Досліджено, що інтенсифікатор збільшує розчинність азобарвника дисперсного алого 2Ж пеф у фарбувальній ванні, що призводить до збільшення вибирання барвника.

Індекс рубрикатора НБУВ: М352.370.5

Рубрики:

Обробка поліефірних волокон

Шифр НБУВ: Ж16407 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати комплексного дослідження змін властивостей та структури поліефірних текстильних матеріалів, зафарбованих дисперсними барвниками за присутності інтенсифікатора аніліду саліцилової кислоти. Одержані дані використано для визначення механізму дії інтенсифікатора у процесі колорирування. Для інтенсифікації процесу колорирування поліефірних текстильних матеріалів дисперсними барвниками запропоновано нові технологічні режими, які дозволяють змогу уникнути початкової стадії обробки матеріалу - зняття замаслювачів і забруднень внаслідок введення у фарбувальну ванну стійкої композиції аніліду саліцилової кислот та суміші поверхнево-активних речовин.

Вивчено сорбційні властивості природного та модифікованих поверхнево-активними речовинами форм сапоніту щодо різних класів барвників у статичному режимі. З'ясовано, що під час одержання модифікованих форм сапоніту найкращим модифікатором щодо аніонних барвників є катіонактивні поверхнево-активні речовини, хоча приріст питомої адсорбції дещо відстає від приросту маси адсорбенту. Набула подальшого розвитку концепція про доцільність модифікування природних мінеральних сорбентів різними класами поверхнево-активних речовин для підвищення їхньої адсорбційної здатності.

Охарактеризовано небезпечні та шкідливі фактори, що діють в сучасному виробницві та прилади, які можуть контролювати ці параметри. Розглянуто схеми, устрій приладів для виявлення пожеж, їх гасіння, евакуації людей. Наведено основні моделі та характеристики елементів, пристроїв і систем автоматичного виявлення та ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Подано інформацію про методи та прилади визначення запиленості навколишнього середовища, джерела та параметри вібрації, системи пожежного спостереження.

вирішена науково-технічна задача підвищення зносостійкості трибосистем номінально-нерухомих з’єднань в умовах малоамплітудного фретингу із застосуванням легкоплавких сплавів з урахуванням оточуючого середовища. Запропоновано аналітичну залежність для визначення величини енергії, яка витрачається на збільшення густини дислокацій в одиничному об’ємі і визначається по різниці густини дислокацій до та після фретингу. На основі принципів нерівноважної термодинаміки (незворотних процесів) запропоновані нові теоретичні уявлення фізико-хімічної механіки фрикційного контакту, що стосується природи і взаємовпливу процесів, які викликають фретинг-корозію металів. Запропоновано модель динамічної поведінки трибосистеми на основі методу математичного моделювання та комп’ютерної симуляції. Експериментально встановлено, що внаслідок фретингу змінюється відносний елементний склад взаємодіючих поверхонь. Експериментально встановлено, що зношування матриці, при введенні в зону контакту легкоплавкого сплаву, починається лише після 0,15х106N до 0,3х106N циклів, і зносостійкість при фретингу пари тертя матеріалів, що досліджувались збільшується в 2-3 рази. Запропоновано рекомендації по боротьбі із ФП у номінально-нерухомих з’єднаннях деталей машин, технологію і конструкцію обладнання для нанесення легкоплавкого сплаву (Bi-Sn-Pb-Cd) на поверхні номінально-нерухомих з’єднаних деталей машин.