Скачати повний текст

Описано ідіостиль українського поета О. Олеся в контексті когнітивної лінгвістики. Обгрунтовано термінопоняття ідіостильового концепту, лінгвоментального світогляду митця, когніотипу, концептосфери мовної особистості, художньо-семантичної сфери. Проаналізовано концепти О. Олеся "слово" і "мова", "людина", "Я (его)", "народ", "Бог", "життя", "світ", "земля", "простір", "природа", "час", парадигми апелятивів та антропонімів.

Встановлено, що індивідуальна художньо-мовна картина світу виникає з національної мови, її словникового складу та формується під впливом естетичних традицій художнього мовлення, стильової концепції епохи, особистісних характеристик автора. Подано загальну характеристику мови творів О. Олеся, проаналізовано лінгвокогніотипи, парадигми концептів у складі антропоцентричної та часопросторової моделей поетичного світу автора. Проаналізовано пріоритетні для художньої лінгвософії поета концептів "мова" та "слово". Лінгвокогніотип "людина" визначено стратегічною домінантою його творчості. Проаналізовано концепт народ, висвітлено засоби поетичної персоналізації концепту "бог", подано лінгвопоетичну інтерпретацію антропонімів, репрезентовано індивідуально-авторське осмислення концепту "життя" в художній семантиці. Висвітлено детальну інтерпретацію Олесевого Я. Лінгвокогніотип "всесвіт" охарактеризовано в мовомисленні поета в контексті концептів: "світ", "простір", "земля", "Україна", "природа", "час", а також парадигмою географічних назв, що відбивають особливості тогочасного й індивідуально-авторського світоусвідомлення.

Розглянуто важливі питання біорізноманіття комплексу вищих різновусих лускокрилих Дніпропетровщини. Наведено характеристику природних умов області, видового складу лускокрилих, розглянуто особливості будови всіх стадій розвитку, екологічні комплекси, зоогеографічні особливості існування комплексу в екосистемах регіону всіх типів. Досліджено вплив антропогенних факторів на стан популяцій у межах сучасної Дніпропетровської міської агломерації. Подано рекомендації щодо збереження та охорони лускокрилих у регіоні.

Розглянуто питання біорізнаманіття булавовусих лускокрилих Дніпропетровщини. Розкрито особливості природних умов регіону, описано його географічне положення та геологічну будову, рельєф, клімат і грунти. Надано загальну характеристику булавовусих лускокрилих та їх біорізноманіття на цій території, інформацію про поширення, місцеперебування, морфологічні ознаки, біологічні особливості, заходи охорони й економічне значення кожного виду. Досліджено консортивні (трофічні та топічні) зв'язки булавовусих лускокрилих в екосистемах. Увагу приділено аналізу стану їх охорони на природоохоронній території Дніпропетровської області.

Розглянуто основні питання біорізноманіття совок на території Дніпропетровщини. Описано природні умови області: рельєф, клімат, гідрогеологію, рослинний покрив тощо. Наведено список таксонів і показано особливості будови совок. Надано кадастрову характеристику та визначено особливості екології совок Дніпропетровської області. Увагу приділено еколого-біологічним особливостям існування совок в екосистемах регіону усіх типів. Наведено рекомендації щодо збереження та охорони лускокрилих в регіоні.

Розглянуто проблеми, які торкаються репрезентації архетипних уявлень у мові. Досліджено лінгвальне вираження груп слів, що позначають найбільш важливі фрагменти картини світу — природні стихії. Подано визначення архетипних концептів, окреслено характерні риси, які відрізняють цей вид концептів від інших, запропоновано методику аналізу архетипних концептів. Також висвітлено майстерність мовотворчості українських письменників останніх десятиліть XX століття: П. М. Гірника, І. В. Жиленко, М. И. Людкевич, П. М. Мовчана, Ю. М. Мушкетика та Л. М. Талалая. Увагу приділено лінгвопоетичним особливостям вираження архетипних концептів на позначення природних стихій як важливих складників поетичних ідіостилів.

Увагу приділено з'ясуванню біоекологічних особливостей існування та масштабів впливу на дендрофлору України видів-інвайдерів родини Gracillariidae (Lepidoptera). Встановлено біологічні особливості видів-інвайдерів цієї родини лускокрилих. Визначено масштаби та спрямованість інвазії п'ятьох видів Gracillariidae на території України. Одержано результати, що демонструють механізми заселення нових умов існування комплексом видів родини молей-строкаток в Україні. Показано, що живлення гусені Gracillariidae впливає на функціональний стан кормових рослин, що підтверджується змінами у вмісті розчинних білків, активності й ізоферментному складі бензидинової пероксидази протягом їх вегетації. Визначено, що показником біохімічної адаптації рослин до живлення гусені інвазійних молей-строкаток виявилась перебудова як активності, так і ізозимного профілю пероксидази. Продемонстровано активізацію ферментативної антиоксидантної системи захисту рослин на пошкоджуючу дію гусені Gracillariidae, що дозволяє рослині вижити та завершити програму онтогенезу в несприятливих умовах. З'ясовано, що найбільш вагомим для захисту клітин кормових рослин від гусені є підвищення активності гваякол-пероксидази, що свідчить про посилення бар'єрних властивостей клітин. Проведено аналіз кривих Каутського ураженого та неураженого листків. Визначено, що живлення мінерів родини Gracillariidae істотно впливає на чотири основні параметри інтенсивності флуоресценції хлорофілу. Виявлено чинники, що впливають на особливості заселення паразитоїдами мін інвазійних видів Gracillariidae. Установлено патогенний для личинок інвазійних видів Gracillariidae гриб (Lecanicillium sp.). Отримали подальший розвиток: уявлення про біологічні інвазії; теоретичні уявлення про закономірності фауногенезу штучних лісових насаджень і зелених зон різного призначення; уявлення про зв'язок організму з біосистемами популяційного, видового та надвидового рівнів; концепція стійкості штучних деревних насаджень.

Висвітлено теоретичні основи вчення про ліс, морфологічні, екологічні особливості лісу як природної екосистеми. Наведено ботаніко-екологічна характеристика головних лісоутворюючих хвойних та листяних деревних порід різних природних зон України. Розглянуто питання взаємодії деревних рослин у лісових насадженнях, формування, зміни та типології деревостанів. Висвітлено принципи головного користування лісом, способи рубок головного та проміжного користування, прийоми догляду за лісом. Розглянуто питання ведення лісового господарства у рекреаційних лісах, способи формування лісопаркових ландшафтів. Наведено головні види побічного користування лісом, а також наведено шляхи підвищення продуктивності лісових насаджень.