На основі теорії Бергсона та її модифікацій у концепціях Б.Кроче та А.Роб-Грійє відтворено кінематографічну модель інтуїтивізму і розглянуто творчість провідних митців Європи даного напряму. Висвітлено досвід кіноінтерпретації класичних бергсонівських теорій - зворотного часу та штучного простору, встановлено особливості художнього втілення концепції аттантизму, школи погляду та принципу речовизму, проаналізовано специфіку осмислення та реалізації зазначених аспектів в європейському кіномистецтві. Досліджено бергсонівську модель романтизму, запропоновано її визначення як теоретичного підгрунтя напряму поетичного реалізму. Показано, що інтуїтивістські кінематографічні пошуки подолали територіальні кордони французького культурного простору і виявили своє яскраве втілення у фільмах представників італійського та іспанського кіномистецтва. Розглянуто кінематографічні особливості бергсонівських категорій зворотного часу та штучного простору, а також принципу речовизму у творчості С.Параджанова.