Мета полягає у визначенні впливу глобалізації на ефективність фінансово-кредитних інструментів, що забезпечують регулювання та стимулювання зайнятості, та ролі трансакційних витрат в цих процесах. Для досягнення мети було з'ясовано, яким чином глобалізаційні процеси, що відбуваються у сфері фінансового сектору, впливають на реальну економіку та зайнятість населення, визначені позитивні та негативні сторони цього впливу. Здійснено аналіз причин та наслідків фінансово-економічної кризи з точки зору теорії трансакційних витрат, в ході якого з'ясована роль конкретних видів цих витрат у процесах, що відбувалися. У ході дослідження виявлено негативний вплив зростаючої диспропорції між суспільними та приватними трансакційними витратами на ризики фінансово-економічної нестабільності, особливо в країнах з трансформаційною економікою, та обгрунтована необхідність впровадження стабілізуючих механізмів міжнародного фінансового ринку з метою усунення означених трансакційних диспропорцій, як то впровадження спеціального податку на фінансові трансакції або встановлення подвійного валютного курсу: менш гнучкого - для обслуговування торгових операцій, та більш гнучкого - для регулювання фінансових потоків. Дослідження негативних ефектів інтеграційних процесів дозволили сформувати напрями державної політики, яка б попередила небезпечні наслідки втручання іноземного капіталу у фінансовий сектор та захистила б ринок праці України від впливу негативних ефектів інтеграційних процесів.

Обгрунтовано необхідність інституціонального напрямку дослідження шляхів мінімізації трансакційних витрат ринку праці, завищений рівень яких гальмує економічний розвиток у країнах із трансформаційною економікою. В результаті дослідження проблем функціонування інститутів вітчизняного ринку праці визначено методи регулювання трансакційних витрат його суб'єктів, які умовно поділено на два рівні - макроекономічний (рівень державного управління) та мікроекономічний (рівень окремого підприємства), здійснено їх класифікацію та визначено регулюючі механізми. Відповідно до інституціональних проблем та трансформаційних особливостей вітчизняного ринку праці запропоновано певні заходи зі зниження трансакційних витрат ринку праці на макрорівні, а також заходи зі зниження трансакційних витрат на мікрорівні (на рівні взаємодії суб'єктів ринку праці), які систематизовано та узагальнено за напрямками їх здійснення.

Раскрыта природа "трансакции" как экономической категории в контексте взглядов разных экономистов. На основе анализа особенностей функционирования рынка труда определены особенности проявления трансакций, характерные для субъектов трудовых отношений. Осуществлена классификация трансакций применительно к рынку труда, в основе которой лежат общеизвестные в экономической литературе типологические признаки, а именно: степень специфичности ресурсов; длительность и периодичность действия; степень определенности и взаимозависимости от других операций; хронологический признак и другие. Усовершенствована классификация трансакций рынка труда, которая учитывает его особенности как ресурсного рынка и предусматривает распределение трансакций по функциональному признаку на трансакции функционирования (имеют место непосредственно во время взаимодействия субъектов рынка труда) и трансакции воспроизводства (осуществляются для формирования спроса и предложения рабочей силы), с последующей детализацией последних на репродуктивные (воспроизводят существующие формы занятости) и креативные (проявляются в развитии новых форм занятости).

На базі існуючих та нововведених критеріїв, що враховують особливості ринку праці (РП), удосконалено класифікації трансакцій та трансакційних витрат ринку. Розкрито інституціональні проблеми РП та визначено їх вплив на формування трансакційних витрат. Виявлено світові тенденції щодо динаміки трансакційних витрат РП в європейських країнах. На основі аналізу різних моделей контрактної взаємодії обрано найбільш оптимальну з них для сторін з точки зору мінімізації трансакційних витрат. Досліджено причини зростання трансакційних витрат за умов трансформаційної економіки. Визначено механізми, напрями та шляхи мінімізації трансакційних витрат РП, що систематизовані відповідно до його інституціональних проблем та трансформаційних особливостей.