Розглянуто проблеми, які виникають в конструкціях МЕМС гіроскопів унаслідок дії паразитних коливань робочого органа гіроскопа; наведено способи розрахунків параметрів коливань для їх врахування у ході проектування параметрів конструкції та шляхи зменшення амплітуд.

Створено модель для автоматизованого проектування мікромеханічного z-осьового гіроскопа на карданному підвісі засобами VHDL-AMS, що дозволяє моделювати робочі та вимірювальні коливання гіроскопа, зміну струмів, вихідну напругу, чутливість пристрою до прикладеної кутової швидкості, а також аналізувати роботу цього пристрою на схемотехнічному рівні автоматизованого проектування.

Розроблено методику проектування підвісу робочого органа мікроелектромеханічної системи (МЕМС) гіроскопа, а саме конструктивних розмірів пружин залежно від необхідних параметрів гіроскопа, такі, як товщина, ширина пружин та їх довжина, а отже, габаритні розміри гіроскопа. Завдяки цій методиці створено підсистему автоматизованого проектування системи пружного підвісу МЕМС гіроскопа.

Індекс рубрикатора НБУВ: В213.33

Рубрики:

Теорія. Системи гіроскопічні

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено розробку математичного, інформаційного та лінгвістичного забезпечення для систем автоматизованого проектування мікроелектромеханічних давачів кутової швидкості (МЕМС гіроскопів). Розроблено математичну модель коливань робочого органа давача кутової швидкості компонентного рівня проектування, що дало змогу дослідити вплив окремих параметрів робочого органа на технічні характеристики давача. Представлено математичну модель системи пружного підвісу давача для компонентного рівня проектування, що дала змогу дослідити вплив геометричних парметрів на його чутливість і зменшити масу та габарити системи загалом. Викладено математичну модель впливу температури на динамічні характеристики давача для компонентного рівня проектування, що дало змогу змоделювати її вплив на робочі резонансні частоти давача для різних напівпровідникових матеріалів. Запропоновано математичну модель впливу паразитних крутильних коливань робочого органа на роботоздатність давача для компонентного рівня проектування, що дозволило їх врахувати під час оцінювання значень відповідних конструктивних параметрів давача. Розроблено VHDL-AMS моделі мікроелектромеханічного давача кутової швидкості камертонної та карданної конструкцій для схемотехнічного рівня автоматизованого проектування, що дало змогу підвищити ефективність проектування. Вдосконалено електричну схему спряження МЕМС давача для схемотехнічного рівня проектування, що дало змогу зменшити рівень шумів і мінімізувати зарядовий ефект. Визначено інформаційне та лінгвістичне забезпечення наскрізного паралельного проектування МЕМС давачів кутової швидкості, що дало змогу вдосконалити бібліотеку математичних

моделей та розширити функціональні можливості БД САПР за допомогою використання XML-формату.

Запропоновано новий метод паралельного аналізу впливу допусків для вібраторних антен - аналіз граней. Метод базується на властивостях антени: невеликій величині відхилень, їх взаємонезалежності, монотонності залежності характеристик діаграми напрямленості від параметрів в межах допускової області. Розроблений метод аналізу граней базується на методі бісекцій, але обчислює значення вихідних функцій лише на вершинах допускової області. З метою зменшення часу обчислень розроблено процедуру розпаралелення.

Розроблено VHDL-AMS модель електротеплового мікроактюатора для автоматизованого проектування засобами hAMSter, що надає змогу моделювати залежність деформації (згину) плечей мікроактюатора від їх довжини та прикладеної напруги до анкерів, струму від прикладеної напруги та довжини плеча мікроактюатора, розподіл температури вздовж його плечей, енергоспоживання мікроактюатора від прикладеної напруги, а також аналізувати поведінку цього пристрою на функціонально-логічному рівні проектування.

Наведено багаторівневу самоорганізацію ресурсів кіберфізичної системи (КФС) технічного сервісу (ТС) на основі ситуаційно-орієнтованого підходу. В основі підходу покладено концепцію, що стосується організаційної поведінки ресурсів верхнього рівня та забезпечення їх врахування при самоорганізації ресурсів нижнього рівня. З'ясовано, що спільний доступ до інформації про ресурси КФС ТС забезпечується використанням технології інтелектуальних просторів. Реалізацію ситуаційно-орієнтованого підходу здійснено на прикладі сценарію надання послуг у сервісному обслуговуванні автотранспортної та мобільної сільськогосподарської техніки з участю фізичних пристроїв, контрольованих керуючими ресурсами, та ресурсів планування, що відповідають за генерацію спрямованості поведінки керуючих ресурсів. Зазначено, що технологію інтелектуального простору побудовано на відкритій платформі Smart-M3 і наведено її структуру. Сама платформа базується на концепції семантичний Веб. Показано, що обмін інформацією між учасниками просторів здійснюється на основі протоколу HTTP (Hyper Text Transfer Protocol).

Запропоновано методологічні основи проектування та функціонування інтелектуальних транспортних і виробничих систем. З'ясовано сутність, характерні риси та специфіку інтелектуальних систем, їх роль в досліджені показників цілей стійкого, надійного та ефективного розвитку з більш високим рівнем безпеки, мобільності та адаптивності. Наведено основи штучного інтелекту як теорії ефективних інтелектуальних систем. Показано, що інтелектуальні методи дослідження транспортних і виробничих систем є інструментарієм вирішення їх щоденних проблем і завдань, а також проведення прогнозування показників ефективності та надійності. Розглянуто методи формування, представлення та обробки інформації (бази знань) в інтелектуальних системах. Проаналізовано методи нечітких множин, нейронних мереж, еволюційних процесів та генетичних алгоритмів, інтелектуального мультиагентного, використання системного, лінгвістичного синергетичного підходів та аналізів, розглянуто засоби комп'ютерної підтримки. Наведено реалізацію інтелектуальних методів побудови та функціонування інтелектуальних транспортних та виробничих систем. Показано яким чином оцінюється їх ефективність.

Запропоновано теоретичні та методологічні основи створення та функціонування транспортних і виробничих логістичних систем. Показано, що спираючись на теоретичні основи та методологію логістики є можливість реалізувати потокові процеси, системи, ланцюги більш високого рівня досконалості, які можна досягти, використавши логістичні закономірності. Розкрито напрямки розвитку теорії логістики та їх практичну реалізацію на транспорті і у виробництві. Охарактеризовано методологію логістичних досліджень систем і процесів, сформульовано методи розв'язання основних проблем і завдань транспортних і виробничих систем. Увагу приділено методам кібернетико-логістичного підходу, методам створення та функціонування різних типів логістичних систем, методам оцінки ефективності та прогнозування структур і процесів в них.