Надано результати остеоденсиметричного обстеження хворих на генералізований пародонтит. Показано, що перебіг генералізованого пародонтиту в хворих віком понад 40 років, часто супроводжується зниженням мінеральної щільності кісткової тканини різного ступеня виразності у всьому кістяку. Проведено остеоденсиметричну діагностику з обгрунтуванням необхідності застосування комплексного лікувального впливу - хірургічними методами та загальними остетропними препаратами.

В експерименті на 80-ти щурах, 65 з яких утримувались на низькокальцієвій дієті (НКД), вивчено вплив остеопластики кісткового дефекту щелепи за допомогою різних матеріалів (гідроксиапатит, трикальційфосфат, колапан, колагенова мембрана) у поєднанні з уведенням препарату ЕКСО (0,3 мг/кг), на щільність стегнової кістки, активність лужної (ЛФ) і кислої (КФ) фосфатаз, еластази, загальну протеолітичну активність (ЗПА) у кістковій тканині за 3 і 6 місяців після операції. Установлено, що проведення операції остеопластики тимчасово збільшує деструкцію кісткової тканини кістяка щурів, спричинену НКД, що підтверджується зниженням щільності стегнової кістки за 3 місяці після операції. За 6 місяців під дією ЕКСО відзначено збільшення щільності стегнової кістки, ріст активності ЛФ, еластази та ЗПА і зниження активності КФ у кістковій тканині, що свідчить про активізацію процесів кісткостворення. Показано, що вивчені остеопластичні матеріали по-різному впливають на метаболізм кісткової тканини щурів. Для остеопластики кісткових дефектів щелеп за умов аліментарного остеопорозу ефективнішим виявилося сполучення гідроксиапатиту та трикальційфосфату.

Під час порівняльного аналізу віддалених результатів комплексного лікування генералізованого пародонтиту (ГП) II - III ступенів у осіб із зниженою мінеральною щільністю кісткової тканини встановлено, що найбільш стійка клініко-рентгенологічна стабілізація дистрофічно-запального процесу в пародонті визначається в групі хворих, котрим проводили хірургічну операцію остеогінгівопластики з імплантацією остеокондуктивних матеріалів і призначали остеотропні препарати. Показано ефективність застосування препарату соєвих ізофлавонів ЕКСО в комплексному лікуванні хворих ГП II - III ступенів в віковій групі 45 - 60 років.

С целью изучения эффективности комплексного лечения генерализованного пародонтита (ГП) II - III степени было обследовано 123 больных. В результате проведенного исследования установлено, что реабилитация больных ГП должна осуществляться с обязательным участием пародонтологов, ортопедов-стоматологов и хирургов-стоматологов на всех этапах проводимого лечения. Диспансерное наблюдение необходимо проводить с учетом глубины и интенсивности патологического процесса не реже чем каждые 6 месяцев с обязательным участием гигиениста-стоматолога. Консервативное лечение и шинирование зубов не обеспечивает реальной стабилизации патологического процесса при ГП II - III степени, а в ряде случаев способствует бессимптомному прогрессированию деструкции костной ткани. Хирургические вмешательства, предусматривающие тщательное удаление патологически измененных тканей из костных карманов с последующим их замещением остеокондуктивными материалами и используемые в комплексе с другими лечебными мероприятиями, способствуют снижению интенсивности деструкции костной ткани, а в ряде случаев создают условия для регенерации тканей пародонта.