Уперше проаналізовано та систематизовано санітарно-епідеміологічні дані забруднення фтором території Полтавської області у взаємозв'язку з показниками наявності в дітей патології шлунково-кишкового тракту та виявлено, що захворюваність дітей на хронічний гастрит (ХГ), гастродуоденіт (ХГД) та виразкову хворобу дванадцятипалої кишки вище в регіонах, де вміст фтору у питній воді перевищує гранично допустиму концентрацію (1,5 мг/л). Вперше у вітчизняній медицині встановлено, що збільшення надходження фтору з питною водою є одним з факторів, що сприяє росту хронічної гастродуоденальної патології серед дитячого населення. Одержано нові дані, які розширюють уявлення про вплив хронічної фтористої інтоксикації на дитячий організм, а саме - про патогенетичний механізм шкідливої дії фтору на слизову оболонку шлунка (СОШ). Вперше показано, що підвищене споживання фтору зумовлює атрофічні зміни СОШ дітей, свідченням чого є поступове зниження кислотоутворення. Вперше виявлено конституційні особливості кислотоутворення у шлунку дітей з ХГ та ХГД, які проживають у ендемічних за фтором регіонах. На основі визначених закономірностей розроблено патогенетично обгрунтований комплекс реабілітаційних заходів у разі ХГ та ХГД у дітей з ендемічних регіонів з застосуванням уперше в педіатричній практиці препарату антиоксидантної та цитопротективної дії "Альтан".

Досліджено суспільно-політичну діяльність митрополита А. Шептицького, визначальним фактором якої була боротьба за утвердження незалежної соборної держави українського народу на його споконвічних етнічних землях. На практиці дану тенденцію митрополит реалізовував з обов'язковим дотриманням норм та принципів християнської моралі, що зумовило застосування ним легітимних засобів досягнення поставленої мети. Проаналізовано вплив діяльності митрополита як ієрарха греко-католицької церкви на українське національне відродження кінця XIX - 30-х рр. XX ст. Встановлено, що підтримка А. Шептицьким державних інтересів українського народу базувалася на співпраці з центристськими та правими політичними партіями Галичини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*801.64-636 + Е40*85(007)

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Аэробные хемоорганотрофные бактерии, доминирующие в почвах и фитоценозах Антарктики, по совокупности морфолого-биохимических признаков отнесены к нескольким таксонам домена Bacteria. Грамотрицательные штаммы 3189, 3415 (сем. Halomonadaceae, Halomonas sp.) и 3088, 3468, 3469 (сем. Moraxellaceae, Psychrobacter sp.) отнесены к филуму Proteobacteria, классу Gammaproteobacteria. К классу Alphaproteobacteria этого же филума причислены грамотрицательные штаммы 3294, 3392 (Rhizobiales, сем. Methylobacteriaceae, Methylobacterium sp.). Грамположительные штаммы 3179, 3275, 3470, 3471 (сем. Microbacteriaceae, Cryobacterium sp.), 3054, 3058, 3411 (сем. Corynebacteriaceae, Corynebacterium sp.) и 3194, 3398 (сем. Micrococcaceae, Micrococcus sp.) отнесены к филуму Actinobacteria, классу Actinobacteria. Таким образом, психрофильные и психротолерантные антарктические бактерии (аэробные хемоорганотрофы), изолированные из фитоценозов и почв полярного региона, таксономически разнообразны.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*334.2-636

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.12*990.1

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*801.1-65

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*801.1-640.2 + Е40*801.1-634.2

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*716-634.2

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж25976 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.37*99

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.551.1 Sac*72 + Е50*725.111.4

Рубрики:

Endomycetales

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*806

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: РА425649 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е40*802 + Е40*801.1-652.37

Рубрики:

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е521.551.1Sac*72 + Е50*725.111.4

Рубрики:

Saccharomycetaceae Сахароміцетові та інші групи дріжджів

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Накопичення екологічно небезпечних сільськогосподарських відходів, зокрема коров'ячого гною, що не піддаються належній утилізації, створює екологічну загрозу для довкілля. Під час енергетичної кризи пошук альтернативних шляхів отримання енергії також є одним з найбільш нагальних завдань сьогодення. Коров'ячий гній є перспективним як субстрат для анаеробного зброджування з отриманням цінного енергоносія - метану. Однак низька ефективність процесу спонукає до дослідження його закономірностей та оптимізації. Мета роботи - розробка підходу метанового зброджування коров'ячого гною за використання конверсійної сукцесії для його ефективної утилізації з отриманням цінного енергоносія. Використано такі методи: потенціометричне вимірювання pH і Eh, хроматографічне визначення складу газової фази. Для дослідження закономірностей метанового зброджування коров'ячого гною було проаналізовано такі варіанти: 1. Зброджування гною автохтонним мікробіомом без регуляції рН середовища; 2. Ферментація гною за додавання як інокуляту збродженого осаду метантенку без регуляції рН; 3. За додавання збродженого осаду метантенку та з регуляцією рН. В результаті показано, що зброджування коров'ячого гною автохтонним мікробіомом є неефективним, а вихід метану становить лише 20 л/кг субстрату, що може бути пов'язано із інгібуванням мікробіому кінцевими продуктами. Конверсійна сукцесія, тобто заміна автохтонного мікробіому, за рахунок внесення біомаси збродженого осаду метантенку забезпечила підвищення виходу метану до 230 л/кг субстрату. Регуляція рН середовища як одного із ключових факторів, що впливають на ріст мікроорганізмів та ефективність процесу загалом, збільшила вихід метану до 280 л/кг субстрату. Отже, зміна мікробіому та регуляція рН дали змогу підвищити ефективність метанового зброджування коров'ячого гною у 14 разів. Такий підхід є перспективним для ефективної деструкції коров'ячого гною з отриманням цінного енергоносія - метану. Отримані результати можуть бути основою для подальшого розвитку природоохоронних та енергетичних мікробних біотехнологій.