Здійснено гігієнічне оцінювання сучасних гербіцидів - похідних імідазолінону та обгрунтовано регламенти їх безпечного застосування для захисту посівів зернобобових та олійних культур. Встановлено класи небезпечності цих гербіцидів та їх діючих речовин імазамоксу та імазапіру. Вивчено закономірності поведінки гербіцидів у об’єктах навколишнього середовища за грунтово-кліматичних умов України, розраховано їх екотоксикологічний ризик та інтегральний вектор небезпечності забруднення підземних вод. Оцінено умови праці та ризику шкідливого впливу зазначених гербіцидів на здоров’я працюючих. Обгрунтовано допустиму добову дозу для людини та гігієнічні нормативи імазамоксу в повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення, грунті, насінні соняшнику та ріпаку, зерні гороху та бобах сої. Розроблено аналітичні методи визначення імазамоксу та імазапіру в об’єктах довкілля, повітрі робочої зони та продуктах харчування.

Представлено результати обстеження експлуатаційного стану збірних залізобетонних конструкцій каркасу і перекриттів промислового будинку на ділянці розташування ковальсько-пресового обладнання, результати вимірювання вібрацій при його роботі, а також проаналізований їх вплив на несучу здатність конструкцій будинку.

Залізобетонні мости з косим перетином перепони (косі в плані мости) з балковими перехресно-ребристими прольотними будовами мають характерні конструктивні відмінності в компонуванні балкової клітки у порівнянні з прямими. Зокрема, це зміщення в плані головних балок на опорах, а також коса або пряма орієнтація поперечних балок (діафрагм), які об'єднують головні балки поперек прольоту в перехресно-ребристу балкову клітку. Ці особливості значно ускладнюють теоретичне створення їх розрахункових моделей просторового розрахунку. Тому у більшості випадків для практичних потреб цю задачу вирішують не теоретично, а шляхом натурних випробувань косих у плані прольотних будов. Наведено результати випробувань прольотних будов з косою і прямою орієнтацією поперечних діафрагм. За їх результатами досліджено дійсний характер просторової роботи і закономірності розподілу зусиль між балками, що надало можливість виконати розрахунки прольотних будов на нормовані тимчасові навантаження.