Обгрунтовано методичні засади підвищення ефективності навчальної діяльності на заняттях з креслення у вищій школі на змістовно-процесуальному та особистісному (з урахуванням індивідуальних можливостей у процесі самостійної роботи) рівнях. Проведено дидактичний аналіз навчально-методичного забезпечення навчального курсу та визначено підходи щодо удосконалення методики його викладання. Теоретично обгрунтовано й апробовано концентрично-ланцюжковий метод, що забезпечує активне систематичне та послідовне залучення студентів до навчальної діяльності на заняттях з креслення. Розроблено комплекс графічних завдань, що сприяють реалізації основних дидактичних принципів навчання, активізації навчальної діяльності студентів на заняттях та враховують специфіку фахової підготовки. Визначено критерії оцінювання рівнів сформованості графічних знань та практичних умінь, просторової уяви та просторового мислення. На підставі проведеного дослідження встановлено вплив сформованих у студентів графічних знань і вмінь на професійну підготовку майбутніх учителів трудового навчання.

Висвітлено актуальні питання методики розроблення дидактичних матеріалів тестового контролю навчальних досягнень учнів зі спецдисциплін відповдно до Держстандарту професійно-технічної освіти України. Розкрито методичні засади розроблення та впровадження дидактичного комплексу з графічної підготовки учнів ПТНЗ. Запропоновано методичні рекомендації щодо створення та використання дидактичних комплексів для ПТНЗ аграрного профілю. Обгрунтовано методичні засади розроблення дидактичного комплексу "Здоровий спосіб життя учнів ПТНЗ".

Висвітлено питання впровадження засобів ручної та машинної (комп'ютерної) графіки у навчальний процес ПТНЗ. Зазначено, що 89 % опитаних учнів ПТНЗ хотіли б виконувати графічні завдання та вправи за допомогою нових комп'ютерних програм, але в реальному навчальному процесі це пов'язано зі значними труднощами (обмежені організаційні можливості, стереотипи учителів тощо). Зазначено, що треба переглядати традиції, однак комп'ютерну технологію (КТ) не можна розглядати як панацею від усіх педагогічних проблем. Виділено компоненти рівнів підготовленості учнів, яку названо визначальною умовою успішності засвоєння графічних дисциплін (розвиток просторової уяви, навички зображення форми геометричних об'єктів, нанесення розмірів, оформлення креслень), оскільки від визначення рівнів залежить вибір методів навчання, а вирівнювання умінь і навичок дозволяє викладачу надавати групі більш складний матеріал. Акцентовано увагу на важливості самостійних занять, які розвивають самостійне мислення та мають виховне значення.

Розкрито проблему графічної підготовки у професійній освіті. Наведено визначення категорії компетентності та компетенції, розкрито роль графічної компетентності майбутнього фахівця у загальній компетентності особистості. Підсумовано: компетентнісний підхід повинен грунтуватися на інтегрованих та міждисциплінарних вимогах, спрямованих на становлення графічно-грамотної особистості з багатофункціональними компетентностями.

Подано відомості про основи технічного креслення. Наведено загальні вимоги до виконання й оформлення креслень, утворення та побудови зображень на кресленнях, виконання геометричних побудов. Розглянуто етапи виконання та читання креслень деталей. Подано інформацію про виконання та читання складальних креслень, правила виконання та читання схем, а також основні умовні графічні позначення для їх виконання.

Розглянуто теоретико-методичні аспекти вивчення трудового навчання та креслення у контексті сучасних інновацій у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах. Обгрунтовано понятійний апарат проблеми дослідження та розкрито особливості використання сучасних методик у навчанні учнів на уроках трудового навчання та креслення і підготовці майбутнього вчителя трудового навчання та технологій.

Українці продовжують жити в умовах воєнного стану, захищаючи свій суверенітет, незалежність, територіальну цілісність. Пов'язані із цим події, що відбуваються на очах у людей, призводять до розладів психічного здоров'я у багатьох: втрачається продуктивність праці, виникають проблеми з мотивацією та концентрацією. Впровадження інформаційних технологій, стрімкий технологічний розвиток на фоні посилення нестабільності й невизначеності диктують певні вимоги до формування професійних якостей сучасної молоді, від яких залежить науково-технічний та соціально-економічний розвиток України, її стабільність та рівень добробуту. Нині, в часи стрімких змін, найбільш затребуваним і важливим є рівень творчої діяльності молоді, уміння позитивно мислити, оптимістично сприймати будь-яку ситуацію. Попри катастрофічні наслідки воєнних дій здобуття освіти й отримання знань залишається дуже актуальною проблемою. Сучасна вітчизняна освіта обумовлює потребу у творчих особистостях. Підготовка студентів педагогічних спеціальностей має грунтуватися на змісті навчання, адаптованого до сучасних змін у суспільному середовищі, а це вимагатиме від майбутніх випускників здатності створювати креативне середовище, мислити нестандартно, творчо, ініціативно, гнучко реагувати на професійні виклики сьогодення, а також володіти інструментами психолого-педагогічного впливу, які б їм допомагали готувати своїх учнів до реального життя. У цей неспокійний час практично кожен викладач переглядає свої цінності, наукові доробки, навчально-методичне забезпечення дисциплін і намагається знайти додаткові можливості для підвищення якості й ефективності навчального процесу. Наведено досвід організації освітнього процесу для майбутніх учителів трудового навчання та технологій в умовах дистанційного навчання, який полягає у творчому підході до викладання фахових дисциплін. Це буде корисно тим, хто прагне розвиватися, отримувати новий досвід, професійно зростати, викладати по-новому і бути в курсі сучасних тенденцій в освіті. Розвиток наукових основ технічної творчості, розроблення методики активізації творчого процесу, навчання основ інжинірингу і творчості в закладах вищої освіти в наш час є необхідністю. Тому дослідження здійснено на прикладі викладання нової дисципліни "інжиніринг та технічна творчість", яку ввели до освітньої програми підготовки студентів інженерно-педагогічного факультету НПУ імені М. П. Драгоманова освітнього рівня "бакалавр", спеціальності 014 Середня освіта (Трудове навчання та технології) у 2021 р.