Вивчено вплив деяких факторів на екстракцію ртуті (II) фосфорорганічними сполуками та четвертинними амонієвими солями. Знайдено оптимальні умови виділення ртуті (II) з азотнокислих розчинів. Визначено розчинність екстрагентів і четвертинних амонієвих солей в органічних розчинниках різного типу.

Досліджено умови очистки нафтовмісної води з використанням магнетиту. Встановлено, що ступінь очистки води зростає з підвищенням співвідношення [Fe (II)] / [Fe (III)]. Визначено, що оптимальний час контакту феромагнетика та забрудненої нафтовими вуглеводнями води становить 2 - 3 год. Видалення нафти відбувається ефективніше з покращанням змочуваності магнетиту нафтою, що досягається підвищенням pH середовища. Олеат натрію, який традиційно використовують як стабілізатор магнітних рідин, також покращує змочуваність сорбенту. Для магнетиту неможливо визначити сорбційну ємність, оскільки високий рівень вмісту нафти у воді, обумовлює більше значний об'єм її видалення з вилученням феромагнетика в магнітному полі. У такому випадку більш важливі магнітні, ніж сорбційні властивості магнетиту.

Розглянуто можливість повторного використання скопу - відходу целюлозно-паперової промисловості. Встановлено вплив скопу на фізико-механічні властивості зразків паперу, отриманих із його використанням. Досліджено вплив різноманітних реагентів на процеси зневоднення скопу. Визначено ефективні реагенти та оптимальні умови їх застосування. Зроблено висновок про недоцільність повторного використання скопу для отримання паперу.

Досліджено процеси взаємодії низько-, середньо- та високомолекулярних полікатіонітів з гексаціанофератом калію в розведених водних розчинах. Показано, що незалежно від типу, молекулярної маси та структури полікатіонітів вони утворюють з гексаціанофератом калію нерозчинні або малорозчинні комплекси, що здатні сорбувати з води радіоізотопи Cs-137. Установлено, що під час використання фероціанідно-полікатіонітових комплексів відбувається ефективна дезактивація низькоактивних розчинів, що містять ізотопи Cs-137.

Вивчено процеси десорбції хроматів з аніоніту АВ-17-8 за статичних та динамічних умов під час використання основних реагентів як регенераційних розчинів. Показано, що процеси десорбції хроматів інтенсифікуються в разі підвищення концентрації лугу або під час використання змішаних розчинів лугу з хлоридом натрію або аміаку з хлоридом амонію.

Індекс рубрикатора НБУВ: З367.4

Рубрики:

Пересувні локомобілі

Шифр НБУВ: Ж14162 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.12

Рубрики:

Промислове водопостачання

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено спосіб одержання гідроксохлоридів алюмінію, що базується на взаємодії аморфного гідроксиду алюмінію з соляною кислотою за умов підвищення температури та надлишкового тиску. Високоосновні гідроксохлориди одержано під час обробки розчинів низькоосновних солей алюмінію основними реагентами або в разі видалення надлишку соляної кислоти у вакуумі. Одержані коагулянти були ефективними під час очистки природної та стічної води.

Досліджено процеси катіонування поліакриламіду з використанням аміаку та етилендіаміну за реакцією Манніха. Визначено вплив одержаних продуктів катіонування на ефективність зневоднення скопу за допомогою методу фільтрування. Показано, що продукти катіонування, одержані з використанням аміаку й етилендіаміну, за своєю ефективністю не поступаються продуктам, одержаним з використанням диметиламіну. Флокулянти, одержані в разі зневоднення скопу, за ефективністю не поступаються кращим імпортним флокулянтам.

Визначено кількість іонів важких металів у двох потоках: виробничих водах целюлозно-картонного виробництва і господарсько-побутових водах міста. Визначено ефективність і кількість іонів, що видаляються, при попередньому механічному очищенні різних стоків і біологічному очищенні спільного потоку.

Досліджено ефективність різних простих речовин як інгібіторів накипоутворення. Наведено методики одержання кислих фосфатів, фосфинатов, фосфинових солей з доступної в Україні сировини. Підібрано оптимальні композиції та співвідношення домішок з метою здешевлення процесу. На підставі досліджень показано, що дані інгібітори є ефективними стабілізаторами відкладення осадів, а також інгібіторами корозії сталі у воді.

Розроблено методи модифікації низькоосновного аніоніту АН-31 акриловою та монохлороцтовою кислотою для одержання поліамфолітів, які можна використовувати для іонообмінного пом'якшення води. Вивчено процеси вилучення з води іонів кальцію та магнію за допомогою одержаних поліамфолітів і слабокислотного катіоніту Lewatit TP-207 у нейтральному, кислому та лужному середовищах. Показано, що одержані іоніти близькі за ефективністю вилучення іонів твердості до катіоніту Lewatit TP-207.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л779.094

Рубрики:

Уловлювання і перероблення цінних продуктів зі стічних вод виробництва паперу

Шифр НБУВ: Ж14165 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено вплив флокулянтів та їх композицій на процеси зневоднення маси під час формування паперу та картону, ефективність утримання волокна та наповнювачів на сітці зі збереженням якісних показників продукції. Показано, що у разі застосування композицій поліакриламідних і поліамінних флокулянтів досягається підвищення продуктивності виробничого процесу та покращання утримання маси на сітці.

Наведено результати дослідження щодо визначення впливу складу регенераційного розчину, реакції середовища на ефективність процесів десорбції солей твердості з катіоніту "Levatit ТР-206", а також запропоновано принципову технологічну схему маловідходного іонообмінного пом'якшення та часткового знесолення води.

Досліджено процеси освітлення зворотних вод виробництва картону, суспензій, хімічних допоміжних домішок, що використовуються під час виробництва паперу та картону, методами відстоювання та фільтрування. Вивчено вплив різноманітних коагулянтів на процеси освітлення зворотних вод та модельних суспензій. Встановлено, що залишкова кількість модифікованих крохмалів, що використовуються у процесі виробництва картону, присутня в підсіточних водах, проте легко видаляється з води у разі використання коагулянтів.

Исследован процесс коррозии стали 20 в дистиллированной воде с использованием индикатора поляризационного сопротивления Р5126. Показана эффективность ингибиторов: аммиака, пиридина, моноэтаноламина и их композиций в сочетании с хромовой кислотой, что способствует формированию пассивационной кислородной пленки на поверхности металла.

Приведены обобщенные результаты обработки систем оборотного водоснабжения производств уксусной и азотной кислот композицией: ингибитор коррозии - диспергенты фосфатов и железа за последние два года.

Оценена эффективность алюминиевых коагулянтов при интенсификации процессов осветления сточных вод производства бумаги и картона. Предложен метод двухстадийного отстаивания для очистки таких вод. Приведены результаты исследований по применению алюминиевых коагулянтов (сульфата алюминия, гидроксохлоридов алюминия 1/3, 2/3, 5/6) для снижения содержания нитчатых микроорганизмов в иловой смеси очистных сооружений комбината.

Разработан способ получения гидроксохлоридов алюминия из доступного гидроксоалюмината (ГА) натрия. Метод базируется на переведении ГА натрия в нерастворимые в воде ГА щелочноземельных металлов, которые при взаимодействии с раствором соляной кислоты преобразуются в гидроксохлориды (ГХ) алюминия. Проведена сравнительная оценка эффективности разработанных ГХ и известных, широко применяемых для очистки сточных вод алюминиевых коагулянтов - сульфата алюминия, 5/6 ГХ алюминия и других. Изучены процессы осветления сточной воды Киевского картонно-бумажного комбината от картонно-делательной машины в зависимости от дозы и типа коагулянта. Исследованы сточные воды с разными исходными характеристиками. Также проведен эксперимент по осветлению предварительно отстоявшейся сточной воды.