Цель работы - изучение методом флуориметрии накопления протопорфирина IX (ПП IX) в органах и тканях мышей с опухолью при пероральном введении 5-аминолевулиновой кислоты (5-АЛК). Материалы и методы. Материалом для исследования служили органы и ткани, взятые у мышей линии С57Вl/6 с перевитой метастазирующей опухолью - карциномой Льюис. Степень накопления ПП IX после перорального введения 5-АЛК в дозе 500 мг/кг веса мышей определяли с помощью флуориметра СДЛ-2 (ЛОМО, Россия). Результаты. В разных тканях динамика накопления ПП IX была неодинаковой. Наиболее высокий уровень флуоресценции ПП IX в печени и крови наблюдался через 2 ч, в почках - через 4, в коже - через 6 ч. Максимальная интенсивность флуоресценции ПП IX в опухоли определялась через 4 ч, а оптимальный флуоресцентный контраст между опухолью и окружающей тканью - через 2 ч после введения 5-АЛК. Выводы. Пероральное введение 5-АЛК приводило к накоплению в органах и тканях ПП IX в диагностически значимых концентрациях в интервале 2 - 6 ч после введения препарата с практически полной его элиминацией через 24 - 36 ч. Оптимальная разница свечения между опухолью и пограничной тканью достигалась через 2 ч с момента введения препарата.

Отмечено, что фотодинамическая терапия (ФДТ) является принципиально новым методом лечения злокачественных новообразований, основанным на применении фотосенсибилизаторов (ФС), обладающих свойствами селективно накапливаться в опухолевых клетках и при воздействии лазерного излучения, вызывать их избирательное разрушение. Изучены фотодинамические противоопухолевые свойства ФС второго поколения на основе естественного предшественника в синтезе гема - 5-аминолевулиновой кислоты (5-АЛК). ФДТ с использованием 5-АЛК (ФДТ-АЛК) проведена на мышах с метастазирующей карциномой легких Льюис (3LL) и саркомой 180. Показано, что в результате проведения ФДТ-АЛК достигается значительное торможение роста первичных опухолей обоих штаммов, а также существенное уменьшение количества и объема метастазов карциномы 3LL. Кроме этого, отмечен значительный процент полной регрессии опухолей. Полученные результаты свидетельствуют о том, что 5-АЛК является эффективным ФС и ее можно использовать в будущем для фотодинамической терапии злокачественных новообразований в практической онкологии.

Описано метод одержання фотоімунокон'югатів на основі гематопорфірину та антитіл, специфічних до фактора росту ендотеліальних клітин (VEGF). Одержаний кон'югат зберігає фізико-хімічні та біологічні властивості як білкового компонента кон'югату, так і порфіринової складової - гематопорфірину. Показано, що накопичення фотоімунокон'югату з антитілами до VEGF у мембранах курячих ембріонів виявилося в 2,5 рази вищим у період неоваскуляризації, яка розвивається, у порівнянні з періодом стабілізації.

Запропоновано й апробовано варіант методу фотодинамічної терапії пухлин, що полягає у лазерному скануванні пухлини променем малого поперечного перерізу, який переміщується по обраній зоні з визначеною затримкою у кожній точці, при чому повторне сканування зони починається з тієї ж вихідної точки. Експериментальна перевірка методу на перещепленій пухлині мишей показала, що за ефективністю гальмування пухлинного росту він поступався звичайному безперервному методу опромінення лише на 20 %, тоді як застосована доза опромінення була меншою в 400 разів.

Вперше виміряно спектри оптичного поглинання лейкоцитарної маси здорової людини та лейкоцитарної маси від хворих на B-клітинний хронічний лімфолейкоз (B-ХЛЛ). Проаналізовано спектральний прояв окремих біологічних компонент (білків, нуклеїнових кислот, коферментів), що входять до складу лейкоцитів і впливають на інтегральну форму спектру в обох випадках. Серед проаналізованих вище біохімічних речовин короткохвильовий максимум за 215 нм має тільки РНК. Близьке до нього значення короткохвильового максимуму спектра поглинання мають білок і коензими - 212 нм та ДНК - 208 нм. Встановлено, що спектри лейкоцитарної маси від здорових донорів і хворих суттєво відрізняються. Головний внесок у спектр поглинання лейкоцитарної маси у хворих на B-ХЛЛ вносить рибонуклеїнова кислота (РНК). Факт наявності вказаної відмінності може у перспективі виявитись корисним як додатковий показник для встановлення діагнозу B-ХЛЛ.

Мета роботи - дослідити звіязок між вмістом клітин лейколізу (ЛЛ) в мазках крові за B-клітинного хронічного лімфолейкозу (B-ХЛЛ), чутливістю злоякісних лімфоїдних клітин до фотодинамічного (ФД) впливу, опосередкованого амінолевуліновою кислотою (АЛК), та проапоптогенної дії етопозиду, а також експресією предиктивнихмаркерів B-ХЛЛ CD38 і Zap- 70. Досліджено зразки периферичної крові хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання, включаючи B-ХЛЛ, центрифужні цитопрепарати клітин крові, лімфоїдні клітини ex vivo. Застосовували методи імуноцитохімії, морфологічного дослідження для виявлення клітин ЛЛ; методи ФД впливу та визначення апоптозу за методом проточної цитометрії, статистичні методи. Трансформовані лімфоїдні клітини хворих на B-ХЛЛ є чутливими до ФД дії, опосередкованої АЛК, причому чутливість лімфоцитів хворих на B-ХЛЛ до пошкодження внаслідок ФД впливу суттєво перевищує цей показник у пацієнтів із поліклональним лімфоцитозом. Чутливість до ФД впливу обернено корелює зі вмістом клітин ЛЛ у препаратах. Не виявлено кореляції між загибеллю клітин внаслідок ФД впливу, опосередкованого АЛК, та індивідуальною чутливістю до індукції апоптозу етопозидому первинних культурах. Висновки: одержані результати свідчать про високу чутливість злоякісних лімфоїдних клітин хворих на B-ХЛЛ ex vivo до ФД дії, опосередкованої АЛК, та про можливість застосування ФД ефекту як додаткового параметра в комплексній діагностиці хронічних лімфопроліферативних захворювань.