Мета досліджень - вивчення видового складу і подібності мікобіоти мортмаси Betula pendula Roth, виявлення характерних груп мікроскопічних грибів для кожного її компоненту в лісах Українського Полісся. Під час виконання досліджень було використано мікологічні, таксаційні, математично-статистичні методи. За результатами мікологічного аналізу 1368 зразків мортмаси B. pendula ізольовано та ідентифіковано 95 видів грибів із 62 родів. Найбільша кількість грибів (79 видів) належала до відділу Ascomycota. Виявлено приуроченість окремих видів мікобіоти до компонентів і класів деструкції мортмаси B. pendula. Для березових лісів Українського Полісся підтверджено закономірність подібності мікобіоти між сухостоєм, деревною ламанню і опадам гілок однакового класу деструкції, а також між мортмасою компонентів сусідніх класів деструкції. Кореляційний аналіз структури плеяд мікроскопічних грибів показав, що потужні й стійкі плеяди формуються за умов з найвищим видовим різноманіттям: деревна ламань III і V класів деградації та сухостій III класу. Показано, що компоненти мортмаси відіграють інтегруючу роль у формуванні комплексів мікобіот, сувора детермінованість і чітка кореляційна структура яких надають підгрунтя для використання їх як індикаторів стану біогеоценозів і змін умов природного середовища за дії антропогенних та інших факторів. Встановлено, що для збереження загального біорізноманіття в березових біогеоценозах потрібно залишати фрагменти деревної ламані та опаду грубих гілок різних класів деструкції після рубок формування й оздоровлення лісів та головного користування.

Науково обгрунтовано та практично реалізовано систему нормативно-інформаційного забезпечення для оцінювання мортмаси м'яколистяних лісів. Використання довідника дозволяє визначити компоненти мортмаси, відношення мортмаси до запасу стовбурів у корі деревостану, депонований вуглець у компонентах мортмаси та запас енергії у сухостійних деревах березових, вільхових та осикових лісах Українського Полісся.

Представлено результати дослідження біопродуктивності типових природних угруповань найпоширеніших видів чагарникових верб на теренах Чернігівського Полісся для різних рівнів організації живої матерії структурних елементів: стовбурець - кущ - зарості. Коротко охарактеризовано проблеми дешифрування та прогнозування продуктивності зазначених фітоценозів за допомогою засобів дистанційного зондування Землі. Оцінено якісні та кількісні показники компонентів фітомаси кущів автохтонних верб Чернігівського Полісся: попелястої, козячої, тритичинкової та п'ятитичинкової. Встановлено закономірності у структурі надземної фітомаси кущів верб залежно від біометричних показників. Визначено параметри фітомаси стовбурців і кореневої системи кущів верби попелястої. Розроблено систему математичних моделей і нормативно-інформаційного забезпечення для оцінки компонентів фітомаси автохтонних чагарникових верб, у тому числі маси фракцій, які можуть виступати кормом для більшості видів травоїдних мисливських тварин, з метою оцінки кормової ємності водно-болотних угідь, а також установлення екологічних функцій (послуг) кущів досліджуваних верб (депонування вуглецю, продукування кисню).

Виявлено та описано закономірності динаміки формування та деструкції деревного детриту в березняках Українського Полісся. Розкрито та встановлено особливості формування відпаду дерев у молодняках берези повислої, термін перебування сухостійних дерев у насадженні, швидкість деструкції деревного детриту берези повислої в умовах даного регіону. Визначено видову приуроченість грибів до компонентів та класів деструкції деревного детриту. Уперше описано морфологічні особливості динаміки деревного детриту в насадженнях берези повислої, з'ясовано закономірності формування відпаду дерев у молодняках берези повислої, визначено середньозважений термін перебування сухостійних дерев у насадженнях берези повислої. Установлено взаємозв'язок динаміки деревного детриту та видового різноманіття мікобіоти, виявлено більшу кількість видів мікобіоти для деревної ламані порівняно з мортмасою грубих гілок і сухостійними деревами. Установлено закономірність збільшення видового різноманіття мікобіоти деревного детриту від І до II - IV класів деструкції та зменшення кількості видів мікобіоти у разі досягнення V класу деструкції.

Індекс рубрикатора НБУВ: П032.27 + П328.1 + Б1(4УКР-4КИї)

Рубрики:

Радіоактивність ґрунтів. Радіоактивні речовини у ґрунті

Радіоекологія лісових порід

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*801.1-652.15 + Б1 е(4УКР-4КИЇ)

Рубрики:

Загальна біологія

Охорона природи. Екологія

Шифр НБУВ: Ж25640 Пошук видання у каталогах НБУВ