Наведено інформацію про місце зростання видів, різновидів, форм і сортів покритонасінних деревних рослин у ботанічних садах, дендраріях при лісових технікумах, лісогосподарських установах, старовинних парках, розсадниках Полісся, Лісостепу та Карпат України.

Приведена информация о местах произрастания видов, разновидностей, форм и сортов покрытосеменных древесных растений в ботанических садах, дендрариях при лесных техникумах, лесохозяйственных установках, старинных парках, рассадниках Полесья, Лесостепи и Карпат Украины.

  Скачати повний текст

Телуричне (земне) випромінювання розглянуто як окремий випадок геофізичного випромінювання. Нерівномірність його розподілу по земній поверхні створює локальні ділянки з вираженою біологічною дією. Наведено класифікацію й окремі характеристики таких зон, указано фактори, що їх спричиняють. Як приклад розглянуто вплив структури Хартмана на таксаційні показники окремих видів деревних рослин. Констатовано факт впливу телуричних полів на стан здоров'я та психоемоційну сферу людини. Поставлено питання про необхідність більш широкого вивчення цього екологічного фактора.

На прикладі розподілу фітомаси показано вплив осики на віргінільні рослини сосни звичайної. Встановлено, що величина та характер цього впливу залежать від відстані між рослинами. Це дозволяє визначити структурні особливості фітогенного поля осики, яка є джерелом цього впливу.

Викладено історію і перспективи розвитку колекції верб Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Нині вона налічує 45 видів, форм та гібридів.

Встановлено, що деревні рослини у надземній частині суттєво впливають на режими освітлення, температури та вологості повітря. Вирішальну роль у створенні специфічного фітоклімату, ймовірно, відіграють органи асиміляції (загальна листкова маса, її щільність і розподіл у кроні, особливості фотосинтезу та транспірації).

Індекс рубрикатора НБУВ: П382.19-264

Рубрики:

Вільхи (Alnus spp.)

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про алелопатичну активність деяких видів роду Alnus Mill. Показано, що водорозчинні сполуки вільхи виявляють різну алелопатичну активність залежно від виду, досліджуваного органа, тест-об'єкта і концентрації діючої речовини. Амарант та корені пшениці виявили більшу чутливість до алелопатично активних речовин вільхи, ніж колеоптелі пшениці. Активність листків була вищою за таку стебла і коренів. Іматурні рослини відрізнялися більшим алелопатичним потенціалом, ніж генеративні.

Розглянуто та узагальнено основні положення концепції фітогенного поля (ФП), визначено перспективи її розвитку, закладено основи еколого-морфологічного її напрямку. Уперше проведено комплексні дослідження мікрокліматичних параметрів у межах ФП деревних рослин, встановлено загальні закономірності, біоморфні та видові особливості режимів освітлення, температури та вологості повітря, проаналізовано кореляцію між ними. Визначено характеристики ультрафіолетового випромінювання у межах контуру деревних рослин окремих видів. Досліджено роль ФП у формуванні просторових структур на різних рівнях організації рослинного організму, встановлено ступінь взаємозумовленості між екологічним режимом кронового простору та морфологічними характеристиками рослин. З метою розвитку методологічної основи концепції ФП уперше запропоновано гіпотезу та розроблено основи біолокаційного дослідження полів рослин. З'ясовано морфологічні реакції, які виникають внаслідок взаємодій між рослинами. Розроблено модель формування просторової структури групи рослин з урахуванням полізональності та взаємодії ФП її елементів.

Наведено біологічні й екологічні характеристики деяких декоративних верб з колекції Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України, видовий склад шкідників, які їх заселяли. Описано біологію цих шкідників та заходи захисту від них.

Наведено результати досліджень сучасного стану деревної та чагарникової рослинності наддніпрянських схилів у межах Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Встановлено, що видовий склад деревостанів досить одноманітний - здебільшого це листяні рослини: Robinia pseudoacacia L., Acer platanoides L., Fraxinus excelsior L., Acer negundo L., Ulmus glabra Hubs. та ін. Просторова структура досить різноманітна, що зумовлено неоднорідністю екологічних умов. Наведено характеристику лісівничих, орографічних і грунтових умов досліджених схилів, що може бути підставою для рекомендацій щодо підбору видового складу й оптимізації їх просторової структури.

Верби визнано одними з найперспективніших рослин для біоенергетики. Цей напрям розпочинає інтенсивно розвиватися в Україні. У зв'язку з цим вивчення екологічних особливостей верб є актуальним. Суттєвий обмежувальний чинник ефективного вирощування культур верби - забезпечення вологою. Особливі погодні умови 2015 р. (підвищена температура повітря та грунту і нестача атмосферних опадів) надали змогу дослідити посухостійкість верб з колекції Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка НАН України. Проведено порівняльну оцінку посухостійкості аборигенних та інтродукованих видів і гібридних верб селекції Ботанічного саду. Встановлено, що найстійкішими до посухи є Salix alba, S. dasyclados, S. caspica х S. caprea, S. integra х S. acutifolia, S. viminalis х S. purpurea, (S. viminalis х S. purpurea) х S. acutifolia, помірно посухостійкими - S. viminalis х S. caprea та (S. caspica х S. caprea) х S. acutifolia, менш посухостійкою - S. viminalis. Одержані дані можуть бути використані під час вирощування, гібридизації та селекції верб.

Аналіз літературних джерел свідчить про відсутність єдиного тлумачення визначення життєвого стану рослин. Зазвичай для цього використовують терміни "життєвість" і "життєздатність", які не є тотожними. Для визначення поточного стану рослини доцільно користуватися термінами "життєвість" або "віталітет", а для прогностичної оцінки потенційного життєвого стану - "життєздатність". Запропоновано систему визначення життєвості деревних рослин, яка грунтується на комплексі морфометричних (поточний приріст пагонів, ступінь облистяності, стан фундаментального та конструктивного модуля), репродуктивних (рясність плодоношення та/або цвітіння) та фенологічних (повнота, послідовність і тривалість фенофаз) ознак. Загалом рівень життєвості визначається за трьома категоріями: високий, середній і низький. Для деталізованої кількісної оцінки віталітету рослини запропоновано 6-бальну шкалу. За відсутності однозначного визначення за кожним комплексом ознак життєвість можна оцінювати проміжним балом. Ця шкала надає змогу одержати інтегральну оцінку віталітету рослини за ознаками, які легко визначити візуально за польових умов і які не потребують лабораторних досліджень.

Висвітлено історію створення та етапи становлення Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка як наукової установи НАН України. Наведено результати з розробки наукових основ охорони флористичного різноманіття помірного поясу Євразії ex situ. Подано дані щодо розробки наукових основ ландшафтної архітектури й оптимізації міських і паркових культурфітоценозів і збагачення дендрофлори України в умовах кліматичних змін. Висвітлено наслідки досліджень рослин тропічних біомів: формування колекційного фонду, збереження ex situ, перспективи використання. Показано результати інтродукції та селекції квітниково-декоративних рослин. Розкрито важливі результати акліматизації та селекції нових і малопоширених плодових рослин. Висвітлено фундаментальні та прикладні засади інтродукції корисних рослин і збагачення культурфітоценозів в України. Наведено результати досліджень з біолого-екологічних та алелопатичних засад інтродукції рослин. Показано еколого-просвітницьку діяльність Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка.