Результати аналізу показників профілактичної діяльності стоматологічної служби Чернівецької області засвідчили незадовільний стан превентивної роботи лікарів-стоматологів. Основною причиною цього є відсутність мотивації в населення щодо збереження стоматологічного здоров'я.

Висвітлено питання анатомії та топографії компонентів основного судинно-нервового пучка шиї (СНПШ) на етапах раннього онтогенезу з погляду хірургічної корекції відхилень від нормального розвитку їх у новонароджених та дітей раннього віку. Проте дані літератури суперечливі, фрагментарні щодо анатомічних особливостей сонних артерій, внутрішньої яремної вени, блукаючого нерва. Несистематизовано дані про синтопічну кореляцію компонентів основного СНПШ у плодів і новонароджених. Існують дискусійні повідомлення щодо впливу росту плода на темпи розвитку компонентів основного СНПШ або впливу суміжних органів та структур на становлення їх топографії. Відсутність комплексних досліджень щодо морфометричної характеристики та корелятивних взаємовідношень компонентів основного СНПШ у перинатальному періоді онтогенезу зумовлює потребу подальшого анатомічного дослідження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*692.132*333

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж24159 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено особливості становлення будови і топографії компонентів основного судинно-нервового пучка шиї впродовж перинаталього періоду онтогенезу людини. Виконано дослідження на 50 препаратах трупів плодів (від 4 до 10 місяців) та 9 новонароджених (зокрема, 5 ізольованих органокомплексів) за допомогою адекватних анатомічних методів: макромікропрепарування, морфометрії, виготовлення топографоанатомічних зрізів, рентгенографічного дослідження, ін’єкції кровоносних судин, статистичної обробки даних. Уперше за допомогою сучасних та адекватних анатомічних методів дослідження і достатньої кількості матеріалу визначені особливості становлення будови і топографії компонентів основного судинно-нервового пучка шиї впродовж перинаталього періоду онтогенезу людини. Визначено етапи становлення топографії компонентів основного судинно-нервового пучка шиї, їх синтопічні взаємовідношення з прилеглими структурами в фетальному і ранньому неонатальному періодах онтогенезу. Уперше встановлені періоди прискореного розвитку структур основного судинно-нервового пучка шиї у другому і третьому триместрі внутрішньоутробного розвитку і період відносно сповільненого їх розвитку. З’ясовано хронологічну послідовність часових перетворень органометричних параметрів компонентів основного судинно-нервового пучка шиї на всіх етапах перинатального розвитку, які суттєво доповнюють сучасне уявлення про особливості онтогенетичної хронології розвитку структур шиї і дозволило обґрунтувати гармонійний розвиток досліджуваних структур. Сукупність одержаних результатів дослідження з нової точки зору розкриває особливості перинатальної будови і топографії сонних артерій, внутрішніх яремних вен та блукаючих нервів, їх індивідуальну і вікову анатомічну мінливість.

Огляд присвячено анатомії та топографії компонентів основного судинно-нервового пучка шиї на етапах раннього онтогенезу з погляду хірургічної корекції відхилень від нормального розвитку їх у новонароджених та дітей раннього віку. Проте дані літератури суперечливі, фрагментарні щодо анатомічних особливостей сонних артерій, внутрішньої яремної вени, блукаючого нерва. Несистематизовано дані про синтопічну кореляцію компонентів основного судинно-нервового пучка шиї у плодів і новонароджених. Існують дискусійні повідомлення щодо впливу росту плода на темпи розвитку компонентів основного судинно-нервового пучка шиї або впливу суміжних органів та структур на становлення їх топографії. Відсутність комплексних досліджень щодо морфометричної характеристики та корелятивних взаємовідношень компонентів основного судинно-нервового пучка шиї в перинатальному періоді онтогенезу зумовлює потребу подальшого анатомічного дослідження. Захворювання сонних артерій призводить у 30 % випадків до інсульту. Загальна частота деформацій сонних артерій залежно від результатів ангіографічних і патологоанатомічних досліджень коливається від 10 до 40 %. Коулінг внутрішньої сонної артерії пов'язаний з ембріологічною патологією, а подовження та перегиб - наслідок фібром'язових дисплазій або змін, які супроводжуються атеросклеротичними пошкодженями артерій. Кінкінг - перегин артерії під гострим кутом. Він може бути природженим, коли з раннього дитинства виявляється порушення мозкового кровообігу та розвивається з часом з видовженої сонної артерії. Формуванню перегинів сприяє артеріальна гіпертонія, прогресування атеросклерозу. Койлінг - утворення петлі артерії. Не дивлячись на плавний хід петлі, зміни кровоточу в ній значні. Характер згинів за койлінгу може змінюватись залежно від положення тіла, артеріального тиску. Найбільш часто виявляється подовження внутрішньої сонної або хребтової артерії, яка призводить до формування плавних вигинів по ходу судини. Подовження артерій, як правило, виявляється під час випадкових досліджень. До основних етіологічних причин патологічної звивитості внутрішньої сонної артерії відносять: природжену деформацію судинної стінки, артеріальну гіпертензію, остеохондроз шийних хребців, компресію брахеоцефальних артерій, черепномозкових нервів.