Розроблено й обгрунтовано модель соціальної роботи з реабілітації хворих на ДЦП дітей. Акцентовано увагу на протиріччі між потребою участі батьків у реабілітаційній роботі з дітьми, хворими на ДЦП, і їх соціально-педагогічною непідготовленістю до неї, нерозробленістю змісту і технології соціальної роботи з такими родинами. Актуалізовано необхідність залучення родини до реабілітаційних заходів, яке дозволить підвищити ефективність реабілітаційної діяльності з такою дитиною. Наведено одержаний в результаті дослідження психологічний портрет родини, що виховує дитину із ДЦП. Виявлено, що 80 % родин не мають відповідних до потреб хворого побутових зручностей. Розроблену модель представлено на схемі "Соціальна робота з сім'єю хворої на ДЦП дитини", де описано соціально-психологічний, медичний, економічно-правовий та психолого-педагогічний аспекти, а також показники реабілітації дитини із ДЦП. Описано етапи соціально-педагогічної підготовки батьків (пізнавальний, соціально-діяльнісний, комунікативно-креативний). Модель розроблено на базі Одеського обласного реабілітаційного центру "Майбутнє".

Разработана и обоснована модель социальной работы по реабилитации больных ДЦП детей. Акцентировано внимание на противоречии между необходимостью участия родителей в реабилитационной работе с детьми, больными ДЦП, и их социально-педагогической неподготовленностью к ней, неразработанностью содержания и технологии социальной работы с такими семьями. Актуализирована необходимость привлечения семьи к реабилитационным мероприятиям, что позволит повысить эффективность реабилитационной деятельности с таким ребенком. Представлен полученный в результате исследования психологический портрет семьи, воспитывающей ребенка с ДЦП. Обнаружено, что 80 % семей не имеют соответствующих потребностям больного бытовых удобств. Разработанная модель представлена на схеме "Социальная работа с семьей больного ДЦП ребенка", где описаны социально-психологический, медицинский, экономично-правовой и психолого-педагогический аспекты, а также показатели реабилитации ребенка с ДЦП. Описаны этапы социально-педагогической подготовки родителей (познавательный, социально-деятельностный, коммуникативно-креативный). Модель разработана на базе Одесского областного реабилитационного центра "Будущее".

The article analyzes social and psychological work with family educating children with cerebral paralysis.

Виявлено залежність особливостей особистості та стилів конфліктного реагування, використовуваних підлітками. Визначено найбільш загальні особливості особистості підлітків. Встановлено співвідношення типів конфліктного реагування підлітків за методикою К. Томаса. Охарактеризовано соціально-психологічний клімат в групі підлітків за методикою О. С. Михалюка та А. Ю. Шалито. Проаналізовано кореляції між складовими соціально-психологічного клімату групи та особливостями особистості підлітків. Акцентовано увагу на тому, що загалом позитивний соціально-психологічний клімат групи не завжди стабільний. Показано, що більшість підлітків обирає уникаючий стиль конфліктного реагування і не сподівається вирішити проблему іншим шляхом. Результати дослідження особливостей поведінки підлітків в конфліктній ситуації та показники особливостей особистості подано в таблиці та на малюнках.

Выявлена зависимость особенностей личности и стилей конфликтного реагирования, используемых подростками. Определены наиболее общие особенности личности подростков. Установлено соотношение типов конфликтного реагирования подростков по методике К. Томаса. Охарактеризован социально-психологический климат в группе подростков по методике А. С. Михалюка и А.Ю. Шалыто. Проанализированы корреляции между составляющими социально-психологического климата группы и особенностями личности подростков. Акцентировано внимание на том, что в целом положительный социально-психологический климат группы не всегда стабилен. Показано, что большинство подростков выбирает избегающий стиль конфликтного реагирования и не надеется решить проблему другим путем. Результаты исследования особенностей поведения подростков в конфликтной ситуации и показатели особенностей личности представлены в таблице и на рисунках.

Identified is the dependence of personality features and conflict response styles used by adolescents. Defined are the most common personality traits of adolescents. Established is the correlation between types of conflict according of adolescents reaction by K. Thomas’ method. Characterized is socio-psychological climate in the group teenagers according to O. C. Mykhalyuk and A. Y. Shalyto. Analyzed is the correlation between the components of the socio-psychological climate and personality characteristics of adolescents. Attention is paid that the overall positive socio-psychological climate groups are not always stable. It is shown that most teens choose avoiding conflict response style and hopes to solve the problem another way. The study of the behavior of adolescents in conflict situations and indicators of personality characteristics are presented in tables and in the figures.

Зроблено теоретичний аналіз стану розробленості проблеми психологічних особливостей педагогічної майстерності у вітчизняній науковій літературі. Експериментально досліджено роль комунікативного та організаційного компонентів у структурі педагогічної майстерності вчителів. Виокремлено наступні показники комунікативного компонента: вміння установлювати дистанцію, адаптація змісту навчального матеріалу відповідно до рівня розвитку та підготовки учнів, здатність викладача стимулювати інтерес учнів до знань, позитивне ставлення до навчального процесу, емоційна стриманість у реальних ситуаціях, вміння формувати повагу до себе, тактовність, створення емоційного фону навчального процесу, вплив поведінки учнів завдяки характеру відносин та авторитету. Визначено організаційно-управлінські функції вчителя. Сформульовано змістові акценти в дефініції концепту "педагогічна майстерність". Констатовано необхідність розробки програм для розвитку комунікативних та організаторських здібностей у майбутніх вчителів.

Сделан теоретический анализ разработанности проблемы педагогического мастерства в отечественной научной литературе. Экспериментально исследована роль коммуникативного и организационного компонентов в структуре педагогического мастерства учителей. Выделены следующие показатели коммуникативного компонента: умение устанавливать дистанцию, адаптация содержания учебного материала в соответствии с уровнем развития и подготовки обучающихся, способность преподавателя стимулировать интерес учащихся к знаниям, положительное отношение к учебному процессу, эмоциональная сдержанность в реальных ситуациях, умение формировать уважение к себе, тактичность, создание эмоционального фона учебного процесса, авторитет преподавателя. Определены организационно-управленческие функции учителя. Сформулированы смысловые акценты в дефиниции концепта "педагогическое мастерство". Констатирована необходимость разработки программ для развития коммуникативных и организаторских способностей у будущих учителей.

The article is dedicated to the problem of psychological features of pedagogical mastery. It demonstrates theoretical study of the problem state and analyzes personal communication and organizational qualities as the main components of pedagogical mastery. The author substantiates expediency of developing these qualities of future teachers.