Узагальнено дані літератури та власних досліджень аміксину (індуктора інтерферону широкого спектра противірусної активності). Розглянуто питання, пов'язані з фармакологічною дією аміксину та його аналогів, можливими причинами полімодальних ефектів, а також результати клінічної оцінки препарату.

Розглядаються нерівноважні кінетичні моделі взаємодії ліганд - рецептор, які застосовуються для опису типів і кількісних особливостей фармакологічних ефектів екзогенних модуляторів, агоністів медіаторних систем центральної нервової системи. Особливість запропонованої нами моделі полягає в тому, що аналізуються синаптичні рецепторно-лігандні взаємовідносини з нерівноважною (імпульс) взаємодією медіатору з рецептором на тлі стаціонарного процесу взаємодії ліганду з постсинаптичним рецептором. Показано, що той або інший тип фармакологічних ефектів екзогенних лігандів може визначатися часовою організацією деяких синаптичних процесів (співвідношення швидкостей конформаційних переходів рецепторів та елімінації медіатору).

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.74-4

Рубрики:

Ароматичні діазосполуки

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены вопросы всасывания, распределения, метаболизма, элиминации лекарственных средств и биологического ответа на их введения (LADMER). Обосновано понятие физико-химической фармакологии как направления науки о лекарствах, объектом которого являются структура, физические, химические и физико-химические свойства биологически активных веществ и их мишеней. Установлены общие закономерности, дана количественная оценка и объяснены механизмы реализации процессов LADMER. Обобщены основные принципы и методические подходы, используемые в физико-химической фармакологии для рационального конструирования, скрининга и синтеза новых (оригинальных) лекарственных средств.

Сформулированы критерии фармакометаболического профиля лекарственных средств (мягкие, жесткие, активные метаболиты, пролекарства). Установлены общие закономерности их фармакокинетики (всавывание, распределение, метаболизм, элиминация) и возможности эффективного моделирования. Большое внимание уделено использованию принципов и подходов метаболизма лекарств в конструировании пролекарств. Определены цели такого синтеза и методы его реализации, обобщены основные положения по оптимизации физико-химических и биофармацевтических свойств препаратов путем преобразования их в пролекарства. Изложены основные сведения о направленной пролекарственной терапии (антитело-направленной фермен пролекарственной терапии, генно-направленной пролекарственной терапии, ген-пролекарство активирующей терапии, лектин-направленной фермент активирующей пролекарственной терапии). Дана характеристика ферментных систем, использующихся для биоактивации пролекарств.

Обсуждены основные положения биофармацевтической классификационной системы, базирующиеся на растворимости активных ингредиентов препаратов и проницаемости биологических мембран, что обеспечивает надлежащую биодоступность лекарственных средств. Показана взаимосвязь между дозой, растворимостью и биодоступностью, характеризующаяся тремя показателями: числом всасывания, числом растворимости, отношением дозы к растворимой части препарата.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.5

Рубрики:

Всмоктування, розподіл і виведення лікарських речовин. Фармакокінетика

Шифр НБУВ: Ж68462 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.701-29

Рубрики:

Снодійні та наркотичні засоби

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Обобщены данные об адаптационных механизмах, которые обеспечивают приспособление организма человека к неблагоприятным условиям окружающей среды. Проанализированы химические свойства ксенона и его физиологические эффекты, показано его применение в медицине как анестетика, описаны механизмы фармакологического действия. Обоснована перспективность использования ксенона как адаптогена для повышения стрессоустойчивости и коррекции психоэмоционального напряжения.

Проведена количественная оценка проницаемости гемато-энцефалического барьера для некоторых производных 1,4-бензодиазепина на основании их фармакодинамических характеристик и нейрорецепторных свойств. Как отмечено, взаимодействия бензодиазепиновых лигандов и ГАМК-рецепторных каналов (ГАМК-рк) быстрообратимы, поскольку зависят от фармакокинетических характеристик соединений. Исследование быстрообратимых эффектов в экспериментах на животных проводилось в условиях внутривенной инфузии судорожного агента (коразола) на фоне введения агонистов ГАМК-рк (феназепама, гидазепама, 3-гидроксифеназепама, бромнордиазепама и леваны). Гиперболический характер зависимости концентрация - эффект у феназепама, 3-гидроксифеназепама и бромнордиазепама позволяет произвести надлежащие расчеты соответствующих концентраций в мозгу при условии, что их противосудорожное действие не превышает 80 % максимального. Рассчитанное соотношение концентраций мозг/кровь статистически недостоверно отличается от реальных экспериментальных значений, полученных в опытах с веществами, которые мечены радиоактивными изотопами. Определение в головном мозгу концентраций средств, являющихся пролекарствами (левана, гидазепам), на основании их фармакодинамических показателей неадекватно в связи с тем, что метаболиты данных агентов более активны, чем сами эти соединения.

Вивчено противірусну й інтерфероніндукуючу активність ліпідів аміксину та деяких його похідних, вплив їх на активність протеолітичних ферментів і моноксигеназ мікросомальної фракції печінки, а також на рівень пероксидного окиснення ліпідів. Установлено, що серед вивчених сполук відсутня кореляція між противірусною й інтерфероніндукуючою активністю. Навпаки, спостережено виражену кореляцію між інтерфероніндукуючою активністю та здатністю цих сполук інгібувати еластазаподібну активність. Висловлено припущення, що для одержання високих титрів інтерферону однієї лише здатності сполук до індукування інтерферону замало оскількі потрібна ще їх досить висока антипротеолітична активність. Показано, що за виключенням однієї сполуки вплив аміксину та його похідних на активність окисно-відновних ферментів корелює з їх здатністю до індукування інтерферону. Аміксин та його похідні класіфіковано полімодальні антивірусні агенти.