Досліджено ряд біохімічних показників у сироватці крові та структуру деяких ділянок геному 4 і 5-ї хромосом лейкоцитів крові великої рогатої худоби (ВРХ), інфікованої вірусом лейкозу, на різних стадіях захворювання. Установлено вірогідно більший вміст загального білка та гамма-глобулінів і менший вміст альбумінів, вітаміну А в сироватці крові, ряду мікроелементів (міді, цинку, кобальту, заліза) та глюкози в крові ВРХ, інфікованої вірусом лейкозу, ніж у здорових тварин. Визначено, що частота індивідуальних змін у геномі клітин лейкоцитів інфікованої вірусом лейкозу ВРХ за спектрами досліджуваних RAPD-фрагментів більша, ніж у неінфікованих тварин.

Наведено дані про можливі негативні наслідки використання генетично модифікованих організмів та викладено основні засади перевірки їх безпечності.

Наведено результати досліджень щодо визначення жирнокислотного складу зразків вершкового масла, виробленого у різних регіонах України. Зазначено щодо вмісту у зразках просторових і позиційних ізомерів олеїнової та лінолевої кислот (у тому числі кон'югованої лінолевої кислоти), коротколанцюгових жирних кислот та кислот з розгалуженим ланцюгом. Проаналізовано співвідношення основних представників омега-3 та омега-6 кислот. Розглянуто наявні в літературі дані щодо особливостей впливу жирних кислот молочного жиру на здоров'я людини та способів збільшення вмісту у ньому жирних кислот, які володіють біологічною активністю.

Наведено дані щодо співвідношення транс-ізомерів олеїнової кислоти та дієнових кон'югатів у ліпідах, виділених із зразків молочнокислих продуктів, які містять живі культури мікроорганізмів. Одержані результати свідчать про те, що вміст кон'югованої лінолевої кислоти у йогуртах, збагачених живими культурами мікроорганізмів, не відрізняється від середніх показників, встановлених для ліпідів, виділених з інших молочних продуктів. Встановлено, що співвідношення дієнових кон'югатів залежить від видового складу популяції мікроорганізмів. Основним ізомером олеїнової кислоти є транс11-18:1, а лінолевої - цис9, транс11-18:2.

У роботі проаналізовано труднощі автоматизації проектування технологічних процесів, пов'язані головним чином з тим, що завдання проектування технологічних процесів не мають в даний час формальних методів вирішення. Тому для здійснення технологічного проектування проведено розробку формалізації технології (або її частини), тобто проведено заміну (перетворення) змістовних пропозицій математичним апаратом. В результаті даної формалізації запропоновано схему руху інформації в процесі оптимізації технологічного процесу. Також розроблено модель реалізації структури технологічного процесу, для якої визначено основні вхідні параметри: перелік параметрів, які впливають на процес; перелік параметрів, які є результатом процесу; перелік керованих параметрів; перелік некерованих параметрів; перелік невідомих параметрів; деталізована структура технологічного процесу з розділенням параметрів та результатів. Таким чином, розроблена у даній роботі формалізація проблеми підтримки технологічних процесів у хмарних сервісах надає змогу у подальшому оптимізувати високотехнологічні процеси підприємств різного масштабу з використанням хмарних інформаційних технологій.