Раскрыты физиологические основы и социально-психологические аспекты здорового образа жизни. Внимание уделено экологии и здоровью человека, биологическим загрязнениям и болезням человека, погоде и самочувствию человека. Освещены проблемы адаптации человека к окружающей среде. Показана роль ухода в лечении и реабилитации больного. Предложена классификация травм, описаны виды повязок и способы их наложения пострадавшим. Рассмотрены вопросы оказания помощи при ожогах, отморожениях, утоплении, отравлении, а также первой помощи при неотложных состояниях в терапии и хирургии.

Розглянуто основи вчення про епідемічний процес, викладено питання дезінфекції, дезінсекції дератизації тощо. Наведено методики епідеміологічного обстеження осередку інфекційного захворювання та розслідування спалахів і епідемій. Розглянуто основи епідеміологічного нагляду та епідеміологічної діагностики, зміст та організацію протиепідемічної роботи; основи епідеміологічного методу дослідження з елементами доказової медицини та питання санітарної охорони території України. Розглянуто питання епідеміології та профілактики актуальних інфекційних захворювань (більше 50 - ти нозологічних форм).

Індекс рубрикатора НБУВ: Р514.42-3 + Р411.301.1

Рубрики:

Рикетсіози

Лімфаденіти

Шифр НБУВ: Ж16691 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Після опису півсторіччя тому марсельської гарячки в Севастополі захворюваність знову зареєстровано вздовж Середземномор'я та Чорноморського узбережжя Криму. І захворюваність набуває ендемічного характеру. На півострові сформувався могутній епідемічний потенціал, у разі реалізації якого можна очікувати не тільки підйому захворюваності, формування нових антропургічних осередків, але й поширення з прибережних районів в середину Криму. Проаналізовано епідеміологічні прояви марсельської гарячки на сучасному етапі, проведено районування території Криму за ступенем ризику зараження для людей. Запропоновано відповідні протиепідемічні заходи.

После описания полстолетия назад марсельской горячки в Севастополе заболеваемость вновь регистрируется вдоль Средиземноморья и Черноморского побережья Крыма и приобретает эндемический характер. На полуострове сформировался могучий эпидемический потенциал, при реализации которого можно ожидать не только подъема заболевания, формирования новых антропургических очагов, но и распространения заболеваемости с прибрежных районов внутрь Крыма. В работе представлены эпидемиологические проявления марсельской горячки на современном этапе, проведено районирование территории Крыма по степени риска заражения для людей. Предложены соответствующие противоэпидемические мероприятия.

Вивчено клініко-епідеміологічні особливості марсельської гарячки в ендемічному районі Криму - м. Севастополь. Виявлено й визначено вікові та професійні групи ризику зараження, особливості клініки.

Изучены клинико-эпидемиологические особенности марсельской горячки в эндемическом районе Крыма - г. Севастополь. Выявлены и определены возрастные и профессиональные группы риска заражения, особенности клиники.

Наведено дані про клініко-патогенетичні особливості марсельської гарячки (МГ) в Криму на сучасному етапі в результаті обстеження 125-ти хворих. Описано характерні патогістологічні зміни в дермі "первинного афекту". Встановлено, що зростає кількість випадків з аерогенним механізмом зараження (25,6 %). Спостерігається погіршення клінічної картини хвороби разом з підвищеною захворюваністю серед людей старшого віку. Основні клінічні особливості: гострий початок, інтоксикація, специфічна клінічна тріада - первинний афект (73,6 %), плямисто-папульозний висип на тілі (99,2 %), регіонарний лімфаденіт (54,4 %), а також симетрична міалгія (37,6 %), артралгія (50,4 %). Висип з локалізацією на обличчі, долонях, підошвах стоп спостерігається рідко (12 %). Показано ефективність застосування ципрофлоксацину (по 500 мг 2 рази в добу, per/os) під час лікування марсельської гарячки.

Представлены данные о клинико-патогенетических особенностях марсельской горячки (МГ) в Крыму на современном этапе в результате обследования 125-ти больных. "Описаны характерные патогистологические изменения в дерме первичного аффекта". Установлено, что возрастает количество случаев с аэрогенным механизмом заражения (25,6 %). Наблюдается ухудшение клинической картины болезни вместе с повышенной заболеваемостью среди людей старшего возраста. Основные клинические особенности: острое начало, интоксикация, специфическая клиническая триада - первичный аффект (73,6 %), пятнисто-папульозная сыпь на теле (99,2 %), регионарный лимфаденит (54,4 %), а также симметрическая миалгия (37,6 %), артралгия (50,4 %). Сыпь с локализацией на лице, ладонях, подошвах стоп наблюдается редко (12 %). Показана эффективность применения ципрофлоксацина (по 500 мг 2 рази в сутки, per/os) в лечении марсельской горячки.

Висвітлено основні питання організації медичного та біологічного захисту постраждалого населення під час подолання медико-санітарних наслідків (МСН) надзвичайних ситуацій (НС). Подано інформацію про МСН НС природного та техногенного характеру. Висвітлено питання захисту населення від інфекційних хвороб, спільних для тварин і людей. Розглянуто організаційні заходи біологічного захисту. Увагу приділено організації діяльності служби медицини катастроф і формування медичного захисту (МЗ). Розкрито питання планування медико-санітарного забезпечення населення, а також управління МЗ за умов НС. Висвітлено особливості координації та міжвідомчої взаємодії під час подолання МСН НС природного та техногенного характеру. Викладено правила поведінки в умовах НС. Охарактеризовано забезпечуючі ресурсні підсистеми МЗ.