Зроблено спробу встановлення закономірностей розподілу швидкостей пружних хвиль у розрізі та виявлення їх взаємозв'язку з геологічною будовою регіону. Зроблено висновок, що величина швидкості пружних хвиль і її зміни для осадових порід Передкарпатського прогину залежать від літологічного типу порід і ступені їх ущільнення, яке зумовлено діями ущільнювальних факторів (тиск вищележачих порід, динамічне навантаження, метаморфізм). Дано рекомендації на продовження сейсмокаротажних робіт як в напрямку деталізації поля швидкостей на окремих площах і структурах, так і в напрямку їх розширення на нові території.

Висвітлено геологічні результати виконаних геофізичних робіт у межах центральної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину на прикладі Старо-Богородчанського газового родовища та Північно-Богородчанської площі. Надано рекомендації та визначено нові напрями проведення геофізичних робіт на нафту і газ у Західному регіоні.

Заключною процедурою стандартної виробничої обробки та інтерпретації даних сейсморозвідки є міграція після підсумовування трас за допомогою методу спільної глибинної точки (СГТ). Однак, як показує практика, інформативніше зображення глибинного розрізу дає міграція до підсумовування за вихідними сейсмограмами. Розглянуто актуальну задачу обробки та інтерпретації спостереженого хвильового поля з одержанням зображення будови середовища без застосування процедури підсумовування трас за допомогою методу СГТ. Такий розв'язок реалізовано за допомогою нового варіанта скінченнорізницевої міграції вихідних записів, вибраних за загальним пунктом збудження, у часовій області. Переваги та можливості застосування запропонованого методу показано на модельних і реальних прикладах.