Рассмотрен необычный случай развития заглоточного абсцесса у взрослых вследствие тупой травмы шеи. Учитывая необычные объективные признаки и отсутствие у больного характерной для данной патологии симптоматики, заболевание было распознано не сразу. Сделан вывод, что для раннего обнаружения этого потенциально серьезного состояния необходимо проведение тщательного дифференциального диагноза с использованием современных методик исследования, в том числе компьютерной томографии.

Розглянуто рідкісний випадок рабдоміосаркоми перитонзилярної ділянки та м'якого піднебіння у пацієнта похилого віку, спочатку помилково діагностованого як паратонзилярний абсцес. Кінцевий діагноз встановлено лише після повторної біопсії.

Рассмотрен редкий случай рабдомиосаркомы перитонзиллярной области и мягкого неба у пациента пожилого возраста, ошибочно диагностированного вначале как паратонзиллярный абсцесс. Окончательный диагноз удалось установить лишь после повторной биопсии.

Розглянуто сучасні погляди на клініку, діагностику та тактику лікування дітей, хворих на хронічні запальні захворювання лімфаденоїдного глоткового кільця. Увагу приділено етіопатогенезу, діагностиці, класифікації, особливостям консервативного й оперативного лікування хронічного тонзилиту. Розкрито проблеми комплексної імунопрофілактики гострих респіраторних захворювань у дітей.

Рассмотрены современные взгляды на клинику, диагностику и тактику лечения детей с хроническими воспалительными заболеваниями лимфаденоидного глоточного кольца. Уделено внимание этиопатогенезу, диагностике, клинике, особенностям консервативного и оперативного лечения хронического тонзилита. Раскрыты проблемы комплексной иммунопрофилактики острых респираторных заболеваний у детей.

В повідомленні, заснованому на клінічній практиці, розглянуто випадок заглоточного абсцесу, ускладненого медіастинітом у хворої 74-х років, якій було проведено хірургічне лікування в поєднанні з післяопераційним лікуванням: тієнамом, фіз. розчином, контролоком, розчином Рингера, метрогілом, анальгіном, кетановом, левофлоксацином. Зазначений випадок має для лікарів практичний інтерес, оскільки демонструє атипічний та бурхливий перебіг гортанної ангіни у пацієнтки похилого віку з множинною супровідною патологією.

В сообщении, основанном на клинической практике, рассмотрен случай заглоточного абсцесса, осложненного медиастинитом у больной 74 лет, которой было проведено хирургическое лечение в сочетании с послеоперационным лечением: тиенамом, физ. раствором, контролоком, раствором Рингера, метрогилом, анальгином, кетановом, левофлоксацином. Данный случай имеет для врачей практический интерес, поскольку демонстрирует атипичное и бурное течение при гортанной ангине у пациентки пожилого возраста с множественной сопутствующей патологией.

Зазначено, що рідкісною формою гострого тонзиліту є флегмонозна ангіна, яка характеризується формуванням в глибині піднебінної мигдалини, частіше з одного боку, ділянки гнійного розплавлення, і розвитком внутрішньомигдаликового абсцесу. Хвора П., 58 років, звернулася в ЛОР відділення «Клінічної рудничної лікарні» 29.11.2013 р зі скаргами на болі і виражений дискомфорт в правій половині глотки, що посилвалися при ковтанні, а також відкриванні рота, іррадіючи в праве вухо. Описане спостереження є цікавим для практичних лікарів, оскільки демонструє можливість утворення внутрішньомигдаликового абсцесу після мікротравмування піднебінної мигдалини риб'ячою кісткою. Наведене повідомлення звертає увагу отоларингологів на необхідність уважного огляду глотки у разі підозри на стороннє тіло і має сприяти підвищенню інформованості лікарів про таке захворювання, як внутрішньомигдаликовий абсцес.

Отмечено, что редкой формой острого тонзиллита является флегмонозная ангина, которая характеризуется формированием в глубине нёбной миндалины, чаще с одной стороны, участка гнойного расплавления, и развитием внутриминдаликового абсцесса. Больная П., 58 лет, обратилась в ЛОР- отделение «Клинической рудничной больницы» 29.11.2013 г. с жалобами на боли и выраженный дискомфорт в правой половине глотки, усиливающиеся при глотании, а также открывании рта и иррадиирующие в правое ухо. Описанное наблюдение представляет интерес для практических врачей, поскольку демонстрирует возможность образования внутриминдаликового абсцесса после микротравмирования нёбной миндалины рыбьей костью. Приведенное сообщение обращает внимание отоларингологов на необходимость внимательного осмотра глотки при подозрении на инородное тело и должно способствовать повышению информированности врачей о таком заболевании, как внутриминдаликовый абсцесс.