Індекс рубрикатора НБУВ: Х891(4Укр)6-2

Рубрики:

Судоустрій (судова система)

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-451.23 + П60-273.92

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Заміна в раціоні корів частини клітковини неструктурними вуглеводами шляхом зменшення кількості грубих кормів (з 8 до 6 кг) та збільшення кількості концентратів (з 3 до 4 кг) і меляси (з 0,3 до 0,8 кг) посилює синтез мікробного білка в рубці завдяки кращому енергетичному забезпеченню синтетичних процесів. У вмісті рубця корів зростала загальна концентрація летких жирних кислот і знижувалося ацетат:пропіонатне співвідношення. У корів, яким згодовували дослідний раціон, підвищувалися надої (з 17,25 до 18,73 кг) в разі незначного зниження вмісту жиру в молоці (з 3,48 до 3,31 %).

Досліджено критерії та рівні сформованості відповідальності в учнів старшого шкільного віку. Висвітлено роль учнівського самоврядування у формуванні відповідальності в старшокласників і педагогічні умови підвищення ефективності його впливу на даний процес: структура організації сприяє залученню всіх старшокласників до активної участі в житті класу, школи та навколишнього середовища. Визначено етапи впровадження учнівського самоврядування у навчально-виховний процес загальноосвітнього закладу. Розроблено методичні рекомендації щодо виховання відповідальності у старшокласників у процесі діяльності учнівського самоврядування.

Освещен процесс зарождения и создания института прокуратуры в европейских странах. Рассмотрены типы и модели европейских прокуратур (ЕП), их задачи и функции. Определены правовой статус прокуроров, порядок их назначения и срок полномочий. Раскрыты конституционно-правовые основания деятельности ЕП в контексте международно-правовых стандартов.

Досліджено вплив згодовування селеніту натрію та селен-метіоніну в кількості 0,2 і 0,5 мг/кг сухої речовини корму (у перерахунку на селен) на антиоксидантний статус молока корів. Установлено зростання активності глутатіонпероксидази та супероксиддисмутази в молоці корів у разі збільшення дози селену, причому дія селен-метіоніну виражена більшою мірою, ніж дія селеніту натрію. Каталазна активність молока також залежала від хімічної структури згодовуваного селену, проте у цьому випадку стимулювальну дію селеніту натрію виявлено лише за дози 0,5 мг/кг, тоді як селен-метіонін однаково підвищував активність каталази молока за згодовування його коровам в обох досліджуваних дозах.

Досліджено вплив згодовування різних доз селеніту натрію та селен-метіоніну в кількості по 0,2 і 0,5 мг/кг сухої речовини корму (в перерахунку на елементарний селен) на біохімічні показники крові корів і молочну продуктивність корів. Селен-метіонін більшою мірою, ніж селеніт натрію, підвищував концентрацію селену в плазмі крові корів. Додавання до раціону корів селен-метіоніну у кількості 0,5 мг/кг збільшувало концентрацію білка у плазмі крові. Селеніт натрію та селен-метіонін, введені до раціону корів у кількості 0,5 мг/кг, зменшували у плазмі крові концентрацію загального холестеролу. Введення у раціон корів 0,5 мг/кг сухої речовини корму селен-метіоніну підвищувало надої корів і збільшувало вміст жиру в молоці.

Досліджено вплив заміни у раціоні корів частини зернових концентратів повножировою ріпаковою дертю та додавання селен-метіоніну на антиоксидантний стан і біохімічні показники плазми крові. У плазмі крові корів, які одержували ріпакову дерть, виявлено більшу концентрацію фосфоліпідів, триацилгліцеролів та ефірів холестеролу. Додавання до їх раціону селен-метіоніну підвищувало концентрації вказаних класів ліпідів. За додавання селен-метіоніну до раціону корів з нижчим вмістом жиру збільшувалась лише концентрація ефірів холестеролу. Селен-метіонін, доданий до раціону корів із ріпаковою дертю, збільшував кількість загального білка та зменшував кількість сечовини у плазмі крові. Додавання ріпакової дерті посилювало процеси пероксидного окиснення. Антиоксидантна дія селен-метіоніну більш виражена за раціону з більшим вмістом жиру.

Наведено дані дослідження впливу домішок різних доз хлориду хрому до води, в якій вирощували дворічок коропа, на загальний вміст ліпідів і співвідношення їх окремих класів у скелетних м'язах, печінці та зябрах риб. В результаті досліджень установлено позитивний вплив домішок хлориду хрому на вміст загальних ліпідів і різнонаправлений їх вплив на вміст окремих класів ліпідів у вказаних органах і тканинах дворічок коропа.

Наведено результати дослідження впливу заміни у раціоні корів частини зернових концентратів ріпаковою дертю та додавання до нього селену у кількості 0,3 мг на 1 кг сухої речовини у складі селен-містких дріжджів на антиоксидантний стан організму, вміст селену у молоці та молочну продуктивність. Встановлено, що у молоці вміст селену зростає непропорційно до підвищення його вмісту у раціоні. Зокрема, за збільшення кількості згодовуваного коровам селену у 5,5 - 6,0 разу його концентрація у молоці зростала у 1,69 - 1,98 разу, а добовий вихід селену з молоком - у 1,75 - 1,99 разу. Підвищення у раціоні, внаслідок введення ріпакової дерті, вмісту жиру супроводжувалося зростанням концентрації продуктів пероксидного окиснення у плазмі крові корів, додавання до раціону селену попереджувало цей ефект. Додавання селену до раціону з високим вмістом жиру підвищувало жирність молока корів з 3,24 до 3,45 %, тоді як на жирність молока корів, утримуваних на раціоні з нормальним вмістом жиру селен не впливав.

Уточнено оптимальні форми і кількості введення селену до раціону лактуючих корів. Визначено залежність між кількістю введених до раціону селеніту натрію та селен-метіоніну на концентрацію селену в молоці корів. З'ясовано вплив різної кількості неорганічної та органічної сполук селену на ізомерний склад жирних кислот молока та синтез кон'югованої лінолевої кислоти у корів. Досліджено вплив кількості та хімічної форми селену на молочну продуктивність і склад молока у корів української чорно-рябої та української червоно-рябої молочних порід. Впровадження результатів досліджень дозволяє забезпечити організм корів селеном з урахуванням його впливу на молочну продуктивність.

Розглянуто генезу відповідальності як суспільного явища, еволюцію поняття "відповідальність" у сучасній філософії, взаємовідношення між відповідальністю та свободою. Розглянуто зв'язок відповідальності як інтегративного психічного утворення з іншими психологічними та морально-етичними рисами особистості (мотиваційна сфера, локус контролю, самоконтроль тощо). Проаналізовано розуміння відповідальності в педагогічній концепції В. Сухомлинського.

Рассмотрено генезис ответственности как общественного явления, эволюцию понятия "ответственность" в современной философии, взаимоотношения между ответственностью и свободой. Рассмотрена связь ответственности как интегративного психического образованияс другими психологическими и морально-этическими чертами личности (мотивационная сфера, локус контроля, самоконтроль и т.д.). Проанализировано понимание ответственности в педагогической концепции В. Сухомлинского.

Проаналізовано різні підходи до осмислення відповідальності. Розглянуто соціальні та психологічні передумови формування відповідальності в старшокласників. Розглянуто зміст поняття "відповідальність" в сучасній філософській та психологічній думці. Наведено визначення терміна "відповідальність", яке не відводить суспільству функцію контролю. Розглянуто функціонально-смисловий принцип як афективно-когнітивне утворення. Осмислено теоретичну спадщину А. Макаренка та В. Сухомлинського щодо виховання відповідальності.

Представлены различные подходы к осмыслению ответственности. Рассмотрены социальные и психологические предпосылки формирования ответственности у старшеклассников. Проанализировано содержание понятия "ответственность" в современной философской и психологической мысли. Представлено определение термина "ответственность", которое не отводит обществу функции контроля. Освещен функционально-смысловой принцип как аффективно-когнитивное образование. Осмыслено теоретическое наследие А. Макаренко и В. Сухомлинского по воспитанию ответственности.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-451.2 + П60-273.90

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-273

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати досліджень вмісту важких металів (кадмію, свинцю, стронцію та нікелю) у біологічному ланцюгу: грунт - вода - корми - тварина - продукція тварин. Встановлено, що у зразках грунту, взятих з сільськогосподарських угідь ФГ "Дияки" Виноградівського району Закарпатської області, вміст кадмію, свинцю і стронцію не перевищував гранично допустимих концентрацій. Рівень нікелю у грунті перевищував максимально допустимі концентрації (4,0 мг/кг), що свідчить про його кумуляцію у верхніх шарах. Вміст досліджуваних елементів у воді, якою напували корів господарства, становив від 0,025 до 0,69 мг/л, і не перевищував ГДК, що відповідає чинним ветеринарно-санітарним вимогам. З літературних джерел відомо про залежність між рівнем важких металів у грунті та нагромадженням їх в сільськогосподарських культурах. Концентрація кадмію у сіні, соломі та комбікормі відповідно становила 0,29; 0,21; 0,20 мг/кг і не перевищувала МДР цього елемента в раціоні. Абсолютний вміст свинцю у заготовлених кормах не перевищував МДК (5,0 мг/кг). Одержані результати вмісту нікелю у заготовлених кормах господарства не перевищували допустимої концентрації (3,0 мг/кг). Відомо, що важкі метали з кормів трансформуються в організм тварин і впливають на інтенсивність метаболічних процесів, фізіолого-біохімічний стан та продуктивні якості тварин. Дослідженнями встановлено, що показники вмісту кадмію, свинцю, стронцію та нікелю у крові, молоці та шерсті корів, в цьому господарстві не перевищували фізіологічних величин і були в межах ГДК.

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-455.4

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П60-455.4

Рубрики:

Велика рогата худоба

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено процес формування професійних умінь майбутніх