Наведено результати консервативного та хірургічного лікування 84 хворих на гінгівіт та генералізований пародонтит I - II ступеня з застосуванням пародонтальної пов'язки "Куріодонт", що містить препарат "Куріозин", виробництва заводу "Гедеон Ріхтер", та пасти з лінкоміцина гідрохлоридом. Проведені клінічні випробування показали виражений лікувальний ефект розробленої пасти, її репаративну, протизапальну, антиексудативну та місцевоанестезуючу дію, відсутність побічних явищ порівняно з контрольною групою.

  Скачати повний текст

Висвітлено актуальний метод спрямованої регенерації тканин пародонта з використанням колагенової мембрани "Остеопласт" і кістково-пластичної крихти "Остеопласт-К". Пориста мембрана "Остеопласт" створена на основі тваринного кісткового демінералізованого колагену типу I, насиченого сульфатованими глікозаміногліканами. Матеріал має виразну властивість механічного бар'єра, який у свою чергу запобігає апікальній міграції ясенного епітелію в кістковий дефект і забезпечує спрямований розвиток нової кісткової тканини пародонта. На трьох клінічних прикладах продемонстровано техніку роботи з мембраною та результати, згідно з якими вдалось досягти підняття рівня кісткової тканини у трьох-, дво- та одностінних кісткових дефектах у разі генералізованого пародонтиту II - III ступеня тяжкості.

Висвітлено актуальну проблему фуркаційних дефектів, причин їх виникнення, класифікації та діагностики. Дана робота базується на спостереженнях фуркаційних дефектів у пацієнтів з тяжким перебігом пародонтиту, у разі самостійних ендоуражень і комбінованих ендоперіовогнищ. Описано хірургічні методи лікування фуркаційних дефектів з використанням кістково-пластичного матеріалу "Остеопласт" (крихти та м'яких блоків) на прикладі трьох окремих клінічних ситуацій.

Представлено узагальнені дані про окремі ланки етіології та патогенезу запальних і дистрофічно-запальних захворювань тканин пародонта. Проаналізовано роль причинно-наслідкових зв'язків захворювань пародонта з каскадом інфекційних, імунних, цитокінових, травматичних, судинно-біомеханічних, гормональних, стресових та інших механізмів. Сфокусовано увагу на низку відкритих питань про те, яким чином різні за своєю природою місцеві і загальні фактори призводять до однотипних вузьколокалізованих ушкоджень тканин пародонта.

Висвітлено деякі аспекти гігієни порожнини рота пацієнтів з генералізованим пародонтитом у поєднанні з ендопародонтальними вогнищами. Проведено індексну оцінку стану гігієни порожнини рота обраних груп пацієнтів. Розглянуто переваги та особливості використання інтердентальних щіточок після клаптевих операцій та зубозберігаючих технологій з одночасним шинуванням рухомих зубів інтра- та екстракоронковими армованими адгезивними системами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р67-43

Рубрики:

Офтальмологія

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - провести клінічну та мікробіологічну оцінку фотофорезу з гелевою композицією Повіхондрогексизол у лікуванні захворювань пародонта, виконати математичний розрахунок оптимального дозування та тривалості процедури. Здійснили клінічне і параклінічне обстеження та комплексне лікування 76 пацієнтів. В основній групі у комплексному лікуванні застосували метод фотофорезу з гелевою композицією Повіхондрогексизол. У контрольній групі для порівняння проводили аплікації гелю Метродент. До та після лікування виконвано мікробіологічні дослідження. Антимікробну дію зразків гелевих композицій перевіряли методом визначення величини зон затримання росту пародонтопатогенних бактерій на поживних середовищах. Оптимальне співвідношення медикаментозного складу гелевої композиції Повіхондрогексизол, що містить повідон-йод, метронідазол і хлоргексидину біглюконат, зумовило посилений антибактеріальний ефект, а наявність хондроїтину сульфату в поєднанні з лазерним випромінюванням забезпечила покращання процесів загоєння у тканинах ясен, оптимізацію репаративних можливостей кісткової тканини. Встановлено ефективність запропонованого способу фотофорезу завдяки клінічним та мікробіологічним даним, що надає підстави використовувати його у клінічній практиці.

Зазначено, що використання хребця хвостового відділу щура для дослідження процесів репаративного остеогенезу забезпечує формування дефекту достатнього розміру, до 5 мм, мінімальне пошкодження прилеглих тканин з незначною крововтратою та відсутністю порушення нормальних фізіологічних функцій тварин. Також доступним є спостереження за динамікою процесу загоєння. Ампутація хвостового відділу дозволяє зберегти життєдіяльність тварини і продовжувати втручання на альвеолярному відростку щелепи в умовах моделі.

Представлены результаты исследования уровня цитокинов интерлейкина-6 (ИЛ-6) и трансформирующего фактора роста типа бета 1 (ТФР-beta1) в комплексном лечении генерализованного пародонтита (ГП) различной степени тяжести. В схемах комплексного лечения больных основной группы, разделенной на 4 подгруппы, использовали комбинации костно-пластических материалов и остеотропных препаратов различного происхождения. В подгруппе № 1 пациентам, отказавшимся от хирургического лечения, проводили традиционное местное консервативное лечение. В подгруппе № 2 комплексное лечение проводили с использованием костно-пластического материала коллапан-Л - препарата общего действия витрум остеомаг. В подгруппе № 3 комплексное лечение проводили с использованием костно-пластического материала Easy GraftТМ и остеотропного препарата общего действия остеогенон, в то время как в подгруппе № 4 использовали костно-пластический материал остеопласт и остеотропный препарат на основе гликозаминогликанов (ГАГ) терафлекс. В группу сравнения включили пациентов с интактным пародонтом. Проанализирован уровень цитокинов ИЛ-6 и ТФР-beta1 в зависимости от пола, тяжести патологического процесса в тканях пародонта и сезонного фактора. Отмечены особенности изменения уровня данных цитокинов вследствие применения различных схем комплексного лечения ГП. В результате констатировали, что отсутствие хирургического лечения в случае ГП ведет к повышению уровня ТФР-beta1 и снижению уровня ИЛ-6, что тормозит стабилизацию патологического процесса. Среди предложенных схем комплексного лечения, включающих остеотропные средства общего действия с костно-пластическими материалами различного происхождения, именно использование препаратов на основе гликозаминогликанов способствовало нормализации показателей уровня исследуемых цитокинов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.633.040-29 + Р661.2-52

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж15068 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено показники активності кислої та лужної фосфатаз у крові щурів за умов експериментального пародонтиту на тлі остеопоротичних змін скелету. Виявлені зміни свідчать про залучення певних патогенетичних механізмів. Їх вдається нормалізувати остеотропним препаратом Терафлекс, який можна рекомендувати для оптимізації тактики лікування пародонтиту на тлі остеопоротичних змін скелету.

Исследованы показатели активности кислой и щелочной фосфатаз в крови крыс в условиях экспериментального пародонтита на фоне остеопоротических изменений скелета. Выявленные изменения свидетельствуют о привлечении определенных патогенетических механизмов. Их удается нормализовать остеотропным препаратом Терафлекс, который можно рекомендовать для оптимизации тактики лечения пародонтита на фоне остеопоротических изменений скелета.

Нова експериментальна модель in vivo, що базується на використанні хребців хвостового відділу, дозволила простежити за ефективністю дії досліджуваного нанокомпозиту для заміщення кісткових дефектів. Створений полімер-мінеральний нанокомпозит на основі наночастинок ZrO2-Gd2O3 функціоналізованих гіалуроновою кислотою, посилює регенерацію кісткового дефекту. Простежено клінічну біотолерантність і рентгенологічно-добру інтеграцію матеріалу Z1 з кістковою тканиною реципієнтного ложа.

Новая экспериментальная модель in vivo, основанная на использовании позвонков хвостового отдела, позволила проследить за эффективностью действия исследуемого нанокомпозита для замещения костных дефектов. Созданный полимер -минеральный нанокомпозит на основе наночастиц ZrO2-Gd2O3, функционализированных гиалуроновой кислотой, усиливает регенерацию костного дефекта. Прослежены клиническая биотолерантность и рентгенологически-добрая интеграция материала Z1 с костной тканью реципиентного ложа.

Наведено результати дослідження стану мінеральної щільності кісткової тканини скелета у хворих із запальними та дистрофічно-запальними захворюваннями тканин пародонта за допомогою методу ультразвукової денситометрії. Виявлено різноспрямовані зміни кісткової тканини скелетних кісток: остеопенію, остеопороз та остеосклероз, що корелювали з тяжкістю патологічного процесу в пародонті. Проведено аналіз одержаних результатів залежно від статі пацієнта, а також від форми та ступеня тяжкості перебігу захворювань пародонту. Встановлено, що пік виявлених порушень мінеральної щільності скелета припадає на остеопенію, ступінь тяжкості якої поглиблюється з тяжкістю патологічного процесу в тканинах пародонта, особливо у жінок.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.210.12-52 + Р668.5

Рубрики:

Періодонтити. Перицементити. Пародонтит. Гранульоми зуба

Ортодонтія

Шифр НБУВ: Ж16391 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уточнено наукові дані стосовно особливостей перебігу генералізованого пародонтиту (ГП) на тлі системної остеопенії залежно від ступеня її важкості та віку хворих. Уперше здійснено визначення ex vivo індивідуальної чутливості тканинних експлантатів пацієнтів до 6-ти кістковопластичних матеріалів на основі синтетичного гідроксиапатиту та склерального колагену з додаванням лінкоміцину гідрохлориду, β-трикальційфосфату, колагенової губки з гідроксиапатитом та 2 % хлоргексидину біглюконатом, тваринного колагену, насиченого сГАГ, що використовуються у хірургічному лікуванні ГП (Патент України на корисну модель №85835 від 10.12.2013). Уперше для лікування ГП на тлі системної остеопенії розроблено екстемпоральну гелеву композицію на основі хондроїтину сульфат (ХС) (Патент України на винахід №102500 від 10.07.2013) і методику її використання шляхом фотофорезу (Патент України на корисну модель №82577 від 12.08.2013). Уперше для дослідження процесів репаративного остеогенезу в остеопоротично зміненій кістці розроблено експериментальну модель шляхом штучно створеного кісткового дефекту у хребці хвостового відділу щура, що підтверджує патент України на винахід №100354 від 10.12.2012. Уперше в експерименті проведено вивчення процесів репаративного остеогенезу шляхом використання нового біологічно толерантного рентгеноконтрастного біоматеріалу на основі функціональних полімермінеральних наночастинок оксиду цирконію з глікозаміногліканами (ГАГ). Уточнено наукові дані щодо ролі ГАГ екстрацелюлярного матриксу в патогенезі ГП на тлі системної остеопенії. Уперше обгрунтовано нову концепцію комплексного лікування хворих на ГП із супутньою системною остеопенією, зокрема із використанням препаратів загальної та місцевої дії на основі ГАГ і хірургічних втручань із застосуванням остеопластики індивідуально підібраних матеріалів та показано їх високу терапевтичну ефективність із досягненням стабілізації у перебігу ГП впродовж 6, 12 і 36 місяців. Уточнено наукові дані щодо особливостей перебігу та можливості стимуляції репаративного остеогенезу на етапах хірургічного лікування фуркаційних дефектів різного ступеня важкості.

Мета дослідження - вивчення профілактично-лікувальної дії лікарських форм - ополіскувача та льодяників для перорального застосування "Тантум Верде" на запобігання виникненню ушкоджень слизової оболонки порожнини рота (СОПР) при застосуванні незнімної ортодонтичної техніки. У дослідженні взяли участь 28 хворих віком 17 - 30 років із зубощелепними аномаліями, яким установили незнімну ортодонтичну техніку. Групу порівняння склали 13 хворих, які отримали настанови про індивідуальну гігієну ПР та догляд за апаратурою згідно із традиційною схемою. У 15-ти хворих, які склали основну групу, у вищезазначену схему включили розчин "Тантум Верде" і льодяники "Тантум Верде" для розсмоктування. Огляд хворих проведено впродовж першого місяця носіння брекет-техніки (на 5, 10 і 30-й день). При обстеженні хворих основної групи та групи порівняння були виявлені такі відмінності. Основні скарги, зі слів пацієнтів групи порівняння, стосувались виникнення больового відчуття та печіння слизової оболонки вже на другий день носіння апаратури в поєднанні з дискомфортом під час прийому їжі. Вогнищеві та дифузні форми патології слизової оболонки рота, які утворювались після фіксації незнімної ортодонтичної техніки і проявлялись не більше семи днів, розглядали як гострі ушкодження. Найчастіше хворі висловлювали скарги на болі в ділянці нижньої губи, які з'являлись на 2-й день після фіксації вестибулярних брекетів на нижньому зубному ряді. Керуючись анамнезом і результатами клінічного огляду, установили діагноз гостра механічна травма СОПР.В основній групі 36 % хворих висловлювали незначні скарги на больовий дискомфорт і початкові ознаки набряку слизової оболонки та її виразкування, які під дією ретельних гігієнічних процедур у поєднанні із препаратами "Тантум Верде" не розвивались. Висновок: поширеність ушкоджень СОПР у хворих починається вже з перших днів носіння незнімної ортодонтичної апаратури та зростає зі збільшенням строку лікування. При лікуванні зубощелепних аномалій з метою профілактики виникнення гострих травм, ерозії й виразок СОПР слід проводити індивідуальний підбір ортодонтичної апаратури, обов'язково інформувати пацієнта про можливі ризики травмування, давати рекомендації про догляд за ПР. При застосуванні лікувально-профілактичної схеми, що включала препарати "Тантум Верде", у хворих простежувались відносно легка адаптація до брекет-системи, незначна кількість больових відчуттів і швидка епітелізація дефектів СОПР.