Розглянуто проблему інформаційної безпеки для інформаційно-аналітичних систем державних органів управління України. Визначено заходи, які дозволяють забезпечити фрагментарний захист інформаційного ресурсу від непередбачених загроз.

Стаття присвячена систематизації питань, які інтегруються в проблему інформаційної безпеки України. Наведені визначення основних термінів, проведений аналіз стану інформаційного простору України, визначені джерела загроз, сформульовані задачі, які складають проблему інформаційної безпеки. Обговорюються першочергові заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки.

Розглянуто проблему інформаційної безпеки для Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій. Проаналізовано особливості архітектури, інформаційного середовища й технології роботи в системі. Визначено основні вимоги щодо організації захисту інформаційного ресурсу й електронного документообігу.

Індекс рубрикатора НБУВ: С5в5 + С5*676в641.931

Рубрики:

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж16127 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто особливості інформаційно-аналітичних систем як складових сучасної інформаційної інфраструктури. Визначено поняття функціональної, структурної, інформаційної живучості. Наведено моделі аналізу й оцінки цих характеристик системи.

Визначено етапи аналітичної роботи, розглянуто комп'ютерні технології їх підтримки. Запропоновано узагальнену схему організації інформаційно-аналітичної діяльності в корпоративній інформаційній системі.

Розглянуто перевірку валідності шкали Богардуса, адаптованої для України, шляхом порівняння результатів досліджень двох незалежних дослідницьких груп (Київського міжнародного інституту соціології та Інституту соціології НАН України), що проводилися впродовж кількох років.

Розглянуто особливості створення та властивості розподілених комп'ютерних систем. Обгрунтовано необхідність інтегрування механізмів підвищення живучості розподілених комп'ютерних систем у разі їх включення в інформаційні інфраструктури.

Висвітлено основи теорії систем і методологію аналізу різних складних систем, математичні основи моделювання аналізу їх поведінки. Розглянуто задачі оцінювання надійності та живучості з урахуванням багатофакторності та непередбачуваності впливів на поведінку технічних систем, питання підтримки безпечного функціонування систем, забезпечення відмовостійкості та живучості комп'ютерних систем. Проаналізовано особливості адаптації як процесу керування в складних системах, що функціонують у мінливому середовищі.

Изложены основы теории систем и методология анализа разных сложных систем, математические основы моделирования анализа их поведения. Рассмотрены задачи оценки надежности и живучести с учётом многофакторности и непредвиденности влияний на поведение технических систем, вопросы поддержки безопасного функционирования систем, обеспечения отказоустойчивости и живучести компьютерных систем. Проанализированы особенности адаптации как процесса управления в сложных системах, функционирующих в изменчивой среде.

Висвітлено досвід осмислення основних напрямів якісних досліджень в сучасній соціології та їх можливості у вивченні соціальної реальності українського суспільства (УС). Викладено теоретико-методологічні підходи використання якісних методів у соціології, основні типи якісних досліджень, підходи до збирання даних та їх аналіз, зокрема візуальний та комп'ютерний. Розкрито потенціал і специфіку застосування якісних підходів у дослідженні основних сфер соціальної політики, та викладанні соціології. Наведено результати емпіричних досліджень соціоструктурних і соціокультурних реалій УС.

Освещены опыт осмысления основных направлений качественных исследований в современной социологии и их возможности в изучении социальной реальности украинского общества (УО). Изложены теоретико-методологические подходы использования качественных методов в социологии, основные типы качественных исследований, подходы к сбору данных и их анализу, в частности визуальному и компьютерному. Раскрыты потенциал и специфика применения качественных подходов в исследовании основных сфер социальной политики, и преподавании социологии. Приведены результаты эмпирических исследований социоструктурных и социокультурных реалий УО.

Визначено особливості складних технічних систем і середовища їх функціонування, запропоновано використання методології системного аналізу для дослідження та оцінки живучості систем різних класів, виходячи з різних критеріїв. Наведено формалізовані постановки узагальнених задач оцінки живучості з використанням різних математичних методів. Обгрунтовано інформативність і корисність показників живучості у процесі розробки та експлуатації складних технічних систем.

Розглянуто основні методологічні підходи до створення корпоративних інформаційно-аналітичних систем (КІАС), запропоновано їх подальший розвиток на засадах теорії живучості. Продемонстровано можливість вибудови механізмів підвищення живучості в КІАС під час розробки системи з використанням функціональних профілів.

Проаналізовано громадсько-політичну та наукову діяльність М. Стахіва. Охарактеризовано особливості формування його світогляду, участь у воєнних діях Першої світової війни, українсько-польського збройного протистояння 1918 - 1919 pp. Визначено основні напрями партійної праці, редакційно-публіцистичної діяльності у міжвоєнний період та повоєнний час. Проаналізовано участь у роботі громадських, наукових, культурно-освітніх інституцій української діаспори - Українського вільного університету, УНРади, НТШ, Світового конгресу вільних українців, Українського Робітничого Союзу, Українського Контактного Комітету Америки.

Наведено матеріали, присвячені питанням створення та впровадження інформаційних технологій, актуальним проблемам забезпечення інформаційної та кібербезпеки, протидії інформаційним операціям і кібертероризму, проведенню аналітичних досліджень на основі аналізу контенту мережі Інтернет. Розглянуто динамічну реконфігурацію в автоматизованих системах організаційного управління. Розкрито проблеми моделювання живучості мережевих структур. Висвітлено питання удосконалення задач тестування з використанням експертних технологій прийняття рішень. Подано інформацію про засоби структурування та семантичного аналізу метаданих для інтерпретації Big Data. Розглянуто питання децентралізація проблемно-орієнтованої платформи трансферу знань. Увагу приділено моделюванню системи інформаційної безпеки й автоматизованої оцінки інтегральної якості впливу контролів на функціональну стійкість організаційної системи.

Розглянуто проблему забезпечення безпеки критичних інфраструктур шляхом підвищення функціональної стійкості їх автоматизованих систем організаційного управління (СОУ). Проаналізовано основні завдання та функції СОУ для підвищення безпеки в умовах дії дестабілізуючих факторів. Запропоновано застосування технології динамічної реконфігурації для забезпечення виконання комплексу задач безпеки та гарантування безперервності процесу управління об'єктами критичної інфраструктури навіть за наявності небажаних впливів на інфраструктуру і появу та накопичення відмов у самій автоматизованій СОУ. Представлено реалізацію підсистеми динамічної реконфігурації в автоматизованій СОУ як апаратно-програмного комплексу, до складу якого входять модулі моніторингу, аналізу, локалізації, вибору та прийняття рішень, реалізації рішень, база даних і знань. Комплекс працює в автоматичному режимі, відбувається безперервний процес моніторингу стану системи управління та її елементів за заданими індикаторами. У разі виявлення відхилень від заданого режиму роботи, які можуть призвести до нештатних ситуацій, активізується підсистема динамічної реконфігурації. Відбувається пошук, знаходження та реалізація раціонального варіанта використання наявних ресурсів СОУ для підтримки безперервного управління об'єктом і виконання наявних управлінських завдань.

Наведено матеріали, присвячені питанням функціональної стійкості інформаційних систем, безпеки та живучості критичних інфраструктур, комп'ютерного моделювання складних систем, технологій аналітики даних великих обсягів (Big Data). Увагу приділено створенню аналітичних систем на основі відкритих джерел інформації (OSINT), моделюванню, аналізу та прогнозуванню процесів мережевої взаємодії, методів і засобів підтримки прийняття рішень.