За допомогою методів локального рентгеноспектрального аналізу, проникної електронної й оптичної мікроскопії, рентгенівської, фотоелектронної й оже-електронної спектроскопії, динамічного проникнення індентора досліджено наноструктурні матеріали, які утворюються в ході структурно-фазових перетворень у поверхневих шарах металів під час тертя в середовищах з активними хімічними елементами та додатковим зовнішнім впливом імпульсами струму. Показано, що наноструктурні шари металу з високими фізико-механічними характеристиками та стійкістю до термічних впливів, які знижують коефіцієнт тертя та ступінь зносу металевих систем, формуються на поверхні тертя лише у разі певного співвідношення хімічних елементів вихідних сплавів і додаткових легуючих елементів. Їх джерелом можуть бути як вихідні сплави, так і робоче середовище, активні хімічні елементи якого здатні інтенсивно насичувати деформовані тертям мікрооб'єми матеріалу поверхні та суттєво впливати на їх властивості та поведінку. Встановлено, що насичення деформованого під час тертя металу активними хімічними елементами мастильних рідин знижує енергію переходу контактуючих мікрооб'ємів матеріалу у квазірідкий структурно-нестійкий стан, у разі якого формуються наноструктурні поверхневі шари. Показано, що завдяки імпульсам струму можливо досягти критичної потужності зовнішнього впливу, за якої має місце якісна зміна стану металу, прилеглого до плям контакту, та утворення наноструктурного шару тертя, електронна й атомна структура якого дозволяють досягти стану аномально низького коефіцієнта тертя.

Цель работы - сравнить эффективность различных местных гемостатических средств (ГСС) при операциях на печени и желчевыводящих путях (ЖВП). Сравнена эффективность различных местных ГСС в отношении окончательного гемостаза при операциях на печени и ЖВП. Оценены такие препараты, как "Тахокомб" (ТК), "Таботамп", "Гелласпон" и гемостатическая губка. Гемостатические (ГС) свойства выбранных препаратов исследованы как в эксперименте, так и в условиях клинического применения. В эксперименте аппликацию ТК производили после нанесения обширных ран и выполнения краевой резекции печени. Забор материала производили из зон аппликации местных ГСС с оценкой подлежащих тканей. В клинических условиях оценивали ГС возможности ТК у 48-ми больных. У 14-ти пациентов из 48-ми гемостаз осуществили при "традиционных" операциях на печени, у 34-х пациентов - при лапароскопических вмешательствах. Результаты и обсуждение. Наибольшую ГС активность из всех оцениваемых местных гемостатиков проявил ТК, наименьшую - "Таботамп". Эффективность ГС губки и "Гелласпона" были примерно одинаковы и близки к контролю. Изучение заживления ран печени, закрытых ТК, показало, что воспалительная реакция в ранах носит асептический характер и полностью стихает к 7-м суткам. У 12-ти больных применение ТК позволило остановить значительное кровотечение из ложа желчного пузыря, которое невозможно было остановить другими способами. Применение ТК у этих пациентов позволило избежать конверсии. Выводы. Полученные экспериментальные и клинические данные

свидетельствуют о перспективности применения препарата ТК в хирургии печени и ЖВП. Использование данной субстанции повысит возможности эндохирургических вмешательств, позволит снизить количество осложнений и поможет избежать конверсии в трудных ситуациях.