Розроблено комп'ютерну систему поетапного діагностування роботи відцентрових нагнітачів природного газу, до складу якої входять технічні засоби одержання інформації про діагностичні ознаки та програмне забезпечення, оформлене у вигляді інтерфейсу користувача.

Одной из основных технологических проблем процесса низкотемпературной сепарации (НТС) остается поддержка материального баланса жидкой и газовой фаз в сепараторе 2-ой ступени, который при заданных температуре и давлении зависит исключительно от состава исходной смеси. Неконтролированное изменение какого-либо из этих параметров приводит к уменьшению удельного количества и степени выделения целевых компонентов. Разработанная методом анализа материальных потоков установки второй ступени НТС линеаризованная математическая модель статики и динамики процесса позволит регулировать состав исходной смеси газа с целью обеспечения материального баланса жидкой и газовой фаз в сепараторе для исследования дальнейшего использования современных технологий.

Актуальным для процесса бурения является момент его окончания, который зависит от состояния долота и его опоры. Отработка долота по вооружению определяет его потенциальные возможности. Вычисление времени бурения по выбранному критерию - одна из основных проблем в общей задаче оптимизационного управления процессом бурения. Рассмотрена методика определения оптимального времени бурения в неоднородных породах по критериям рейсовой скорости и стоимости метра проходки. Разработана математическая модель процесса углубления долота с целью определения времени бурения для достижения оптимального отрабатывания шарошковых долот по состоянию вооружения в неоднородных породах.

Решены вопросы построения эмпирических моделей газоперекачивающих агрегатов природного газа на основании данных, полученных в процессе их нормальной работы, оптимизации работы компрессорных станций по стоимостному критерию, который учитывает энергетические потери сжатия и перемещения газа и ограничения на технологические режимы.

Викладено підхід до ранжування газоперекачувальних агрегатів за їх технічним станом.

Запропоновано метод визначення технічного стану газоперекачувального агрегату шляхом аналізу значень віброшвидкості та віброприскорення його компонентів на засадах нейромереж. Використання такого підходу дозволяє у процесі експлуатації агрегату виявити зміни сигналів вібродавачів і зробити висновки про стан газоперекачувального агрегату у будь-який момент часу.

Зазначено, що одержане в роботі рівняння дозволяє за показниками вібрації (віброшвидкість підшипника № 1, горизонтальні та вертикальні складові амплітуди опорного підшипника та вертикальна складова амплітуди опорно-упорного підшипника) прогнозувати значення часу напрацювання ГПА і, як наслідок, визначати його технічний стан як "попередження", або як "зупинка". Остання обставина відкриває можливості для переходу від планового обслуговування ГПА до обслуговування за його фактичним технічним станом.

Розроблено метод помісячного прогнозування стоку р. Дністер на 2008 р. за середньомісячними спостереженнями впродовж 13 попередніх років, що базується на індуктивному методі самоорганізації складних моделей. Результати такого помісячного прогнозування паводків р. Дністер мають важливе значення з метою безпечної експлуатації газопроводів, які прокладені через р. Дністер або вздовж її берегів.

Запропоновано метод визначення технічного стану газоперекачувального агрегату шляхом визначення моментів зміни рівнів віброшвидкостей і вібропереміщень його компонентів. Використання такого підходу дозволяє в процесі експлуатації агрегату виявити зміни сигналів вібродавачів і зробити висновки про стан газоперекачувального агрегату в даний момент часу.

Запропоновано концепцію побудови системи управління енергоресурсами на прикладі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Наведено схему системи управління енергоресурсами та проаналізовано стан систем обліку енергоресурсів в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. Впровадження даної системи дозволить ефективно управляти витратою енергоресурсів і забезпечити їх економію.

Створено математичні моделі прогнозування стоку р. Дністер, які охоплюють постійну, лінійну, квадратичну та нейромережеві моделі. Надано оцінку точності прогнозу даних, одержаних протягом сторічних спостережень за стоком р. Дністер. На підставі аналізу точності прогнозу вибрано модель, яка забезпечує мінімальну похибку прогнозу.

Розроблено метод математичного моделювання забруднення грунтів на базі теорії нейромереж. Метод апробовано на фактичному матеріалі, що одержаний внаслідок геохімічних досліджень забруднення території Галицького району. У результаті математичного моделювання розроблено алгоритм визначення гранично-допустимих концентрацій у грунті для будь-якої території.

Дисертацію присвячено питанням розробки методів і алгоритмів адаптивного керування процесом буріння глибоких свердловин. Комплексно вирішено питання математичного моделювання, ідентифікації параметрів моделі, виявлення зміни умов буріння, адаптивного керування та відпрацювання долота за опорою і озброєнням, які в сукупності вирішують значну наукову та прикладну проблему в галузі спорудження глибоких нафтових та газових свердловин. Розроблені методи та синтезовані алгоритми адаптивного керування сприяють досягненню вищих техніко-економічних показників та безаварійному бурінню свердловини за умов апріорної невизначеності.

Розглянуто числові методи розв'язку диференціальних рівнянь, оптимізації та моделювання систем на ЕОМ. Наведено інформацію про прямі та інтеграційні методи, алгоритми та програми розрахунків за формулами та таблицями, методи розв'язку систем алгебричних і диференціальних рівнянь, числові методи моделювання систем з розподіленими параметрами. Увагу приділено методам розв'язку оптимізаційних задач, моделюванню лінійних і стохастичних систем, проблемам оптимізації типових процесів тепло- та масообміну, програмним засобам моделювання на ЕОМ.

На базі теорії збурення матриць одержано критерій вибору об'єму експериментальних досліджень. Для реалізації такого вибору необхідно знати кореляційні функції параметрів, що характеризують технічний стан промислових об'єктів. Наведено методику одержання таких кореляційних функцій, і на конкретному прикладі показано, яким чином визначається необхідний об'єм інформації для розв'язання задач контролю технічного стану газоперекачувальних агрегатів.

Під час діагностування технологічних об'єктів важливим науковим завданням є визначення критичних значень діагностичних ознак. На практиці це завдання вирішується, як правило, шляхом тривалого спостереження за об'єктом діагностування. Інший шлях - це створення діагностичних моделей, які дають змогу за параметрами, що легко піддаються вимірюванню, визначати критичні значення діагностичних ознак. Таке завдання розв'язано для системи змащування охолодження підшипників ротора відцентрового нагнітача природного газу.

Приведено методику обчислення основних параметрів, що визначають реальний стан газоперекачувального обладнання на основі його діагностування, яка дає можливість ранжирування ГПА за технічним станом.

Запропоновано систему, до якої входить база знань, механізм логічного висновку, підсистема набуття знань і діалоговий інтерфейс користувача, що дозволяє одночасно з детермінованою інформацією використовувати нечітку логіку і проводити ранжування обладнання.

На базі математичного опису фізичних процесів відпрацювання шарошкових доліт розроблено теоретичні засади оперативного контролю буримості гірських порід, які включають узагальнену математичну модель буримості в просторі станів, динамічну інформаційну модель, метод визначення базових значень показників буримості. Запропоновано використання безконтактного автоматизованого контролю буримості, що дозволить врахувати збурення в системі оптимального керування процесом буріння, збільшити ресурс доліт, скоротити кількість аварій та ускладнень в процесі буріння. Запропоновано метод визначення базових значень механічної швидкості буріння, який полягає у тому, що для автоматизованого безконтактного контролю буримості гірських порід обирається та механічна швидкість, яка визначається на початку буріння алмазним або незатупленим шарошковим долотом за буріння з оптимальними параметрами режиму. Це дозволить визначати взаємозв'язки між показниками буримості з глибиною свердловини, які є базою для поточної оптимізації та вибору оптимальних режимів буріння інших свердловин, що перебувають за аналогічних умов.

Проведено обчислення параметрів моделі і оцінювання її точності шляхом порівняння експериментальних та обчислених значень. Досліджено динаміку газоперекачувального агрегату. Одержано структурну схему ГПА як елемента системи адаптивного автоматичного керування процесом компримування природного газу. Результати дозволяють одержати лінеаризовану математичну модель динаміки ГПА, що використовуватиметься для синтезу адаптивної системи автоматичного керування процесом компримування природного газу.