Надано сучасні відомості про особливості кровопостачання та будову паренхіми яєчка, над'яєчка та їх оболонок у чоловіків репродуктивного віку у нормі. Увагу приділено структурно-функціональній організації артерій, вен, гемомікроциркулярного русла за умов варикоцеле. Наведено цитологічну характеристику сперматогенного епітелія та клітин Лейдіга на світлооптичному й електронно-мікроскопічному рівнях.

Даны современные сведения об особенностях кровоснабжения и строения паренхимы яичка и их оболочек у мужчин репродуктивного возраста в норме. Внимание уделено структурно-функциональной организации артерий, вен, гемомикроциркулярного русла в условиях варикоцеле. Приведена цитологическая характеристика сперматогенного эпителия и клеток Лейдига на светооптическом и электронно-микроскопическом уровнях.

Результати експериментального дослідження свідчать, що корекція кровотоку травмованого яєчка за допомогою артерії сім'явиносної протоки підсилює в ньому кровообіг і позитивно впливає на сперматогенез.

Подано методи лабораторних досліджень загального клінічного аналізу крові, сечі, визначення груп крові та Rh-фактора. Цитологічні особливості периферичної крові при анеміях і гемобластозах проілюстровано кольоровими рисунками та фото. Розглянуто цитологічну та лабораторну техніку і діагностику хвороб шлунково-кишкового тракту, хвороб органів дихання, виділень із статевих органів.

За допомогою гістологічних та морфологічних методів вивчено вплив затискання кровоносних судин сім'яного канатика на сперматогенез. Встановлено, що циркуляторна гіпоксія яєчка тривалістю 30 та 60 хв викликає в ньому значні структурні зміни зі зменшенням діаметрів звивистих сім'яних трубочок, зниженням в них кількості статевих клітин, що розвиваються, особливо сперматоцитів на стадії пахітени та сперматид 7 етапу розвитку, котрі є особливо чутливими до циркуляторної гіпоксії.

Вивчено будову кровоносного русла та паренхіми яєчка в нормі, а також досліджено впливу на нього артеріальної та венозної гіпоксії, нових способів регуляції кровотоку та сперматогенезу. Встановлено, що у разі розладів кровообігу в яєчку зменшується діаметр звивистих сім'яних трубочок, потовщується їх власна оболонка, зменшується кількість клітин сперматогенного епітелію та об'єм ядер клітин Лейдіга. Ультраструктурно визначено деструктивні зміни в компонентах гематотестикулярного бар'єру. Запропоновано спосіб корекції кровообігу через артерію сім'явиносної протоки, який покращує гемоциркуляцію в яєчку, дає позитивний ефект щодо кількісних показників клітин сперматогенного епітелію за судинної травми. Корекція відтоку венозної крові від яєчка покращує кількісні та якісні показники з боку клітин сперматогенного епітелію.

В експерименті на щурах із застосуванням гістологічних, морфометричних й електронно-мікроскопічних методик проведено вивчення та подано кількісну характеристику особливостей перебудови паренхіми та строми яєчка за умов перев'язки сім'явиносної протоки як одного із методів контрацепції. Встановлено, що вже через одну добу після експерименту в яєчку у 18 % звивистих сім'яних трубочок наявні тяжкі пошкодження клітин сперматогенного епітелію, котрі на 7 і 30 добу досліду визначаються у третині звивистих сім'яних трубочок. Зменшується діаметр звивистих сім'яних трубочок, об'єм ядер інтерстиційних ендокриноцитів, зростає кількість сполучнотканинних елементів, що свідчить про високу чутливість клітин сперматогенного епітелію в умовах перев'язки сім'явиносної протоки.

З'ясовано особливості структурної організації артеріального, венозного, гемомікроциркуляторного русла, завивистих сім'яних трубочок яєчка чоловіків репродуктивного віку. Визначено закономірності розвитку реактивних та компенсаторно-відновних процесів у сім'яних трубочках яєчок чоловіків за наявності пахвинної грижі і після пластики стінок пахвинного каналу з метою профілактики за таких умов набутого непліддя. Проаналізовано спермограми чоловіків, що звернулися в андрологічний кабінет у зв'язку з неплідністю.

Дослідження структурно-функціональних змін у яєчку за умов епідидимоорхіту є важливими для урології і андрології, оскільки зміни в кровоносних судинах, паренхімі яєчка та еякуляті негативно позначаються на репродуктивній функції, призводячи до розвитку неплідності. Більшість клініцистів розглядають епідидимоорхіт не як окреме захворювання, а як частину інфекційно-запального процесу всієї репродуктивної системи. Більшість випадків епідидимоорхіту у чоловіків віком 36 - 45 років зумовлена інфекцією, що передається статевим шляхом, зокрема Neisseria gonorrhea, Chlamydia trachomatis, через сім'явиносну протоку. Неспецифічний епідидимоорхіт у чоловіків віком 36 - 60 років найчастіше (у 80 %) спричиняється ентеробактеріями і, насамперед, Escherichia coli. За допомогою методів ангіографії, мікроскопії біоптатів яєчка, лабораторної діагностики еякуляту, електронної мікроскопії та статистики виявили, що у чоловіків, які перенесли епідидимоорхіт, розвивається атрофія яєчка зі зменшенням його об'єму на 25, на 23 % діаметра звивистих сім'яних трубочок, у 32 % з них клітини сперматогенного епітелію не визначаються, у 45 % трубочок наявні тяжкі розлади сперматогенезу. Загальна кількість сперматогоній зменшується на 45 %, сперматоцитів і сперматид - на 64 %. В інтерстиції виражена лімфоцитарна інфільтрація, розростання сполучнотканинних елементів. Об'єм ядер інтерстеційних ендокриноцитів зменшується на 31 %. У міоїдних клітинах, підтримувальних епітеліоцитах, інтерстеційних ендокриноцитах, ендотеліоцитах гемокапілярів і гомогенізація крист мітохондрій, деформація структур комплексу Гольджі і ендоплазматичної сітки деформовані. Концентрація сперматозоїдів в еякуляті знижується на 80 %, у 3 рази збільшується кількість патологічних форм сперматозоїдів, знижується їх рухливість.