Зроблено огляд літератури щодо використання рослинних олій, особливо ріпакової, як базової сировини для створення екологічно сприятливих мастильних матеріалів. Проведено порівняльний аналіз фізичних і трибологічних властивостей рослинних, нафтових і синтетичних олій. Розглянуто основні недоліки рослинних олій - термічну та термоокислювальну нестабільність - і можливі шляхи їх усунення. Наведено приклади дослідження та впровадження екологічних мастильних матеріалів у світовій практиці.

Проаналізовано стан виробництва і споживання мастильних матеріалів за умов переходу економіки України до ринкових відносин. Розглянуто ринок мастил і особливості задоволення потреб України у цій продукції. Наголошено на необхідності інноваційного розвитку цієї підгалузі нафтопереробної промисловості у технологічному напрямі та створенні нових організаційних структур виробництва мастил.

Досліджено реакцію взаємодії сірки з метиловими ефірами ненасичених жирних кислот рослинних олій і вплив технологічних параметрів на властивості сірковмісних сполук. Вивчено активуючу дії різних домішок на хід реакції та вихід продукту, а також їх вплив на антикорозійний захист. Установлено, що під час сульфідування перегнаних метилових ефірів активатори одноразово виконують функції інгібітора корозії, тоді як у випадку неочищених вихідних продуктів для забезпечення необхідних антикорозійних властивостей слід додатково вводити пасиватори. Показано, що синтезовані продукти з підвищеним вмістом сірки забезпечують низький коефіцієнт тертя, а це дозволяє рекомендувати їх для застосування як протизношувальні присадки до мастильних матеріалів, які працюють в зоні тертя в агресивних середовищах.