Детально розглянуто одне з перших експериментальних досліджень впливу радіоактивного випромінювання на іскровий розряд, здійснене професором Харківського університету О. П. Грузинцевим у 1901 - 1902 рр., та першу кількісну теорію самостійного газового розряду, створену професором Новоросійського університету Ф. Н. Шведовим у 1903 - 1905 рр. Повністю забута за нашого часу, ця теорія становить значний інтерес для історико-наукового аналізу завдяки своїй простоті та наочності, значний відповідності експериментальним даним, а також деяким важливим висновкам про застосування до електронної теорії. Одним з таких висновків є запропонована Ф. Н. Шведовим на 6 років раніше, ніж Е. Резерфордом, планетарна модель будов частинки речовини.

Досліджено внесок відомого українського фізика, проф. Київського університету М.М.Шіллера в експериментальне підтвердження теорії електромагнітного поля, створеної Дж.Максвеллом у 1860-1865 рр. Показано, що вже через десять років після оформлення основ теорії М.М.Шіллером було вперше одержано пряме експериментальне доведення одного з її центральних положень - гіпотези про існування струмів зміщення. Це твердження обгрунтовується шляхом детального розгляду досі невідомих дослідів М.М.Шіллера. Проведено також порівняльний аналіз його дослідів 1875 р. і дослідів О.О.Ейхенвальда 1904 р., які досі вважались першим в історії фізики експериментальним доведенням гіпотези Максвелла.

Детально висвітлено історію створення М. Д. Пильчиковим незалежно від О.С.Попова перших приладів для радіотелеграфії та радіокерування, досліджено причини затримки з випробуванням цих радіоприладів на кораблях Чорноморського флоту. Показано, що, незважаючи на відсутність друкованих праць вченого у цій галузі та втрату частини його особистого архіву, наявні на сьогодні відомості дають всі підстави вважати радіотехнічні дослідження М. Д. Пильчикова пріоритетними у світовому масштабі.

У контексті трансформацій наукового життя в Україні в довоєнний період розглянуто події, пов'язані з позаплановою перевіркою (ревізією) Інституту фізики АН УРСР комісією Фізичної групи Академії наук СРСР. Необ'єктивний характер і наслідки цієї ревізії стало можливим оцінити лише сьогодні завдяки знайденому рукопису першого директора Інституту О. Г. Гольдмана, датованому 1946 роком.

Розглянуто питання історико-наукової реконструкції, проаналізовано початковий етап розвитку радіофізичних досліджень в Україні наприкінці XIX - на початку XX ст. в контексті світової науки. Визначено основні передумови виникнення радіофізики як науки і детально простежено їх відображення та розвиток у працях українських вчених 1870-1910 рр. Проаналізовано основні досягнення та нові результати, одержані українськими фізиками в галузі електродинаміки та теоретичної оптики, а також досягнення з питань вивчення електромагнітних коливань і хвиль, вдосконалення засобів радіозв'язку. Розкрито особистий внесок О.П.Грузинцева, Й.Й.Косоногова, М.Д.Пильчикова, М.О.Умова, М.М.Шіллера та Ф.Н.Шведова в початковий розвиток радіофізики та визначено пріоритети української науки в даній галузі.

Розкрито проблеми формування системи управління підприємствами шляхом корпоративної реструктуризації. Визначено основні категорії щодо формування системи управління підприємствами за трансформаційних умов. Узагальнено сучасні підходи до реструктуризації системи управління підприємствами. Проведено моніторинг соціально-економічних показників розвитку вітчизняних транспортних підприємств.

Розроблено теоретичні та практичні рекомендації щодо формування системи управління транспортними підприємствами за умов становлення ринкової економіки та реформування транспортної галузі. Особливу увагу приділено підприємствам залізничної галузі. Розкрито сутність основних понять дослідження ("реструктуризація", "реорганізація", "корпоративна реструктуризація", "реінжиніринг"), обгрунтовано доцільність їх використання як інструментарію процесу формування ефективної та конкурентоспроможної системи управління транспортним підприємством. Узагальнено сучасні підходи щодо проведення реструктуризації системи управління підприємствами, визначено особливості її формування на транспортних підприємствах на сучасному етапі розвитку економіки України. Досліджено вплив факторів зовнішнього середовища на систему управління транспортними підприємствами, проведено оцінювання її ефективності. Наведено результати моніторингу соціально-економічних показників розвитку транспортних підприємств. Обгрунтовано напрями формування конкурентних переваг системи управління транспортними підприємствами. Розроблено рекомендації щодо удосконалення процесу формування системи управління транспортними підприємствами.

Розглянуто історію створення наукової школи О. В. Снітка в галузі фізики поверхні напівпровідників. Відтворено життєвий і творчий шлях керівника школи, характерні риси його наукової та організаційної роботи. Висвітлено наукові результати, одержані в рамках школи О. В. Снітка.

Висвітлено теоретичні засади соціальної довіри (СД) в сучасній економічній науці. Визначено сутність і обгрунтовано поняття СД. Проведено науковий аналіз СД за умов невизначеності. Розроблено класифікацію об’єктів і суб’єктів СД. Проаналізовано динамічність зміни СД під впливом трансформацій сучасних економічних відносин. Запропоновано концепцію формування СД на підставі аналізу її інституційного базису. Розкрито шляхи застосування СД як інструменту подолання наслідків фінансово-економічної кризи. Обгрунтовано основи моделювання ринкової поведінки фірми з урахуванням СД. Розроблено концепцію особливостей її формування в системі економічних відносин на підставі аналізу інституційного базису СД, що містить логічні блоки особливостей формування СД, характерні риси створення груп певних економічних інтересів, соціально-економічних і інституційних наслідків функціонування СД на підставі очікувань, довіри і впевненості у безпеці.

Досліджено сутність поняття "фандрейзинг", яке набуло поширення останнім часом в Україні, але активно використовується у світовій практиці і дозволяє вирішувати низку соціальних проблем як на рівні регіону, так і на рівні держави. Однак, через складну фінансово-економічну ситуацію у державі, відсутність досвіду створення і реалізації соціальних проектів, ринкових інституцій, законодавчого забезпечення, велику кількість шахрайств у цій сфері та пасивність держави виникає необхідність у постійному пошуку сучасних методів та інструментів управління, які дозволять створювати передумови для реалізації соціально важливих проектів. Досвід Великобританії цьому є прикладом, коли держава, приватний сектор та сфера культури об'єдналися і домоглися того, що обсяги фінансування із 1976 року до цього часу зросли у 233 рази. У США існує успішний досвід реалізації проектів у сфері медицини, який саме за допомогою фандрейзингу дозволяє вирішувати велику кількість проблем суспільства. Не зважаючи на результати соціологічних опитувань в Україні, які засвідчують падіння довіри до благодійності, ми все ж таки вважаємо, що на сучасному етапі без благодійності неможливо вирішити соціально важливі проблеми (фінансування проектів для людей з обмеженими можливостями, будинків престарілих, хворих на невиліковні хвороби тощо). Впровадження досвіду фандрейзингу є важливим і для органів місцевого самоврядування, які відповідають за вирішення соціальних проблем у регіоні, і за умов світової фінансової кризи змушені постійно шукати альтернативні джерела фінансування соціальних проектів. Лише формуючи партнерські відносини між приватним сектором, місцевими органами самоврядування і місцевим суспільством, можливо створити передумови для соціально-економічного розвитку регіону.

На основі методології системного та комплексного підходів обгрунтовано доцільність практичного використання нанотехнологій як найважливішого стратегічного напрямку розвитку високотехнологічних виробництв, інноваційного перетворення промисловості, інструменту задоволення життєво важливих інтересів населення України. Актуалізовано необхідність підвищення ефективноcті трансферу технологій - важливої умови реалізації парадигми розвитку національної економіки. Результати форсайт-оцінки інноваційних технологій ХХI століття в країнах ЄС, США і Японії узгоджено із ЖВІ населення з метою формування державних програм розвитку та стратегічних прогнозів. Виділено концептуальні особливості та основні завдання в контексті реалізації парадигми розвитку національної економіки.

Досліджено вітчизняний та світовий досвід розвитку альтернативної енергетики, зокрема сонячної. Обгрунтовано роль і значення альтернативної енергетики для розвитку суб'єктів господарювання у довгостроковому періоді. Визначено основні напрями щодо розвитку "сонячної" енергетики. Охарактеризовано "зелений" тариф на сучасному етапі для української економіки та її суб'єктів господарювання.

Досліджено тенденції розвитку готельно-ресторанного бізнесу протягом останніх трьох років. Встановлено, що встановлення карантинних обмежень, зокрема для закладів громадського харчування обумовило розвиток кризи та банкрутство значної кількості суб'єктів господарювання у цій сфері. Значні збитки отримали як готелі, так і ресторани, які працювали як на внутрішньому ринку, так і на міжнародному. Причиною цього стало запровадження жорстких карантинних обмежень відносно бізнесу, зокрема готельного та ресторанного. Виникла необхідність не тільки оптимізації витрат, але і зміни підходів до бізнес-моделі. Оскільки пандемія COVID-19 передбачала жорсткий національний карантин, а потім його поступове згортання та ослаблення. Водночас, саме пандемія продемонструвала сильні та слабкі сторони всіх суб'єктів господарювання у туризмі, можливості та загрози. Зокрема, останніми роками у туризмі швидкі темпи зростання забезпечила технологія франшизи. Авторами було встановлено, що ринок франшизи, не заважаючи на карантинні обмеження продовжував розвиватися в Україні, зокрема у сфері громадського харчування. Саме франшиза дозволила забезпечити стійкі темпи зростання ресторанів до та під час пандемії COVID-19, особливо закладів швидкого харчування. Коли ресторани рахували збитки, заклади швидкого харчування змогли не тільки покрити збитки, але і заробляти кошти. Франшиза дозволила забезпечити швидку адаптацію до нових умова господарювання. Вона дозволяє мінімізувати кількість помилок на етапі створення бізнесу та його виведення на ринок. Це є важливим, оскільки зменшуються витрати часу, а збільшується дохідність за рахунок передачі знань та впізнаваємості бренду (торгової марки). Завдяки швидкій адаптації, масштабованим технологіям та орієнтованості на задоволення потреб клієнтів технологія франшизи дозволяє забезпечувати стійкий розвиток.