Розглянуто специфіку соціально-економічного знання та його роль в адаптації молоді до нових соціально-економічних умов.

Рассмотрена специфика социально-экономического знания и его роль в адаптации молодежи к новым социально-экономическим условиям.

The specific social-economic knowledge and its role in adaptation of young people to new social-economical condition are considered.

Розглянуто соціоекономічне знання як чинник адаптації до нових економічних умов. Запропоновано інтегративний підхід для його визначення. Розглянуто особливості його соціального механізму формування та функціонування в суспільстві, що трансформується. На підставі емпіричних досліджень проаналізовано особливості впливу даного знання на поведінку населення. Визначено ступінь використання соціоекономічних знань на буденному, професійному рівнях та на рівні економічних інновацій. Виокремлено основні типи суб'єктів оволодіння та використання соціально-экономічних знань.

Рассмотрены социоэкономические знания как фактор адаптации к новым экономическим условиям. Предложен интегрированный подход для его определения. Рассмотрены особенности его социального механизма формирования и функционирования в трансформирующемся обществе. На основе эмпирических исследований проанализированы особенности влияния данного знания на поведение населения. Определена степень использования социоэкономических знаний на бытовом, профессиональном уровнях и на уровне экономических инноваций. Выделены основные типы субъектов овладения и использования социально-экономических знаний.

Проаналізовано місце та роль соціології освіти в системі соціології, розкрито її суть як галузі, особливості освіти як соціального інституту суспільства, а також її місце в життєдіяльності суспільства та соціалізації особистості. Висвітлено особливості управління освітніми організаціями, основні види конфліктів та шляхи їх вирішення в освітньому середовищі.

Проанализированы место и роль социологии образования в системе социологии, раскрыты её сущность как области социологии, особенности образования как социального института общества, а также её роль в жизнедеятельности общества и социализации личности. Освещены особенности управления образовательными организациями, основные виды конфликтов и пути их решения в образовательной среде.

Розглянуто суть та особливості соціального самопочуття населення. Проаналізовано результати соціологічного дослідження соціального самопочуття населення м. Львів. Вивчено вплив соціально-економічного знання на соціальне самопочуття населення.

Розглянуто особливості трактування населенням успіху. На теоретичному рівні визначено та на емпіричному рівні досліджено основні типи особистостей щодо досягнення успіху. Проаналізовано особливості різних типів відповідно до статевих і соціальних характеристик. Окреслено роль досвіду і знань у досягненні життєвого та професійного успіху.

Проведено дослідження соціально-економічного знання як чинника адаптації до нових економічних умов. З використанням інтегративного підходу обгрунтовано визначення поняття соціально-економічного знання. Розглянуто особливості соціального механізму його формування та функціонування у суспільстві, що трансформується. На підставі результатів емпіричних досліджень проаналізовано особливості впливу соціально-економічного знання на поведінку населення та запропоновано основні шляхи щодо їх поглиблення. Наведено оцінку ціннісного значення соціально-економічних знань на буденному та професійному рівні, а також у сфері економічних інновацій. На теоретико-емпіричному рівні визначено основні типи особистості у різних вікових групах населення щодо оволодіння та використання соціально-економічного знання.

Розкрито сутність, об'єкт, предмет, завдання, функції та методи дослідження соціології освіти. Висвітлено її роль в життєдіяльності суспільства та соціалізації особистості. Увагу приділено проблемам управління освітніми організаціями, основним видам конфліктів і шляхам їх вирішення в освітньому середовищі. Розкрито значення освіти в процесах адаптації людини, побудові кар'єри та досягненні успіху.

Розкрито сутність, функції, завдання та структуру соціології. Охарактеризовано історію становлення та сучасний стан розвитку соціологічної науки. Увагу приділено соціологічним теоріям особистості, класифікації та структурним складовим соціальних груп, соціальним ефектам міжособової взаємодії. Розглянуто види соціальних інститутів, бюрократичні та демократичні організації, соціальну структуру суспільства, сучасні концепції стратифікації. Висвітлено процеси, що визначають природу соціальних змін і соціальних конфліктів, а також соціокультурних і ментальних явищ у сучасному світі. Показано роль української соціологічної думки в розвитку світової соціологічної теорії. Проаналізовано методологію та методику реалізації конкретно-історичних досліджень, співвідношення кількісної та якісної парадигм у прикладному дослідницькому процесі.

Досліджено маркетингові питання продовольчої безпеки в Україні, її кількісні та якісні параметри та роль маркетингу в розв'язанні комплексу нагальних завдань. Проаналізовано функціональні підходи з вивчення інститутів маркетингової діяльності, типологію споживчої поведінки домогосподарств, їх чинники. Розглянуто сучасні засоби маркетингових комунікацій у нашій державі, проблеми комунікативної політики фінансового інституту. Акцентовано увагу звернуто на функціонування інститутів культури за сьогоднішніх ринкових умов і особливості використання маркетингових принципів у сфері культури.

Розглянуто актуальні соціальні аспекти глобальних впливів та їх місце в системі трансформаційних процесів. Особливу увагу звернено на наслідки глобальних процесів на локальному рівні з огляду на специфіку змін, які відбуваються в сучасному українському суспільстві. Представлено широкий спектр соціальних проблем, що потребують свого нового теоретико-прикладного осмислення, серед яких особливе місце посіли ціннісні системи суспільства, питання пандемії коронавірусу та суспільної безпеки, соціальних медіа, освіти, екологічної міграції, місцевого самоврядування, медіадискурсу бідності, публічних практик лідерства, корупційної поведінки та особливостей споживання. Представлено соціопсихологічні наслідки російсько-українського збройного конфлікту та вимушених переселень з акцентуванням на самопочутті внутрішньо переміщених осіб, а також на тендерних стереотипах, що мали і мають місце за таких важливих для країни доленосних подій.