На основании изучения 3 455-ти историй родов, произошедших в 2002 - 2003 гг. в родильном доме N 1 г. Одессы, осуществлен ретроспективный анализ течения беременности и родов у пациенток с синдромом потери плода (ПП). Из числа рожавших 40 (1,2 %) лиц указали на наличие в анамнезе ПП и не имели тромбофилии (ТФ), у 120-ти (3,5 %) диагностирован антифосфолипидный синдром. У пациенток с ТФ беременность чаще осложнялась преждевременной отслойкой хориона и плаценты (23,3 %), анемией (51,7 %), угрозой прерывания беременности (18,3 %), угрожающими преждевременными родами (43,3 %), преэклампсией (40,0 %), синдромом ЗВУР (48,3 %), маловодием (10,0 %), гипоплазией плаценты (14,2 %). В группе рожениц с ТФ достоверно высоким был удельный вес оперативного родоразрешения (47,5 %), частота острой интранатальной гипоксии плода (10,8 %), пограничная кровопотеря (43,3 %). Состояние большинства новорожденных детей оценивалось как удовлетворительное (выше 8-ми баллов по шкале Апгар (ША)). Среди пациенток с ТФ удовлетворительное состояние младенцев отмечалось реже (55,8 %), чем у пациенток с ПП в анамнезе (72,5 %) и в контрольной группе (77,0 %). У пациенток с ТФ чаще рождались дети с оценкой по ША 6 баллов (4,2 % при 2,0 % в контрольной группе).

Досліджено проблему зменшення частоти синдрому затримки плода (ЗРП), ускладнень вагітності та перинатальних втрат у вагітних з сидромом утрати плода, обумовленим тромбофілією. На підставі ретроспективного аналізу встановлено, що частота цього синдрому, обумовленого тромболітичним станом, становить 3,5 %, а іншими чинниками - 1,2 %. Доведено, що для пацієнток з антифосфоліпідним синдромом (АФС) характерне порушення кровоплину в усіх відділах матково-плацентарного комплексу (МПК), маловоддя (25,0 %), ареактивний стресовий тест (65,0 %), симетрична форма синдрому ЗРП (83,3 %). За гіпергомоцистеїнемії виявлено минущі зміни МПК, дисфункцію плаценти (10,0 %), мінімальну частоту синдрому ЗРП (15,0 %). За змішаної мутагенної форми тромбофілії установлено порушення кровоплину у спіральних артеріях матки, зниження гормональної функції плаценти (30,0 %), патологію плацентації, ареактивний нестресовий тест за кардіографії (73,3 %), синдром ЗРП (57,5 %), неонатальну патологію (92,5 %). Диференційована корекція стану ФПК дозволила зменшити у вагітних з АФС частоту розвитку синдрому ЗРП на 10 %, порушень МПК - на 11 %, загрози переривання вагітності - на 26 %, прееклампсії - на 12 %, у пацієнток з гіпергомоцистеїнемією - зменшення частоти ЗРП на 11 %, порушень МПК - на 18 %, загрози переривання вагітності - на 33 %, прееклампсії - на 10 %. У вагітних зі змішаною формою тромбофілії - зменшення частоти синдрому ЗРП на 5 %, загрози переривання вагітності - на 20 %, гіпоксично-ішемічної енцефалопатії у новонароджених - на 10,0 %.

Мета дослідження - виявлення факторів ризику невиношування вагітності у жінок після лікування безпліддя за допомогою методів допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Проаналізовано результати 616 циклів ДРТ. Вагітність настала у 31,00 % пацієнток, із яких у 17,80 % випадках вона була біохімічною, у 16,75 % закінчилася мимовільним абортом та у 65,45 % - пологами. Виявлено наступні клініко-анамнестичні фактори ризику невиношування вагітності, яка настала після застосування ДРТ: збільшення індексу маси тіла; підвищене гірсутне число; раннє менархе; тривалий менструальний цикл; нерегулярні менструації; хронічний ендометрит; гіперпластичні процеси ендометрія; синдром полікістозних яєчників; повторний шлюб; штучні та мимовільні переривання вагітності; трубний фактор безпліддя; патозооспермія у чоловіка.

Мета дослідження - оцінювання ролі хромосомних аномалій у подружніх пар у розвитку невиношування вагітності (НВ) у циклах допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Проаналізовано результати дослідження каріотипу подружніх пар з НВ після запліднення з використанням циклів ДРТ. Цитогенетичний аналіз проведено на GTG-фарбованих метафазних пластинах лімфоцитів периферійної крові відповідно до Міжнародної системи номенклатури в цитогенетиці людини (ISCN 2013). Аномальні каріотипи зустрічалися у 10,00 % нормальних за фенотипом пацієнтів, яким використовували ДРТ, з НВ, у тому числі серед чоловіків у 9,17 %, серед жінок - у 10,83 % випадків. Найчастішими хромосомними аномаліями серед пацієнтів програми ДРТ з НВ були реципрокні та робертсонівські транслокації. Встановлено, що хромосомні аномалії у чоловіків і жінок є одним із важливих чинників втрат вагітності після проведення ДРТ. Цитогенетичне дослідження слід проводити усім чоловікам та жінкам з подружжів пацієнтів програм ДРТ з попереднім НВ.

Розглянуто результати цитогенетичного вивчення рівня та характеру анеугогоїдій у чоловіків із подружніх пар зі звичним невиношуванням вагітності. Встановлено, що для таких чоловіків є характерними наявність у 48,75 % випадків ознак патозооспермії; вірогідно більшим відсоток числа анеуплоїдій сперматозоїдів у межах статевих хромосом в 6,57 разу, хромосоми 18 - в 13,00 і хромосом 13/21 - в 4,50; наявність анеуплоїдій навіть у 41,18 % пацієнтів з нормальною в'язкістю сперми та рухливістю сперматозоїдів; більш високим відсоток сперматозоїдів з анеуплоїдіями статевих хромосом за наявності анормальної в'язкості/рухливості у порівнянні з чоловіками з нормальними показниками в'язкості/рухливості в 1,49 разу.

Мета дослідження - вивчення рівнів цитокінів IL-4 і IL-17 у сироватці крові та кондиційних середовищах культур мононуклеарів крові (МНК) і оцінювання асоціативного зв'язку між їх продукцією та невиношуванням вагітності, яка настала у циклах екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Під спостереженням перебували 240 пацієнток зі звичним невиношуванням вагітності, що настала у циклах ЕКЗ, і 100 умовно здорових фертильних жінок контрольної групи. Визначали концентрації IL-4 та IL-17 у сироватках крові та кондиційних середовищах культур МНК. Рівні IL-4 у сироватці крові і в кондиційних середовищах за спонтанної та стимульованої мітогеном секреції достовірно не відрізнялися від таких у контрольній групі, тоді як рівні IL-17 перевищували такі у групі контролю у сироватці, у кондиційних середовищах стимульованих і нестимульованих МНК. Зроблено висновки, що дизрегуляція активності циркулювальних мононуклеарів крові у жінок зі звичним невиношуванням вагітності, що настала після проведення ЕКЗ, супроводжується підвищенням секреції IL-17 і практично незмінною продукцією IL-4 на тлі високих індексів стимуляції продукції цих цитокінів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.218

Рубрики:

Переривання вагітності

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

ЗНВ при лікуванні безплідних жінок в програмах ДРТ тісно пов'язане зі змінами транскрипційного профілю ендометрія в період передбачуваного вікна імплантації, а також зі зниженням рівня експресії мРНК гена IL-10.

На основі комплексних досліджень запропоновано нову концепцію звичного невиношування вагітності (ЗНВ) після допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ) у взаємозв'язку з порушеннями функції щитоподібної залози, гіпомелатонінемією і недостатністю та дефіцитом 25(OH)ергокальциферолу, сироватковою дисімуноглобулінемією, психоемоційними порушеннями, порушеннями урогенітальної мікробіоти у жінок і їх чоловіків, наявністю внутрішньоматкової перетинки, імунної маткової дизреактивності та змін транскрипційного профілю генів імунної відповіді в ендометрії у день передбачуваного вікна імплантації, хромосомними аномаліями у пар, цитогенетичними особливостями сперматозоїдів чоловіків, хромосомними аномаліями хоріона, порушеннями цитокінпродукуючої активності мононуклерних клітин і рівня цитокінів інтерлейкіну-1 (IL-1), IL-4, IL-10, IL-17, фактора некрозу пухлин-α у зв'язку з наявністю однонуклеотидних поліморфізмів їх генів, наявністю анитифосфоліпідного синдрому. Визначені фундаментальні механізми виникнення та розвитку мимовільного переривання індукованої вагітності дозволили обгрунтувати систему лікувально-профілактичних заходів щодо реабілітації репродуктивної функції у жінок із ЗНВ після ДРТ, застосування якої приводить до вірогідного поліпшення стану генітальної мікробіоти, рецептивності ендометрія, гормональної, імунної реактивності, поліпшення психоемоційних характеристик і частоти виношування вагітності в циклах ДРТ у 3,31 разу (ВШ 6,84; 95 % ДІ: 3,21 - 14,59) і може бути рекомендованою до широкого впровадження у клінічну практику.

Індекс рубрикатора НБУВ: В213.3 + В622.7

Рубрики:

Рух. Тверде тіло. Системи тіл < Динаміка >

Теорія руху штучних тіл сонячної системи

Шифр НБУВ: ДС40511 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В213.3 + В622.7

Рубрики:

Рух. Тверде тіло. Системи тіл < Динаміка >

Теорія руху штучних тіл сонячної системи

Шифр НБУВ: ДС40511 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В213.3 + В622.7

Рубрики:

Рух. Тверде тіло. Системи тіл < Динаміка >

Теорія руху штучних тіл сонячної системи

Шифр НБУВ: ДС40511 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В213.3 + В622.7

Рубрики:

Рух. Тверде тіло. Системи тіл < Динаміка >

Теорія руху штучних тіл сонячної системи

Шифр НБУВ: ДС40511 Пошук видання у каталогах НБУВ