Рассмотрены возможные последствия деформационного старения в связи с предварительной холодной пластической деформацией металла, возникающей на различных этапах производства труб, монтажа и эксплуатации трубопроводов.

Исследованы различные аспекты возможной деградации служебных свойств конструкционных материалов и сварных соединений в процессе длительной эксплуатации в агрессивных средах при нормальных и повышенных температурах. Предложены методы расчета на прочность и трещиностойкость элементов сварных конструкций с дефектами, что необходимо для определения предельного состояния, особенно в тех случаях, когда требуется обеспечить подготовку к ремонтно-восстановительным работам без значительных экономических потерь.

Раскрыт один из возможных методов оценки предельных состояний трубопроводов и цилиндрических сосудов давления с коррозионными дефектами, проведена сравнительная оценка ранее предложенных методов и предлагаемого подхода.

Раскрыт один из возможных методов оценки предельных состояний трубопроводов давления с трещиноподобными дефектами. Проведена сравнительная оценка ранее предложенных методов и предлагаемого подхода.

Рассмотрены физико-механические изменения служебных свойств конструкционных сталей после длительной работы в водородосодержащих средах в связи с развитием слоистых трещин. На основании результатов механических испытаний, методов механики разрушения, а также металлографического, масс-спектрального, рентгеноспектрального и рентгеноструктурного анализов сделаны выводы об основных особенностях повреждений сосудов, эксплуатирующихся в нефтеперерабатывающей промышленности. Отмечены некоторые противоречия между существующими и наблюдаемыми условиями обезуглероживания стали, а также подчеркнута существенная роль кристаллографической текстуры в развитии слоисто-водородного растрескивания. Оценены условия образования пузырей и развития расслоений.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.230.62 + К641,27

Рубрики:

Механічні властивості конструкційної сталі

Зварювання металів

Шифр НБУВ: Ж26970 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета статті - вивчення проблеми гендерної нерівності в системі соціально-трудових відносин, визначення перспектив забезпечення рівних прав і можливостей на ринку праці. Проведено статистичний аналіз за основними індикаторами гендерної нерівності на ринках праці Україні та країн світу. Встановлено, що до цього часу має місце шаблонне сприйняття суспільством соціальної ролі жінки, яке обумовлює її високу завантаженість неоплачуваною роботою та створює додаткові бар'єри в системі соціально-трудових відносин. Запропоновано алгоритм розрахунку індексу гендерної рівності на ринку праці за допомогою методу таксономічного аналізу: підхід передбачає узагальнення часткових показників-індикаторів гендерної рівності та надає можливість консолідованої оцінки рівня подолання стереотипів за статевою ознакою в системі соціально-трудових відносин. Результати інтегральної оцінки за цією методикою можуть стати основою для оперативного моніторингу та визначення пріоритетних напрямків подальшої роботи щодо запобігання та подолання наслідків дискримінації за гендерною ознакою. Побудовано узагальнюючу причинно-наслідкову модель гендерної нерівності у вітчизняній системі соціально-трудових відносин. Здійснено короткий огляд державних заходів у напрямку подолання гендерного розриву та забезпечення рівних прав усіх громадян на шляху особистісної та професійної реалізації. Використано методи статистичного аналізу, порівняння, аналізу та синтезу, графічний метод. Встановлено, що Україна реалізує заходи щодо подолання гендерних стереотипів у всіх сферах та на всіх рівнях суспільних відносин, ведеться робота зі зміцнення нормативно-правового фундаменту рівних прав і можливостей усіх громадян суспільства, незалежно від їх гендерної ідентичності. Досягнення гендерної рівності в усіх сферах життя суспільства, зокрема, в соціально-трудових відносинах, потребує подальшої розробки та реалізації заходів зі знищення шаблонного сприйняття соціальних ролей чоловіка та жінки, подолання всіх проявів гендерної дискримінації та стереотипізації.