Комплексно досліджено міжнародні договори універсального (ООН), регіонального (ОЕСР, ЄС, ОАД, АС, РЄ) та субрегіонального (САДК, ЕКОВАС, SEAPAC) рівнів у сфері боротьби з корупцією. Акцентовано увагу на значенні прийнятих у рамках міжнародних міждержавних організацій правових актів, що містять норми рекомендаційного характеру щодо протидії корупції. Охарактеризовано склад корупційних злочинів, зокрема: одержання неправомірної вигоди, надання неправомірної переваги, незаконне збагачення, зловживання службовим становищем, розкрадання, неправомірне привласнення або інше нецільове використання майна державною посадовою особою та розкрадання майна у приватному секторі, відмивання доходів, одержаних від правопорушень, пов'язаних із корупцією. З відповідною аргументацією запропоновано внесення змін до понятійного апарату міжнародних договорів і способу викладення норм щодо криміналізації корупційних діянь.