Изучены данные психоэмоционального скрининга у 80-ти беременных с сердечно-сосудистыми заболеваниями и 30-ти соматически здоровых женщин с нормальными родами. Маскулинизм выраженной степени по личностному опроснику FPI выявлен у 10,0 % женщин с кардиальной патологией и 13,3 % здоровых беременных, средней степени - соответственно у 38,8 и 60,0 %. Показано, что маскулинные беременные независимые и энергичные, с гармоничным функционированием психологической защиты, более удовлетворены качеством своей жизни. Для беременных феминного типа с сердечно-сосудистой патологией характерны выраженная степень тревожности, невротичность, депрессивность, эмоциональная лабильность, они особенно нуждаются в психологической помощи. Участие мужа в родах у этих беременных способствует достоверному увеличению частоты физиологического их течения.

Изучены показатели кортизола, окситоцина в плазме крови, экскреция с мочой катехоламинов в III триместре беременности и в родах у 80-ти беременных с пороками сердца (34-х - с неосложненными родами и 46-ти - с акушерской патологией) и 30-ти соматически здоровых женщин с нормальными родами. Выявлено, что отягощенным родам предшествовали низкие уровни кортизола, повышенная экскреция адреналина. Во время отягощенных родов показатели кортизола, окситоцина, норадреналина были снижены, адреналина - повышены. Сопоставление гуморальных факторов с психоэмоциональными особенностями беременных с пороками сердца выявило, что при повышенной личностной тревожности, низкой маскулинизации, повышенной эмоциональной лабильности, интроверсии наблюдалось снижение кортизола при беременности и в родах и повышение адреналина при беременности. Снижение норадреналина при беременности и повышение адреналина в родах ассоциировалось с феминностью, интроверсией и эмоциональной лабильностью.

На підставі результатів комплексного вивчення емоційно-особистісних характеристик, особливостей нейрогормональних процесів під час вагітності та пологів доведено, що головними психологічними предикторами акушерських ускладнень у жінок з патологією серцево-судинної системи є особистісна тривожність, низька маскулінізація психотипу, інтроверсія й емоційна лабільність. Зроблено висновок про актуальність психологічної підтримки у вагітних з серцево-судинними захворюваннями. Згідно з розробленою схемою патогенезу обгрунтовано доцільність психопрофілактичної допологової підготовки сімейних пар та проведення сімейних пологів для вагітних жінок з такими захворюваннями. Впроваджено даний комплекс заходів у межах програми "Сімейні пологи", що забезпечило зниження частоти аномалій скоротливої діяльності, епізіотомій та ревізій порожнини матки.

Захворювання печінки, пов'язані з вагітністю, діагностують у близько 3 % жінок, і вони є найчастішою причиною її дисфункції під час вагітності. Тяжка дисфункція печінки асоціюється з високим рівнем материнської та малюкової захворюваності й смертності. Хвороби печінки, які характерні для вагітності, можна класифікувати на захворювання ранніх термінів вагітності (надмірне блювання вагітних, hyperemesis gravidarum, - НБВ) та захворювання пізніх термінів вагітності (прееклампсія/еклампсія, внутрішньопечінковий холестаз вагітних, гемоліз, підвищення активності печінкових ферментів і тромбоцитопенія - HELLP-синдром, гостра жирова дистрофія печінки вагітних - ГЖДП, розрив/інфаркт печінки). Важливо знати про захворювання печінки, які існували у жінки до вагітності, для того, щоб здійснювати адекватний супровід вагітності та зменшити кількість ускладнень під час розродження. Дослідження і останні досягнення медичної науки мають тенденцію до покращання наслідків, але поки що суттєво не знижують показники материнської та перинатальної захворюваності на тлі цієї патології. Результати сучасних досліджень, що впроваджені у практику медичної допомоги вагітним із супутньою патологією, суттєво покращили наслідки перебігу вагітності та розродження, проте кількість ускладнень для матері та плода досі залишаються високими. Для точного встановлення діагнозу та своєчасного початку лікування важливе вчасне оцінювання стану пацієнтки, аби відрізнити цей стан від патології печінки, яка не пов4язана з вагітністю та може виникати de novo під час вагітності, або - навпаки - ускладнення перебігу вагітності можуть спричиняти порушення функції печінки. У даній роботі запропоновано огляд захворювань печінки, ускладнених вагітністю, з детальним розглядом їх етіології, патогенезу, діагностики та лікування. Виділено групи ризику вагітних, у яких потенційно можливий розвиток дисфункції печінки.

Vasa previa (передлежання судин) характеризується передлежанням кровоносних судин пуповини, які проходять крізь плодові оболонки над внутрішнім вічком шийки матки або у безпосередній близькості від нього (до 5 см) та зв'язані з пуповинним кровотоком і знаходяться попереду передлеглої частини плода. Фактори ризику виникнення Vasa previa - це патологія плацентації, зокрема, передлежання плаценти і низьке розташування плаценти; оболонкове прикріплення пуповини, штучне запліднення (IVF), наявність додаткової частки плаценти, двочасткова плацента, а також багатоплідна вагітність. Без попередньої діагностики Vasa previa загибель плода становить 44 %, тоді як при антенатальному виявленні рівень виживання плода досягає 97 %. Сучасна стандартна клінічна практика під час вагітності з акушерськими факторами ризику щодо встановлення Vasa previa включає оцінювання стану нижнього сегмента матки та шийки матки з використанням ТВ УЗД і посиленого/кольорового допплерівського зображення. Використання додаткових сучасних методів діагностики - дуже важливий крок у проведенні диференціальної діагностики, особливо, коли додаткові структури візуалізуються у безпосередній близькості від шийки матки. У роботі описано клінічний випадок Vasa previa на фоні Placenta previa/accreta у жінки з обтяженим соматичним і акушерсько-гінекологічним анамнезом із чотирма попередньо проведеними хірургічними втручаннями на органах малого таза (лапаротомії). Представлено ведення клінічного випадку зі своєчасною діагностикою і розродженням за допомогою сучасного медикаментозного і технічного супроводу проведення донного кесарева розтину (транексамова кислота, карбетоцин, аргоноплазмова коагуляція тканин). Наведено патологоанатомічні та гістологічні дані, що підтверджують діагноз. Завдяки застосуванню сучасних методів діагностики і розродження вдалося запобігти тяжким ускладненням, насамперед геморагічним, як з боку плода, так і з боку вагітної з доволі рідкісною акушерською патологією у формі Vasa previa з оболонковим прикріпленням пуповини, Placenta previa/accreta partialis.