Вперше визначено основні варіанти продуктивності когнітивних функцій у хворих на розсіяний склероз (РС): норма, легкі порушення когнітивних функцій, помірні порушення когнітивних функцій, виражені когнітивні порушення, що не досягають ступеня деменції та деменція. Встановлено, що темп формування порушень когнітивних функцій залежить від клінічної активності захворювання: когнітивний дефіцит у стадії загострення був вираженішим і оформляється в коротший термін. Визначено закономірності формування когнітивних дефектів, охарактеризовано специфіку когнітивного дефіциту під час різних типів перебігу захворювання та його клінічної активності. Запропоновано систему нових психологічних діагностичних критеріїв когнітивних порушень у разі РС.

Розглянуто особливості порушень праксису та гнозису у хворих на розсіяний склероз. Охарактеризовано порушення перцептивно-гностичної сфери у хворих з ремітуючим, первинно-прогредієнтним та вторинно-прогредієнтним типами перебігу. Проведено порівняльний аналіз порушень праксису та гнозису залежно від клінічної активності захворювання.

Мета роботи - розробити рекомендації з організації розминки для гандболістів 13 - 14 років з урахуванням особливостей сили нервової системи гравців. У дослідженні взяли участь 28 гандболістів 13 - 14 років м. Харків і м. Тернівка; Проаналізовано науково-методичну літератури, використано методику "Теппінг-тест". Теоретично доведено необхідність пошуку нових шляхів підвищення ефективності змагальної діяльності юних гандболістів. Надано психологічні характеристики гандболістів 13 - 14 років із різною силою нервової системи. Розроблено практичні рекомендації з організації передігрової розминки гандболістів 13 - 14 років з урахуванням сили нервової системи спортсменів. За результатами проведеного дослідження, гандболістів 13 - 14 років можна розділити на 5 груп, відповідно до сили їх нервової системи: сильна нервова система (28,57 %), середня нервова система (21,43 %), слабка нервова система (17,86 %) і середньослабка нервова система (14,29 %), середньосильна нервова система (17,86 %). На підставі результатів психологічного дослідження спортсменів розроблено рекомендації до організації та проведення передігрової розминки гандболістів 13 - 14 років з урахуванням сили їх нервової системи.

Мета роботи - вивчити особливості самооцінки та тривожності спортсменів, які займаються спортивними танцями, на етапі попередньої базової підготовки. Проаналізовано науково-методичну літературу, використано методику "Вивчення самооцінки особистості підлітка" та методику "Діагностика тривожних станів у дітей" (CMAS). Теоретично доведено необхідність пошуку нових шляхів ефективної міжособистісної взаємодії у танцювальному дуеті в спортивних танцях на етапі попередньої базової підготовки. Надано психологічні характеристики спортсменів 10 - 12 років згідно з рівнями їх самооцінки та тривожності. Дослідження компонентів міжособистісної взаємодії у спортсменів 10 - 12 років, які займаються спортивними танцями, показало, що найчастіше самооцінка юних спортсменів відповідає завищеному, високому або середньому рівню. Емоційний стан дітей 10 - 12 років, які займаються спортивними бальними танцями, характеризується підвищеним або високим рівнем тривожності.

Мета роботи - дослідити рівень комунікативної компетентності спортивних волонтерів. У дослідженні брали участь студенти Харківської державної академії фізичної культури (2 - 4 курс), які займаються спортивним волонтерством. Проведено теоретико-методологічний аналіз проблеми, для вивчення показників самооцінки використано методику "Потреба у спілкуванні та досягненнях", "Оцінка самоконтролю в спілкуванні", "Рівень макіавеллізму". У спортивних волонтерів виявлено високий рівень комунікативної компетентності за трьома показниками: потреба в спілкуванні (60,71 %), комунікативний контроль (57 %), макіавеллізм (91 %), що надає їм можливість швидко встановлювати контакти з оточуючими, співвідносити свої реакції з поведінкою оточуючих людей і керувати своїми емоціями, при цьому вони схильні до маніпуляцій та демонстрації своїх сильних сторін під час спілкування з людьми. Зроблено висновки, що спортивні волонтери потребують цілеспрямованої психолого-педагогічної підготовки, програма якої повинна включати в себе комунікативний блок і блок особистісного розвитку.

Мета роботи - вивчити особливості агресивності та основні напрямки профілактики агресивних форм поведінки у спортсменів, які займаються спортивними танцями на етапі попередньої базової підготовки (ПБП). Проаналізовано науково-методичну літературу, використано методику "Особистісна агресивність та конфліктність". Проведено теоретичний аналіз проблеми агресивної поведінки в спортивних танцювальних дуетах. Визначено рівень агресивності спортсменів спортивних танців на етапі ПБП. Розкрито причини формування агресивної поведінки у юних спортсменів. Виділено напрямки профілактичної та психокорекційної роботи з агресивними спортсменами. Високий рівень агресії виявлено у 19 (31,67 %) учасників дослідження. Детермінантами агресивної поведінки в спортивній бальній парі виступають особливості сімейного виховання та стиль педагогічної діяльності тренера. Корекція агресивної поведінки юних спортсменів повинна носити комплексний системний характер і враховувати основні характерологічні особливості агресивних спортсменів.

Мета роботи - вивчити особливості продуктивності когнітивних функцій спортсменів на різних етапах змагальної діяльності. Матеріал і методи: аналіз науково-методичної літератури, методика "Таблиці Шульте", методика "Mini Mental Status Exam", методика "Запам'ятовування 10 слів". У дослідженні брали участь 99 спортсменів високої кваліфікації віком від 18 до 23 років. Перша стадія дослідження проходила за умов змагальної діяльності, другий етап - в постзмагальний період. Статистичну обробку отриманих емпіричних даних здійснено за допомогою методу встановлення ймовірностівідхилень (за t-критерієм Ст'юдента). Проведено психодіагностичне обстеження продуктивності когнітивних функцій спортсменів віком від 18 до 23 років. Визначено особливості функцій уваги та мнестичних функцій спортсменів за умов змагальної та постзмагальної діяльності. Показано, що структуру когнітивних дисфункцій в період екстремальної змагальної діяльності визначають звуження обсягів безпосередньої і довготривалої пам'яті, зниження продуктивності процесу запам'ятовування, дефекти селективності, звуження обсягів довільної уваги, порушення процесів концентрації, розподілу та переключення. Встановлено, що зниження когнітивної продуктивності спортсменів за екстремальних умов змагальної діяльності носять функціональний характер і піддаються редукції у першій декаді постзмагального періоду.

Мета роботи - вивчити особливості підготовки до змагань в українських і латишських спортсменів. Матеріал і методи: аналіз науково-методичної літератури, анкетування, методика "Ціннісні орієнтації" Рокіча. Проведено теоретичний аналіз проблеми психологічної підготовки до змагань у спортсменів. Визначено, що крім класичних психологічних технік спортсмени застосовують різні ритуали та духовці практики. Проаналізовано відношення до відповідальності за результат у змаганнях у латишських та українських спортсменів. Встановлено, що 85,72 % обстежених спортсменів, використовують різноманітні ритуальні дії та духовні практики перед змаганнями, та у цьому випадку повністю беруть на себе відповідальність за результат на змаганнях. Використання спортсменам ритуалів і духовних практик, залежить як від культурних особливостей обстежених спортсменів, від їх особистісних орієнтирів і ціннісних орієнтацій, віросповідання та сили нервової системи.