Раскрыта сущность понятия биолокации, изложены методические основы и психологические аспекты данного явления. Предложена методика определения и оценки геофизического излучения, проанализировано его влияние на растения. Освещены перспективы развития биолокации и обоснована возможность введения ее в арсенал методов современной науки. Особое внимание уделено биолокационным исследованиям фитогенных полей, геофизическому полю как объекту биолокационных исследований.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.4-5

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення колінного суглобу і гомілки

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто деякі перспективи використання біолокаційного методу (БЛМ) в оцінці та проектуванні ландшафтів, що дозволяє оптимізувати вплив простору на людину. Обгрунтовано необхідність використання БЛМ під час планування функціональних зон і вибору посадкових місць для деревних рослин. Зазначено, що важливим є розробка методичної бази біолокаційних досліджень в ландшафтному проектуванні та озелененні.

Розглянуто деякі питання зміни протягом року біолокаційної складової фітогенного поля Lonicera tatarica L. та Quercus macranthera Fisch. et Mey. Ex Hohen., вказано на взаємозв'язок між напруженістю цього поля, його простяганням і сезонним розвитком досліджуваних рослин.

Проанализированы значения коэффициента корреляции между некоторыми параметрами фитогенного поля и морфометрическими показателями побегов некоторых видов древесных растений. Установлено, что в наибольшей степени морфометрические характеристики растений связаны с биолокационным потенциалом и освещенностью, в меньшей - с температурой и влажностью воздуха.

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.24-26

Рубрики:

Верби (Salix spp.)

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены главные этапы становления, современное состояние и перспективы развития теории фитогенного поля. Приведены основные ее понятия, методические подходы к исследованию данного явления, указаны его роль и значение для различных сторон жизнедеятельности растений и их сообществ. Обоснована необходимость дальнейшего развития теории фитогенного поля, ее информационного, структурообразующего и коммуникативного аспектов.

Проведено експериментальний аналіз ефекту зміни передньозаднього нахилу плато великогомілкової кістки на стабільність колінного суглоба та зміщення зони контактного навантаження на внутрішньому виросткові великогомілкової кістки. Матеріалом були 2 трупних препарати колінного суглоба. Зміна нахилу плато великогомілкової кістки за умов коригувальної остеотомії має стійкий вплив на кінематику колінного суглоба. У разі ушкодження передньої схрещеної зв'язки на тлі медіального гонартрозу можливе застосування вальгізувальної остеотомії в комбінації зі зменшенням нахилу плато великогомілкової кістки дозаду, що певною мірою компенсує передню нестабільність колінного суглоба. Збільшення нахилу плато великогомілкової кістки дозаду призводить до зміщення гомілки вперед і може бути використане для компенсації задньої нестабільності.

Рассмотрен вопрос о применении препаратов интерферона в лечении острых респираторных вирусных инфекций (ОРВИ) у детей. Представлена сравнительная оценка эффектов нового суппозиторного препарата генферон лайт, содержащего интерферон альфа-2b в дозе 125 000 МЕ и таурин, и широко используемого и известного педиатрам препарата интерферона альфа-2b (150 000 МЕ) в суппозиториях. Установлено, что оба исследуемых препарата обладают эквивалентной элиминирующей активностью в отношении основных возбудителей ОРВИ и обеспечивают быстрое и одинаковое по срокам купирование основных симптомов заболевания (лихорадка, клинические признаки ринофарингита, тонзиллита и т.д.). Оба препарата сопоставимы по профилю безопасности.

Розглянуто деякі аспектів життєдіяльності деревних рослин з позицій енергоінформаційного обміну. Увагу приділено використанню багато в чому нового для науки методологічного підходу, який грунтується на синтезі "західних" і "східних" світоглядних систем, дозволяє значно розширити уявлення про деякі властивості рослин, їх біологічні й екологічні особливості. Наведено низку авторських методик біолокаційних досліджень.

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.24-425,022

Рубрики:

Верби (Salix spp.)

Шифр НБУВ: ДС47383 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.24-425,022

Рубрики:

Верби (Salix spp.)

Шифр НБУВ: ДС47383 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання розвитку еколого-морфологічних і енергоінформаційних засад концепції фітогенного поля, його структурних і функціональних особливостей. Проаналізовано становлення цієї концепції, де фітогенне поле розглянуто як екологічний, морфогенетичний і ценотичний чинники, визначено перспективи її подальшого розвитку. Викладено основи нового еколого-морфологічного напрямку досліджень, у якому розглянуто взаємовплив між трансформованим рослиною середовищем і формуванням просторових структур на різних рівнях організації рослинного організму. Визначено особливості режимів освітлення, температури та вологості повітря в межах фітогенного поля найпоширеніших у Північному Лісостепу України видів деревних рослин. Проаналізовано роль цього поля у взаємодіях між рослинами. Викладено основи енергоінформаційного напрямку цієї концепції, наведено методичні підходи щодо застосування біолокації у дослідженнях фітогенного поля.

Останнім часом штучний інтелект заволодів чималою низкою вирішень, що допомагають нам у повсякденному житті. Сьогодні системи "Розумного будинку" посіли значуще місце серед розробок у сфері інформаційних технологій. Проте величезні обсяги даних, що генеруються в них, та різноманітність форматів цих даних не дають змоги створити універсальний механізм для їх продуктивного оброблення. Тому інтеграція нейронних мереж, що найкраще підходить для розв'язання окремих задач, забезпечить нас високими показниками ефективності систем "Розумного будинку" з мінімально допустимими похибками прийнятих рішень. Рік у рік зростає інтерес до вирішення все більш складних завдань розпізнавання об'єктів через потреби в автоматизації формованого спілкування в інтелектуальних системах. Тому вдосконалення реалізації розпізнавання комп'ютерними системами зображення є актуальним. Для розв'язання цієї задачі запропоновано використання штучних нейронних мереж і нейрокомп'ютерів як найбільш прогресивних щодо проблем класифікації завдань на розпізнавання образів. Запропоновано велику кількість архітектур нейронних мереж для застосування під час розпізнавання об'єктів. Проте аналіз із запропонованих вирішень показує, що досі немає такої моделі, яка б була найкращою серед усіх отриманих параметрів продуктивності. Перспективи покращення архітектури вбачаються у згорткових нейронних мережах.