Наукове видання присвячене 200-річчю виходу в світ пам'ятки української культури "Слово о полку Ігоревім". Вперше в Україні подаються найголовніші відомості про "Слово"-знавців Сумщини та активних учасників сумських наукових конференцій з проблем вивчення видатного твору нашої минувшини: Баскевича І.З., Гетьманця М.Ф., Корпанюка М.П., Потебню О.О., Попова П.М., Терлецького В.В., Черепанова Є.О. та ін.

Предложена методика экономической оценки мелиоративных земель, которая позволяет более точно и объективно определять цену земли и рассчитывать налог на землю.

Охарактеризовано особливості процесів осолонцювання залежно від показників системи поливні води - грунти. Сівозміна з двома полями люцерни, внесення гною, соломи, застосування комбінованого обробітку грунтів стримує прояви солонцюватості та покращує фізичні властивості зрошуваних грунтів, забезпечує підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Роздільне внесення меліорантів (до і після основного обробітку) забезпечує розсолонцювання вторинно солонцюватих чорноземів.

Висвітлено питання використання методів визначення і оцінювання вмісту в грунтах мікроелементів і важких металів за їх вилучення екстрагентами 1н HCl і ацетатно-амонійним буферним розчином з pH 4,8 під час агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення в Одеській області. Оцінка вмісту мікроелементів з використанням ацетатно-амонійного буфера засвідчила, що 41,6 % грунтів за вмістом міді і 11,5 % за вмістом кобальту відповідно характеризуються як дуже низько і низько забезпечені, а за вилучення 1н HCL ці показники були на рівні високозабезпечених. Рівень забруднення грунтів кадмієм підвищився у порівнянні з раніше визначеним у чорноземах звичайних, чорноземах південних, дернових і намитих грунтах. Встановлено, що зміни значень вмісту в грунтах мікроелементів і важких металів обумовлені інтерпретаціями методів визначення і оцінювання, а не фактичним станом грунтів.

Наведено результати вивчення впливу сірки на грунти, рослини і якість зерна пшениці озимої за сумісної дії з азотом, фосфором і магнієм. Найістотніше підвищення вмісту сірки в грунті порівняно з контролем було зафіксовано у шарі 0 - 25 см у 2006 і 2007 рр. за норми 60 кг/га - на 297,2 - 332,8 %. Засвоєння рослинами пшениці сірки, азоту, фосфору і калію у всі фази розвитку виявилось оптимальним у 2007 р., що сприяло формуванню зерна за показниками: вмісту білка, кількості і якості клейковини, осипання, скловидності, натури на рівні вимог першого класу.

Проаналізовано приховані загрози у вигляді вмісту важких металів, які (загрози) несе в собі використання добрив без контролю вмісту цих забруднювачів. Аналіз літературних джерел свідчить про те, що небезпечний та дуже небезпечний рівень вмісту важких металів у грунтах України спостерігається на площі 1606 тис. га. Окрім елементів, що визначаються під час агрохімпаспортизації, у добривах або сировині для добрив містяться нікель, арсен (миш'як), бром, хром. Серед цих елементів, тільки миш'як визначається в сільськогосподарській продукції, решта залишається поза контролем. Комплексні добрива, крім того, можуть містити ще фтор та стронцій, як мінімум нерадіоактивний. Певна кількість токсичних та мікроелементів зв'язуються грунтовими колоїдами, але цим самим забезпечується їхня постійна наявність у грунті. Вміст токсичних елементів у добривах залежить, як від технології, так і від походження сировини. На жаль, підсанкційні на сьогодні поклади на території Росії є більш "чистими" порівняно із сировиною з Північної Африки. Транспорт та промисловість також є безумовними джерелами забруднення навколишнього середовища, і це джерело сільське господарство товаровиробник контролювати не може. Однак контроль над потраплянням забруднювачів із добривами - справа цілком реальна, для цього потрібні організаційні заходи. В Україні поки відсутня нормативна база щодо обов'язковості контролю забрудненості добрив, не нормовано перелік та вміст забруднювачів. Також вартим уваги є й запровадження радіологічного контролю добрив. Вирішення нормативних питань є першим кроком, за яким буде черга технічної реалізації. ДУ "Держгрунтохорона" має технічні та фахові можливості забезпечення державного контролю над забрудненістю добрив важкими металами, та ведення хоча б вибіркового радіологічного моніторингу добрив. Те саме стосується й сировини для виготовлення добрив, адже допоможе виробнику уникнути можливих проблем із безпечністю майбутньої продукції.