачів (електроцентробіжні і штангові глибинні насоси) між КТП таким чином, щоб сумарні втрати електроенергії були мінімальними. В цьому випадку для пошуку глобального екстремуму запропоновано метод геометричного програмування. Основна перевага пропонованого методу полягає в аналітичному виді розрахункової моделі розв'язання задачі оптимізації, яка не потребує числових методів та ітераційних процедур. Крім цього, пропонований алгоритм дозволяє оптимізувати навантаження на КТП навіть у випадку, коли приєднане навантаження змінюється в часі (аварійне вимкнення насосів).

Розроблено модель формування стратегічних цілей розвитку регіону, в основі якої лежить симбіоз взаємопов'язаних процесів: управлінського й організаційного, що реалізують відповідно ієрархію вертикалі влади та самоорганізацію суспільства, що дозволяє підвищити ефективність співпраці сторін-учасниць державно-приватних партнерств на засадах гармонізації їх інтересів. Розглянуто методичний підхід до формування стратегічних цілей розвитку регіонів на основі базових (типових) і конкретних цільових орієнтирів, які, на відміну від існуючих, дозволяють враховувати універсальні та специфічні чинники розвитку кожного з них і способи їх поєднання, а також параметри регіонального розвитку, таких як валовий регіональний продукт і його конкурентоспроможність. Охарактеризовано методичний підхід щодо інтегрального оцінювання конкурентоспроможності регіону як стратегічної його цілі, побудованого з врахуванням індикаторів і показників, що характеризують економічний, соціальний, інвестиційний, інноваційний його розвиток, який на відміну від існуючих інтегрує в собі різні інтереси та напрями регіонального розвитку. Зазначено, що методичний підхід до стратегічної типології регіонів, з врахуванням критеріїв, що визначають потенціал їх розвитку: ступінь (рівень) регіонального розвитку, ключові галузі (джерела) сучасного та майбутнього розвитку, ринкову орієнтацію виробництва, способи інтеграції в світову економіку, геополітичне положення регіонів. Удосконалено методичний підхід щодо формування сценаріїв розвитку регіону, на основі типових і конкретних стратегічних цілей, які на відміну від існуючих дозволяють встановити горизонтальні та вертикальні (дерево цілей) зв'язки між цільовими орієнтирами, деталізувати їх в просторі та часі, визначити кількісні значення цілей відповідно до встановлених показників, узгодити та коректувати цілі зацікавленими сторонами.

Мета дослідження - підвищення ефективності конвективних поверхонь нагріву котельних агрегатів в системах теплогазопостачання шляхом використання труб з просічним спіральним оребренням. За результатами числовних досліджень, виконаних в дисертації, одержано наукове обгрунтування доцільності застосування таких поверхонь нагріву, визначено залежності показників теплової ефективності від геометричних параметрів оребреної труби, що дозволяє робити обгрунтований вибір раціонального їх сполучення для конкретних умов роботи поверхні нагріву. Виконано експериментальні дослідження теплообміну й аеродинамічного опору шахових і коридорних пучків труб з просічним оребренням. Встановлено залежності теплообміну й аеродинамічного опору від геометричних параметрів оребрених труб та їх розміщення в пучках. Розроблено та запропоновано удосконалені методики інженерних розрахунків теплообміну та аеродинамічного опору шахових і коридорних пучків труб з просічним спіральним оребренням. Установлено, що застосування труб з просічним оребренням збільшує інтенсивність теплообміну шахових пучків на 32 - 43 %, коридорних - на 17,1 - 32,8 % у разі збільшення аеродинамічного опору відповідно на 18 - 50 % та 11 - 40%. Застосування поверхонь нагріву з просічним спіральним оребренням зменшує їх металоємність на 20 - 25 %.

Під час розроблення математичної моделі функціонування електротехнічного комплексу бурильної установки враховано вплив технологічних факторів на надійність та енергоефективність у процесі буріння свердловин електробуром. Побудовано математичні моделі надійності та енергоефективності систем електропостачання та електрообладнання бурильної установки в середовищі програмування віртуальних приладів LabVIEW. За допомогою інформаційно-вимірювальної системи контролю енергетичних параметрів експериментально отримано енергетичні параметри лектроприводних бурильних установок. Визначено вплив технологічних та енергетичних параметрів на надійність і енергоефективність електробурильного обладнання. Доведено необхідність розроблення організаційних та технічних заходів, спрямованих на покращання функціонування електробурильного обладнання. Доведено, що механізми відмови і відновлення працездатності основних елементів електроприводних бурильних установок підпорядковані закону Вейбула - Гнеденка. Враховано вплив температури бурильного розчину в свердловині на опори струмовідводу електробура. Встановлено, що спектр струму занурювального електродвигуна електробура не містить недопустимого рівня вищих гармонік, однак, наявні несиметрія струмів та зниження напруги на затискачах електробура в робочих режимах буріння. Створені математичні моделі надають змогу прогнозувати значення основних показників енергоефективності та експлуатаційної надійності електротехнічних комплексів з метою вибору оптимального режиму роботи бурильних установок за технологічними та енергетичними параметрами.

Підвищення якості і надійності електричних машин - одна з найбільш актуальних проблем сучасного електромашинобудування. Практичні дані свідчать, що збільшення терміну експлуатації та підвищення надійності машин дає кращий ефект, ніж покращення інших техніко-економічних показників: ККД, коефіцієнта потужності, коефіцієнта використання. Найбільш повно і достовірно кількісні показники надійності можуть бути визначені тільки за результатами статистичної обробки інформації, отриманої при експлуатації виробів. Для підвищення надійності експлуатації і зниження нераціональних втрат електроенергії розроблено алгоритм розподілу навантаження з врахуванням фактичної продуктивності насосного обладнання і часового характеру зміни приєднаного навантаження через аварійне вимкнення насосів. Основна перевага пропонованого методу - в аналітичному вигляді розрахункової моделі розв'язання задачі оптимізації, яка не потребує числових методів та ітераційних процедур. За основу організації обслуговування робочих місць повинні бути закладені такі принципи як активно-попереджувальний характер обслуговування і підвищення персональної відповідальності за його якість і своєчасність. Прогресивними формами обслуговування є технічне переозброєння, модернізація обладнання і вдосконалення організації виробництва, а також комплексні методи ремонту і технічного обслуговування електроприводу та застосування системи нормованих завдань.

Висвітлено методологічні концепти дослідження проблеми формування правової компетентності майбутніх економістів в умовах неперервної університетської, що включають системний, контекстний, технологічний та компетентнісний підходи. Розкрито сутність і структуру феномена “правова компетентність майбутніх економістів в умовах неперервної університетської освіти”. Уточнено поняття “професійна підготовка майбутніх економістів”, “неперервність університетської освіти”, “освітня технологія”, “правова компетентність”. Виявлено компоненти (мотиваційний, когнітивно-гностичний, відтворювальний, рефлексивно-оцінний), критерії (ціннісно-настановчий, знаннєвий, дієвий, рефлексивний), показники та схарактеризовано рівні сформованості правової компетентності майбутніх економістів (ініціативно-продуктивний, стандартизовано-усталений, пасивно-репродуктивний). Визначено та науково обгрунтовано педагогічні умови формування правової компетентності майбутнього економіста в умовах неперервної університетської освіти (інтеграція правових дисциплін і дисциплін фахової спрямованості у процесі формування правової компетентності майбутніх економістів; забезпечення інформаційно-розвивального освітнього середовища в умовах університету; позитивна мотиваційна налаштованість майбутніх економістів на професійну діяльність правової спрямованості). Розроблено модель процесу формування правової компетентності майбутніх економістів в умовах неперервної університетської освіти, що включає інформаційно-збагачувальний, репродуктивно-діяльнісний, продуктивно-творчий, оцінно-регулятивний етапи. Зауважено, що метою першого, інформаційно-збагачувального, етапу є збагачення майбутніх фахівців необхідним обсягом знань із правових дисциплін; оволодіння таких базових понять, як “право”, “закони”, “правова свідомість”, “трудове законодавство”, “юридична відповідальність”, “правова компетентність”, покращенні рівня правових знань, умінь та навичок. Мета другого, репродуктивно-діяльнісного етапу - розвиток у студентів позитивної мотивації та ціннісного ставлення до формування правової компетентності у майбутній професійній діяльності. Мета третього, продуктивно-творчого, етапу: актуалізація потреби у професійній самореалізації та формування їх особистісної правової культури. Мета четвертого, оцінно-регулятивний, етапу формування вмінь майбутніх економістів здійснювати рефлексію, а також взаємо- та самоцінювання власної правової компетентності. Розроблено й апробовано діагностувальну й експериментальну методики та технології формування правової компетентності майбутніх економістів в умовах неперервної університетської освіти.