Знайдено нові підходи до вивчення особливостей ідеологічного конструювання за умов соціокультурних трансформацій. Обгрунтовано доцільність аналізу символіки грошових знаків для вивчення процесу формування сучасної української державної ідеології, що здатен перевести проблематику вивчення ідеології у площину аналізу конкретних її втілень.

Проведено філософське вивчення поняття "іронія", яке запропоновано розглядати як фігуру тексту культури, що репрезентує підміну наявного сенсу прихованим, фіксує порушення звичного сприйняття або комунікації та спрямування на відновлення смислотворення. Трансформація його змісту у різних парадигмах культури дозволяє виявити фундаментальні ознаки іронічного дискурсу, а саме: рефлексивність, контрарність, аксіологічність. Уточнення суміжних понять культурології та естетики, які співвідносяться з іронією, установлення їх специфіки та взаємозв'язку розкриває зміст цієї культурної універсалії. Запропоновано цілісний історико-культурологічний підхід до розуміння іронії, яка є не лише позицією людської свідомості, а й екзистенціалом людського буття, що доводить можливість розкриття подальшого становлення. Культурологічні трансформації поняття "іронія" розкривають генезу її філософського змісту. Класична метафізика розуміє іронію переважно як методологічну стратегію пізнання, в її модерністських і постмодерністських модальностях філософією визначається важливість людиновимірного змісту. Некласична інтерпретація іронічного дискурсу слугує зброєю проти засилля логоцентризму та намагається реабілітувати сферу безпосередності людського почуття. У процесі тотальної семіотизації культури іронія втрачає свій руйнівний потенціал, стає терапевтичною процедурою, глибинною цитатою, що презентує інтертекстуальність культури, але заперечує можливість доведення автентичності в онтологічному вимірі або оригінальності у творчому сенсі.

Розглянуто філософсько-культурологічне вивчення поняття "іронія", яке запропоновано розглядати як фігуру тексту культури, що репрезентує підміну наявного сенсу прихованим, фіксує порушення звичного сприйняття або комунікації та спрямування на відновлення смислотворення.

Розглянуто та систематизовано знання та світоглядно-ціннісні уявлення про форми соціальної роботи на селі, які можуть бути використані для створення нової вітчизняної моделі соціального захисту молоді сільських регіонів. Розроблено модель соціального захисту молоді аграрних регіонів як комплекс заходів, спрямованих на пом 'якшення впливу на сільську молодь негативних чинників соціального ризику, на повноцінну реалізацію державних гарантій та місцевих ініціатив у сфері забезпечення гармонійного розвитку молодіжних верств населення аграрних регіонів; на підтримку молодіжних рухів і громадських об'єднань; на створення умов і відносин, які сприяють соціальній адаптації та самореалізації молодого покоління в інтересах суспільства та держави. Проаналізовано питання ієрархії фундаментальних цінностей молоді села, їх світоглядну стабільність і практичну дієвість за умов сучасної реальності, визначальні фактори, які впливають на формування світогляду особистості, досвід створення умов доступності доброякісної освіти, сприяння творчому та інтелектуальному розвитку сільської молоді, вплив на формування ціннісних орієнтацій сільської молоді стану здоров'я, способів проведення дозвілля, сімейного стану та політичних орієнтацій, майновий стан, вікові характеристики, соціальна підтримка під час працевлаштування молоді. Проведено анкетування серед студентів аграрних вузів, досліджено молодь як соціальну категорію, форми, мотивації та компоненти ціннісних орієнтацій молоді, проаналізовано тенденції формування ціннісних орієнтацій сільської молоді за сучасних умов.

Проаналізовано фактори, що впливають на стан фізичного, психічного та соціального здоров'я сільської молоді. Висвітлено проблеми екології молоді. Досліджено вплив інформаційної культури. Визначено концептуальні засади та методологічні напрацювання, умови формування та системно-структурну будову соціокультурних цінностей молоді. Окреслено перспективи розвитку ціннісної складової світогляду сілської молоді. Вивчено тенденції впливу державної молодіжної політики на формування соціокультурних цінностей молоді аграрних регіонів і роль держави у формуванні світоглядних орієнтирів молоді.

Розглянуто статус феномену "іронія" в постмодерністському типі культури. Визначено головне завдання філософії постмодерну як, з одного боку, намагання уникнути уніформізму, одноманістності, прагнення підвести всі культури під єдиний стереотип, а з іншого - релятивізму, що проявляється у розпорошенні культур, відмові від принципів єдності та цілісності. Новий тип філософування полягає у пошуку такого синтезу, де єдність досягалася б не шляхом уніфікації та нівелювання поодинокого, а через вільний його злет. Висвітлено погляди на дані проблеми таких видатних письменників і літературознавців, як У.Еко, Р.Барт, Ю.Кристєв, Ж.-Ф.Ліотар, Ф.Джеймісон. Проаналізовано філософські концепції Р.Рорті та розроблену ним специфічну спрямованність життєдіяльності, що визначається як іронічна. Доведено, що категорія "іронія" не втрачає свого значення в постсучасній філософії й естетиці.

Рассмотрен статус феномена "ирония" в постмодернистском типе культуры. Определено главное задание философии постмодерна как, с одной стороны, попытки избежать униформизма, однообразия, стремления подвести все культуры под единый стереотип, с другой - релятивизма, проявляющегося в распорошенности культур, отказе от принципов единства и целостности. Новый тип философствования состоит в поиске такого синтеза, где единство достигалось бы не путем унификации и нивелирования одиночного, а через его свободный взлет. Освещены взгляды на данные проблемы таких выдающихся писателей и литературоведов, как У.Эко, Р.Барт, Ю.Кристев, Ж.-Ф.Лиотар, Ф.Джеймисон. Проанализированы философские концепции Р.Рорти и разработанная им специфическая направленность жизнедеятельности, определяемая как ироническая. Доказано, что категория "ирония" не теряет своего значения в постсовременной философии и эстетике.