Здійснено аналіз лірики М.Семенка як феномену перехідної культурно-історичної епохи в українській літературі. Установлено якості "перехідності" художньої свідомості, що дозволяє найбільш плідно виявити й охарактеризувати специфіку його ліричного спадку. Досліджено модулі художньої реалізації авторської свідомості М.Семенка, виявлені під час аналізу поетики його ліричних текстів. Розглянуто систему найбільш репрезентативних для лірики М.Семенка моделей побудови художньої образності, що наочно демонструє прояви авторської свідомості як перехідної. Висвітлено системотвірний принцип взаємодії окреслених моделей у поетиці лірики М.Семенка - монтаж поетичних підсистем, ігровий дискурс розглянуто як базовий у встановленій монтажній взаємодії.