Аналіз фахової літератури не вказав значних наукових чи науково-практичних праць, пов'язаних з дослідженням чи описом стану тканин слизової оболонки порожнини рота та протезного ложа у хворих на акантолітичну міхурницю, що і становило актуальність цього дослідження. Мета дослідження - описати вплив перебігу акантолітичної міхурниці на стан тканин протезного ложа. Для цього використано такі методи дослідження: об'єктивні методи обстеження (зовнішній огляд, огляд ротової порожнини); спеціальні клінічні методи обстеження (індексна оцінка стану гігієни та тканин пародонта). Пацієнтів розподілено на 2 клінічні групи: хворі на акантолітичну міхурницю, що потребують ортопедичного лікування (I група) та контрольна група без соматичної патології (II група). Встановлено, що хворі І групи скаржаться на такі патології з боку ротової порожнини, як сухість (65,0 %), кровоточивість ясен (75,0 %), наявність нетехій (70,0 %) та набряку язика (30,0 %), на відміну від пацієнтів II групи, що не висували таких скарг, окрім кровоточивості ясен (5,0 %) та сухості губ (10,0 %). Показники пародонтального індексу (PI) були вищі в I групі (РІ = 3,41 ± 0,75), ніж у II (PI = 1,72 ± 0,15). Зі збільшенням тривалості перебігу акантолігичної міхурниці, зростає PI (від 2,78 ± 0,70 до 3,36 ± 0,73). Здійснена порівняльна оцінка стоматологічних показників у різних групах пацієнтів засвідчила погіршення клінічного стану тканин протезного ложа, тканин пародонта опорних зубів, у хворих I групи, та їх прогресування зі збільшенням тривалості перебігу акантолітичної міхурниці.

Мета роботи - встановити ступінь тяжкості акантолітичного процесу на слизовій оболонці ротової порожнини (СОРП) у хворих на пухирчатку, показати переваги модифікованих нами методів діагностики у порівнянні з класичними методами та встановити взаємозв'язок між ними. Вивчено вплив акантолітичної пухирчатки на стан тканин протезного ложа у 20 хворих на акантолітичну пухирчатку. Для оцінки стану СОРП використовувались такі методики: визначення площі ураження СОРП за модифікованим методом О.С. Гілевої (за Нурієвою Н. С.); класичне визначення симптому Нікольського; визначення та встановлення ступеня тяжкості акантолітичного процесу запропонованим авторами способом (патент на корисну модель № 101844). Акантолітичний процес на СОРП у хворих на акантолітичну пухирчатку є одним з головних чинників у клініці й патогенезі цього захворювання. Акантолітичний процес різних ступенів тяжкості залежить від тривалості захворювання і від інтенсивності глюкокортикостероїдної терапії. Зі збільшенням ступеня тяжкості акантолітичного процесу на СОРП збільшується також і площа ураження. Висновки: запропонований інструментарій і спосіб надасть змогу своєчасно діагностувати ступінь тяжкості акантолітичної пухирчатки слизової оболонки ротової порожнини, а визначення ступеня тяжкості акантолізу - призначити відповідні дози глюкокортикоїдів.

Описано запропонований полікомпонентний засіб на основі хітозану, для забезпечення аналгезуючої та ранозагоювальної дії у хворих з акантолітичним ураження тканин протезного ложа. Завдання дослідження - покращити умови використання знімних конструкцій зубних протезів хворими на акантолітичну міхурницю. У дослідженні взяло участь 56 хворих на акантолітичну міхурницю, віком від 45 до 63 років, яких було розподілено на 2 клінічні групи. Основна група використовувала запропонований засіб, група порівняння одержувала загальноприйняту місцеву терапію міхурниці. Для оцінки кінцевих результатів було використано методи для визначення площі ураження слизової та метод визначення інтенсивності больового синдрому. Середнє значення візуальної аналогової шкали (ВАШ) становило 4,76 +- 0,56 см у хворих основної групи в першу добу. На 7 і 14 добу значення знизилось до 2,4 +- 0,28 см і 1,87 +- 0,12 см відповідно. У хворих групи порівняння середнє значення ВАШ становило 5,07 +- 0,36 см станом на першу добу - 4,45 +- 0,45 та 2,36 +- 0,17 на 7 і 14 добу відповідно. Відношення середнього значення площі ураження хворих основної групи і групи порівняння становило 1,04 в першу добу, а станом на 7 і 14 добу площа ураження у хворих основної групи була нижчою на 1,29 та 1,84 разу відповідно. Висновки: результати дослідження підтверджують необхідність використання полікомпонентного засобу на основі хітозану разом зі знімними конструкціями зубних протезів у хворих на акантолітичну міхурницю, у зв'язку з його чітко вираженою епітелізуючою та аналгезуючою дією.

Описано запропоновані авторами рекомендації щодо використання знімних конструкцій зубних протезів у хворих на акантолітичну міхурницю (АМ) з використанням полікомпонентного засобу на основі хітозану для забезпечення аналгезуючої та ранозагоювальної дії у хворих з акантолітичним ураженням тканин протезного ложа. Завдання дослідження - покращити умови використання знімних конструкцій зубних протезів хворими на АМ. У дослідженні взяли участь 56 хворих на АМ віком від 45 до 63 років, яких було розподілено на 2 клінічні групи. Основна група використовувала знімні конструкції зубних протезів згідно з запропонованими рекомендаціями, група порівняння використовувала знімні протези відповідно до загальноприйнятих рекомендацій. Для оцінки кінцевих результатів було використано методи для визначення інтенсивності больового синдрому та суб'єктивні відгуки хворих про самопочуття. Покращання самопочуття за даними суб'єктивного опитування в основній групі відзначалось у 20 хворих, що складало 71,42 % на 7 добу і у 27 хворих на 14 добу, що складало 96,42 %. У ірупі порівняння хворі, які суб'єктивно краще почуватись, складали 35,71 % на 7 добу і 57,14 % на 14 добу відповідно. Висновки: результати дослідження підтверджують необхідність розробки, впровадження та вдосконалення рекомендацій щодо включення у протокол використання знімних ортопедичних конст рукцій зубних протезів у хворих з акантолітичним ураженням тканин протезного ложа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.220.11

Рубрики:

Запалення порожнини рота

Шифр НБУВ: Ж24388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено використання знімних конструкцій зубних протезів у 56 хворих з акантолітичним ураженням тканин протезного ложа. Діагностовано перший ступінь важкості акантолізу у 14,32 % хворих, другий – у 64,30 % та третій у 21,46 % хворих. Уперше розроблено діагностичний комплекс, що дозволяє встановити ступінь важкості акантолітичного процесу на слизовій оболонці ротової порожнини, що сприяє поліпшенню методів діагностики акантолітичної міхурниці та поглиблює можливість оцінки проведеного місцевого і загального лікування. Розроблено і доведено ефективність комплексу рекомендацій та алгоритму використання знімних конструкцій зубних протезів у 71,42 % хворих з акантолітичним ураженням тканин протезного ложа. Запропоновано вдосконалені методи місцевої терапії проявів акантолітичної міхурниці на слизовій оболонці ротової порожнини з використанням полікомпонентного засобу на основі хітозану.