Зовнішні й внутрішні державні позики в короткостроковому періоді успішно перетворюють відкриту інфляцію на відкладену, проте їх обслуговування й повернення стає дедалі вагомішою статтею бюджетних витрат. Тільки планування й виконання бюджету на бездефіцитній основі може створити передумови для зниження темпів інфляції в довгостроковій перспективі.

Механізм державного регулювання факторів ціноутворення в Україні працює в цілому незадовільно. Встановлено, що вектор формування існуючого механізму має бути спрямований у напрямі використання методів опосередкованої форми державного регулювання, що передбачають обмеження монопольної поведінки підприємств і створення для них конкурентних умов, стимулювання платоспроможного попиту за рахунок зростання доходів населення, запровадження системи стимулюючого оподаткування та застосування інших опосередкованих методів впливу на формування ціни.

На основании современных представлений о клеточном иммунитете сформулирована базовая теоретическая модель этого явления в виде системы уравнений баланса иммунокомпетентных клеток, макрофагов, антигенов и антител. Система уравнений описывает динамику клеточного иммунного ответа на попадание в организм антигена и ее можно использовать для анализа аутоиммунного тиреоидита.

На основании уравнений баланса иммунокомпетентных клеток, макрофагов, антигенов и антител сформулирована теоретическая модель аутоиммунного тиреоидита, описывающая течение этого заболевания.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.11-5

Рубрики:

Тиреоїдити

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.120.11-5

Рубрики:

Тиреоїдити

Шифр НБУВ: Ж14260 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Робота присвячена питанням методики державного регулювання процесом ціноутворення в Україні. Вивчені теоретичні основи механізму ціноутворення на різних типах ринків. Узагальнені класичні й сучасні теорії, що досліджують механізм виникнення й розвитку інфляції. Проаналізовано передумови, особливості та наслідки інфляційного процесу в Україні, досліджено сучасний механізм державного регулювання цін в країні. Визначено оптимальні в сучасних макроекономічних умовах методи впливу на формування цінової структури товарів і послуг. Обгрунтовані концептуальні засади побудови механізму державного регулювання процесу ціноутворення, а також стратегічну необхідність досягнення збалансованості державного бюджету за рахунок стимулювання вітчизняного товарного виробництва і відповідного розширення бази оподаткування в сучасних макроекономічних умовах України.

Розроблено оригінальну теоретичну модель автоімунного тиреоїдиту (АІТ) у вигляді рівнянь балансу імунокомпетентних клітин, автоантигенів, комплементарних до них антитіл і фолікулів щитовидної залози. З'ясовано, що лікувальний ефект може бути досягнуто шляхом одномоментного введення в організм хворого продуктів фетоплацентарного комплексу (ПФК). Одержано комплексні дані про динаміку зміни гормонотвірної функції щитовидної залози й імунного статусу лабораторних мишей, а також автоантитіл у сироватці крові тварин під час експериментального моделювання АІТ. Встановлено доцільність застосування нативних і кріоконсервованих ПФК для лікування аутоімунного тиреоїдиту.

В экспериментальной модели аутоиммунного тиреоидита продемонстрирована терапевтическая эффективность нативных и криоконсервированных клеток фетальной печени (КФП). Рассмотрены преимущества и возможные механизмы лечебного действия препаратов фетоплацентарного комплекса и в частности КФП.

Досліджено можливості визначення давності настання смерті у ранньому посмертному періоді за суправітальною "зіничною реакцією" на дію хімічного подразника, який вводиться у передню камеру ока. Як хімічний подразник використовується альфа1-симпатоміметик, що має форму випуску краплі очні у флаконі - мезатон 2,5 %.

Досліджено суправітальну реакцію зіниць на дію хімічних подразників, препаратів пілокарпін і мезатон. Препарати вводилися у передню камеру ока в об'ємі 0,1 мл за умов температури навколишнього середовища від +15 до +22 ° С. Визначали наявність зіничної реакції, час її початку, розміри зіниць. При досліджені мезатону встановлено сталу пряму залежність - зі збільшенням давності смерті збільшується час початку реакції, досліджено ефект зворотної зіничної реакції, визначено уповільнення реакції за низької температури навколишнього середовища. Удосконалено методику зіничної реакції на пілокарпін. Визначено часові межі негативної та позитивної зіничної реакції. Запропоновано алгоритм судово-медичної діагностики давності настання смерті за сукупною оцінкою наявності та початку суправітальних реакцій на мезатон і пілокарпін за умов температури навколишнього середовища від +15 до +22 °С.

За умов дестабілізації політичної та фінансово-економічної ситуації в Україні внаслідок військових дій загострюються проблеми національної безпеки у фінансово-економічній сфері, у тому числі курсової стабільності національної грошової одиниці. Мета роботи - аналіз основних негативних чинників курсової стабільності гривні та заходів держави, спрямованих на її забезпечення, визначення та обгрунтування подальших дій щодо підвищення ефективності державної валютно-курсової політики. Серед необхідних заходів, спрямованих на досягнення курсової стабільності, запропоновано: обмеження емісії та рефінансування НБУ; забезпечення додатного відносно інфляції рівня процентних ставок; стимулювання додаткової капіталізації банків; завершення процедури оздоровлення банківської системи; поступове скасування адміністративних обмежень, включаючи валютні обмеження; залучення у банківську систему додаткових пасивів; підвищення гарантованої державою суми відшкодування вкладів фізичних осіб.

За умов дестабілізації політичної та фінансово-економічної ситуації в Україні внаслідок військових дій загострюються проблеми забезпечення національної безпеки у фінансово-економічній сфері, у тому числі, у сфері кредитування. Мета роботи - аналіз основних негативних чинників, що стримують процес відновлення кредитування реального сектору економіки та заходів держави, спрямованих на його забезпечення, визначення та обгрунтування подальших дій щодо підвищення ефективності грошово-кредитної політики держави у цій сфері. Серед необхідних заходів, спрямованих на досягнення цієї мети, пропонуються: обмеження продажу банкам державних цінних паперів та суттєве зниження їх доходності, відмова від продажу НБУ комерційним банках депозитних сертифікатів "овернайт", надання НБУ учасникам ринку додаткових обсягів ліквідності виключно на рівні відпливу депозитів; поступове зниження рівня облікової ставки; забезпечення позитивного рівня процентних ставок НБУ відносно прогнозованої базової інфляції; стимулювання НБУ додаткової капіталізації банків їх акціонерами; завершення процедури оздоровлення банківської системи; часткова комерціалізація державних банків; сприяння залученню у банківську систему додаткових пасивів; створення механізму структурного рефінансування; посилення захисту майнових прав кредиторів при ліквідації банків; встановлення додаткової майнової відповідальності власників істотної участі банку належним їм майном.

Досліджено передумови впровадження, основних проблем і перспектив реалізації в Україні режиму інфляційного таргетування. У 2014 р. країна опинилась у кризі, що зачепила одночасно валютний ринок, банківську систему та реальний сектор, наслідками чого стали девальвація, банкрутство банків, падіння ВВП, зростання цін. Одним із заходів у відповідь на виклики у фінансовій сфері став перехід до режиму інфляційного таргетування, що забезпечив уповільнення інфляції у 2016 - 2017 рр. Цілями інфляційного таргетування є цінове зростання та міжнародні резерви. Досягнення цих цілей передбачає дотримання політики "дорогих грошей", згладжування інтервенціями лише надмірних курсових коливань, відсутність фіскального домінування, виважену бюджетну політику, усунення квазіфіскальних дисбалансів. Ризиками поточної монетарної політики є: повільне впровадження реформ, що може припинити зовнішнє кредитування, "передвиборче" підвищення соціальних видатків, зростання боргового навантаження, ескалація бойових дій на сході країни. Подальші заходи держави мають передбачати: мінімізацію грошової емісії, подальше зниження облікової ставки, дотримання позитивного рівня ставок НБУ відносно інфляції, активізацію використання обов'язкового резервування залучених коштів, обмеження продажу банкам ОВДП і сертифікатів НБУ.

За умов дестабілізації політичної та фінансово-економічної ситуації в Україні внаслідок військових дій загострюються проблеми забезпечення національної безпеки у фінансово-економічній сфері, у тому числі в її банківській складовій. Ключовим чинником монетарного суверенітету країни є рівень присутності у банківській системі іноземного капіталу, особливо державного походження. Мета роботи - аналіз рівня присутності дочірніх банків російських державних банків у різних секторах українського ринку банківських послуг, розрахунок ключових показників їх діяльності, визначення основних проблем та ризиків такої присутності для банківської системи України. Зроблено висновок про те, що поточний рівень присутності в Україні банківського капіталу російського походження з державною часткою є достатньо вагомим, проте не критичним, отже, в поточних обсягах не становить прямої небезпеки для стабільності банківської системи. Запропоновано впровадження додаткового економічного нормативу НБУ, що регулюватиме рівень присутності іноземного банківського капіталу державного походження у банківський системі України.

За умов дестабілізації макроекономічної ситуації протягом 2014 - 2016 рр. унаслідок збройного конфлікту на сході Україні загострилися проблеми забезпечення національної безпеки у фінансовій сфері, зокрема, у її банківській системі та у валютній сфері. Одним із ключових чинників забезпечення монетарного суверенітету країни є рівень присутності у її банківській системі іноземного капіталу, особливо іноземного капіталу державного походження. Досліджено основні негативні наслідки активної присутності у банківській системі України банків з капіталом російського державного походження, що найбільш суттєво впливають на фінансову безпеку держави; здійснено аналіз заходів держави, спрямованих на регулювання діяльності цих банків та визначення найбільш доцільних напрямів вирішення наявних проблем у майбутньому. Встановлено, що серед найбільш "проблемних" в останні роки індикаторів фінансової безпеки України негативні значення принаймні чотирьох індикаторів пов'язані з аномально високим рівнем присутності в українській банківській системі банків з капіталом російського державного походження. Запропоновано впровадити додаткові економічні нормативи НБУ, що регулюватимуть рівень присутності іноземного банківського капіталу державного походження у банківський системі України та частку валютної складової у структурі кредитного та депозитного портфелів.

Мета роботи - дослідження чинників негативної динаміки корпоративного кредитування (КК) в Україні та обірунтування пропозицій щодо подальших дій держави в напрямку активізації КК. Дії держави у сфері активізації КК в Україні мають включати в себе такі кроки. У межах загального оздоровлення та відновлення економіки: заходи, спрямовані на детінізацію економіки; відновлення валютних надходжень від експорту; стимулювання своєчасного повернення у країну валюти експортерів. У межах санації непрацюючого корпоративного кредитного портфеля банків - створення державної компанії з управління проблемними активами або єдиного санаційного банку, що має акумулювати непрацюючі кредити. У межах оздоровлення та посткризового відновлення банківської системи: завершення процедури виведення з ринку проблемних банків; приведення нормативів капіталу банківської системи відповідно до вимог Базеля III; створення механізму структурного рефінансування, запровадження нових інструментів стимулювання банківського кредитування підприємств реального сектора економіки тощо. У межах мінімізації поточного високого рівня інфляції, що стоїть на перешкоді активізації КК: поступове зниження рівня облікової ставки; забезпечення додатного рівня відсоткових ставок НБУ відносно прогнозованої базової інфляції; подальше нагромадження міжнародних резервів тощо. У межах мінімізації бюджетного дефіциту та обмеження емісії ОВДП і депозитних сертифікатів НБУ як інструментів, що відволікають кредитні ресурси банків від КК: зменшення граничного дефіциту державного бюджету; зниження попиту банків на державні цінні папери шляхом зниження їх доходності.

Досліджено історію виникнення, передумови розвитку, основні проблеми функціонування та перспективи легалізації в Україні ринку криптовалют. Одним із ключових ризиків активного впровадження досягнень ІТ-технологій у фінансовій сфері є можливе фізичне зникнення банківської системи в класичному розумінні через її неспроможність конкурувати з новими технологіями. При цьому найбільш потенційно небезпечними для класичних банків є дві нові технології - кредитні електронні платформи та блокчейн. Останнім часом курс біткойна швидко зростає, що дає всі підстави розглядати його в першу чергу як класичну "піраміду". Саме як "піраміду" ринок криптовалют також характеризує те, що їх курс не забезпечений нічим, окрім збільшення кількості учасників та інвесторів. Україна не є лідером на міжнародному ринку криптовалют, проте вона не є й аутсайдером. З метою надійного державного контролю вже фактично працюючого в Україні ісірогоі ринку криптовалют необхідні заходи, спрямовані на його легалізацію та впорядкування, які і пропонуються у статті.

За умов дестабілізації макроекономічної ситуації в Україні внаслідок тривалого збройного конфлікту загострюються проблеми забезпечення національної безпеки у фінансовій сфері, зокрема у її грошово-кредитній та валютній складових. Приватні грошові перекази фізичних осіб з-за кордону є одним з основних джерел доходів значної кількості домогосподарств в Україні та одним із ключових елементів підтримки соціальної та фінансової стабільності в державі. Ці кошти прямують на валютний ринок, збільшуючи пропозицію валюти, відповідно, підтримуючи курс гривні. Для переказу коштів з-за кордону в Україну здебільшого використовуються кореспондентські рахунки банків, міжнародні платіжні системи та неформальні канали. Однак переказ коштів фізичних осіб із РФ в Україну можна здійснювати такими шляхами: поштові перекази; банківські перекази за допомогою системи SWIFT; оформлення кількох платіжних карток на одну особу в російському банку та передача однієї карти в Україну; перекази через соціальні мережі; переказ криптовалюти Bitcoin; переказ електронних грошей. Зважаючи на те, що у структурі цих надходжень Росія зберігає домінуючу позицію, подальші дії України мають спрямовуватися на мінімізацію залежності нашої держави від переказів з-за кордону завдяки збільшенню обсягу та стимулюванню своєчасного надходження в Україну валюти експортерів; накопиченню міжнародних резервів згідно з плановим графіком; ухваленню законопроекту "Про іноземну валюту" та законодавчої бази про валютні деривативи.

Охарактеризовано особливості здійснення готівкових та безготівкових розрахунків у різних країнах світу. Розглянуто проблему збереження високої питомої ваги готівкових розрахунків в Україні; досліджено чинники, що зумовлюють їх популярність (значна частка неофіційних доходів, існування тіньової економіки; низький рівень фінансової грамотності населення; високий рівень доларизації економіки; зручність використання; відсутність контролю за обігом готівки поза банками; недовіра до банків). Окреслено негативні наслідки зростання обсягів обігу готівки поза банками (зменшення пропозиції валюти на ринку, що спричиняє значні коливання курсу; скорочення можливості збільшувати валютні резерви; зменшення інвестиційних та кредитних ресурсів, що породжує зростання попиту на іноземні кредити та призводить до збільшення зовнішнього боргу; звуження бази оподаткування; збереження тіньової економіки; збільшення відпливу валюти за кордон). Висвітлено переваги впровадження елементів цифрової економіки, зокрема різних форм безготівкових розрахунків (зручність у користуванні; отримання доступу до нових сервісів; легалізація доходів; мінімізація ризику злочинності й шахрайства; скорочення операційних витрат банків; збільшення комісійних доходів банківських установ; поліпшення показників ліквідності; розширення клієнтської бази, зростання рівня продажів торговельних підприємств; декриміналізація та детінізація економіки; розширення бази оподаткування завдяки підвищенню прозорості бізнесу). Визначено найбільш перспективні види безготівкових розрахунків, що потребують підтримки з боку держави (електронні гроші; системи мобільних платежів; прийняття платежів готівкою для подальшого переказу); обгрунтовано заходи, завдяки яким в Україні може відбутися поступове виведення з обігу готівки та повний перехід на безготівкові розрахунки (переведення всіх державних трансфертів на безготівкову форму; підвищення вартості готівки для учасників ринку; розвиток мережі платіжних терміналів; розвиток фінансової грамотності населення; забезпечення спроможності користувачів оплачувати різні види послуг (комунальні платежі, державні мита і збори) та податки за допомогою платіжних карток; подальше зниження граничних сум готівкових розрахунків; підвищення довіри до банків; зменшення податкового тиску на бізнес; стимулювання розвитку мобільних додатків; підвищення рівня безпеки безготівкових розрахунків; упровадження безготівкових розрахунків за транспорті послуги тощо).