Проаналізовано основні підходи до розгляду проблеми прийняття рішень політичними лідерами. Охарактеризовано методи аналізу особистості "на відстані", зокрема, розкрито основні постулати систематичного контент-аналізу вербальних проявів особи.

Проаналізовано проблему харизми та лідерства за умов кризи. Розглянуто веберівську теорію харизми та погляди щодо неї його послідовників. Зазначено, що харизматична влада виникає лише у випадку руйнації існуючих політичних інститутів і тоді, коли нові інститути ще недостатньо зміцнилися, тобто саме криза є однією з найголовніших причин появи харизматичного лідера.

Ключ. слова: політичний лідер, психологічний портрет, мотиваційний аналіз
Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)64-8 + Х937-711

Рубрики:

Історія

Питання трудових правовідносин у міжнародному приватному праві

Шифр НБУВ: Ж16653 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено політичний портрет С.Мілошевича. На прикладі Мілошевича проілюстровано як за кризових умов політичний лідер здатен суттєво впливати на політику окремо взятої держави або навіть цілого регіону.

Проаналізовано умови зростання фактора особистості у міжнародних відносинах та запропоновано шляхи дослідження психологічних особливостей політичних лідерів. Визначено механізми прийняття політичних рішень та рішень за умов зовнішньополітичної кризи. Розглянуто сучасні моделі прийняття рішень та можливості їх застосування для аналізу міжнародної політики. Простежено взаємозв'язки між внутрішньою та зовнішньою політикою держави, феноменом харизми та кризою, поведінкою лідера та функціонуванням його дорадчої системи. Зосереджено увагу на питаннях легітимності дій лідера у сфері зовнішньої політики. Умовою прогнозування дій лідера є науковий аналіз його особистості, зокрема, психологічних методів дослідження на відстані. Доведено, що особистість лідера перебуває під впливом системних та інституційних обмежень формальних і неформальних. Побудовано інтегрований психологічний портрет-модель лідера. Продемонстровано необхідність урахування фактора особистості на підставі аналізу зовнішньої політики окремо взятої держави за умов кризи та перехідного періоду. Вплив особистості на політику держави розглянуто на прикладі ситуації навколо колишньої федеративної Югославії та змін у зовнішній політиці Російської Федерації після приходу нового лідера країни.