Розкрито засади мовленнєвого спілкування (МС), запропоновано концепції мовленнєво-семантичної рівневої структури, суб'єктивного оцінювання в мовленнєвій практичній діяльності. Розглянуто особливості фонетичної виразності мовлення дітей старшого дошкільного віку у процесі МС, особливості формування оцінно-етичних суджень у художньо-мовленнєвій діяльності даної категорії дітей.

Раскрыты основы речевого общения (РО), предложены концепции речевой семантической уровневой структуры, субъективного оценивания в речевой практической деятельности. Рассмотрены особенности фонетической выраженности речи детей старшего дошкольного возраста в процессе РО, формирования оценочно-этических рассуждений в художественно-речевой деятельности данной категории детей.

Розроблено експериментальну програму для початкового навчання української мови. Запропоновано методику організації системи вправ, спрямованих на формування навичок і вмінь аудіювання, говоріння та запобігання інтерферуючому впливу російської мови. Визначено критерії, показники, рівні розвитку розмовно-монологічного та розмовно-діалогічного мовлення. Виявлено закономірності, тенденції, психолого-педагогічні умови розвитку мовлення студентів різних національних груп.

Розглянуто актуальні проблеми навчання рідної мови, що стосуються формування дискурсних знань та умінь студентів. Особливу увагу приділено теоретичним положенням дослідження, що базуються на теорії дискурсу. Розкрито сутність поняття "дискурсивна компетенція", що включає лінгвістичні та екстралінгвістичні параметри.

Рассмотрены актуальные проблемы обучения родному языку, что относятся к формированию дискурсных знаний и умений студентов. Акцентировано внимание на теоретических положениях исследования, которые базируются на теории дискурса. Раскрыта сущность понятия "дискурсивная компетенция", что включает лингвистические и экстралингвистические параметры.

The article deals with the actual problems of training to the native language that concern to formation of discourse knowledge and skills of students. The corresponding scientific literature on this problematics is analysed. The attention that theoretical positions researches are based on the theory of a discourse is stressed. The essence of concept "the discoursical competence " is opened, that includes linguistic and extralinguistic parameters.

Висвітлено проблему формування мовної картини світу в гуманітарному вищому навчальному закладі. На підставі аналізу структури "мовної особистості" запропоновано сучасні лінгводидактичні методологічні орієнтири навчання студентів на базі феномену "мовна особистість".

Освещена проблема формирования языковой картины мира в гуманитарном вузе. На основе анализа структуры "языковой личности" предложены современные лингводидактические методологические ориентиры обучения студентов на основе феномена "языковая личность".

Dedicated to the problem of developing language idea of the world at a humanitarian institution of higher education. Analysis of the linguistic personality enabled determining some modern lingual and didactic methodological trends of teaching studentson the base of phenomenon Дlanguage person".

Розглянуто питання, пов'язані з реформуванням освіти й запровадженням компетентнісного підходу щодо навчання рідної мови. Запропоновано тлумачення феномену міжкультурно-комунікативної компетентності як стратегічної мети навчання. Визначено зміст і структуру міжкультурної комунікації. Проведено термінологічне розмежування понять "міжкультурна комунікація" і "міжкультурна компетенція". Зазначено, що поняття "компетенція" і "компетентність" охоплюють знання, вміння, навички, ціннісні орієнтації, певний рівень розвитку різноманітних здібностей, що в сукупності забезпечують індивідові успіх в вирішенні певних завдань або сприяють реалізації якогось виду діяльності.

Рассмотрены вопросы, связанные с реформированием образования и введением компетентностного подхода в обучении родному языку. Предложено толкование феномена межкультурно-коммуникативной компетентности как стратегической цели обучения. Определены содержание и структура межкультурной коммуникации. Проведено терминологическое разграничение понятий "межкультурная коммуникация" и "межкультурная компетенция ". Указано, что понятие "компетенция " и "компетентность" охватывают знания, умения, навыки, ценностные ориентации, определенный уровень развития различных способностей, которые в совокупности обеспечивают индивиду успех в решении определенных задач или способствуют реализации определенного вида деятельности.

The problems associated with the reform of education and the introduction of competence-based approach in teaching their native language. Proposed interpretation of the phenomenon of intercultural communication competence as strategic training objectives. The content and structure of cross-cultural communication. A terminological distinction concepts of "intercultural communication" and "intercultural competence". Indicated that the concept of "competence " and "competencies" covers the knowledge, skills, values, a certain level of development of various abilities, which together provide the individual success in solving specific problems or contribute to the realization of what kind of activity.

Висвітлено проблему мовної полісоціокультурної освіти. Обгрунтовано актуальність запровадження моделі формування міжкультурно-комунікативної компетентності у ВНЗ, цілі, завдання та методичні принципи мовно-полікультурної освіти. Розроблено лінгво-дидактичні принципи формування міжкультурно-комунікативної компетентності майбутніх філологів як змістового компонента мовної полікультурної освіти в університеті. Виокремлено її методичні принципи, що одержали найбільшу популярність у наукових колах, відповідно до визначених принципів окреслено необхідні умови для розвитку полікультурної особистості. Феномен міжкультурно-комунікативної компетентності розглянуто як інтегровану якість філологічної мовної особистості, що характеризується сукупністю спеціальних знань, міжкультурних умінь і системою ціннісних орієнтацій, необхідних для розв'язання фахових завдань за умов міжкультурної взаємодії в стилі співпраці та толерантності. Узагальнено, що вітчизняна концепція міжкультурного діалогу дозволить посилити механізми збереження своєї культури, уникати сліпого наслідування будь-яких зарубіжних інновацій.

Отражена проблема языкового полисоциокультурного образования. Обоснована актуальность ввода модели формирования межкультурно-коммуникативной компетентности в ВУЗ, цели, задачи и методические принципы языково-поликультурного обучения. Разработаны лингводидактические принципы формирования межкультурно-коммуникативной компетентности будущих филологов как содержательного компонента языкового поликультурного образования в университете. Выделены методические принципы такой компетентности, которые получили наибольшую популярность в научных кругах. Обобщенно, что отечественная концепция межкультурного диалога позволит усилить механизмы сохранения своей культуры, избежать слепого подражания любым зарубежным инновациям.

Problem of language culture education is reflected. Actuality of input of model of forming of cross-cultural-communicative competence is reasonable in Institution of higher learning, aim, tasks and methodical principles of the lingual-multicultural educating. Language-didactic principles of forming of cross-cultural-communicative competence of future philologists are worked out as a rich in content component of language multicultural education in a university. Methodical principles of such competencethat got most popularity in scientific circles, are distinguished. Generalized, that home conception of cross-cultural dialogue will allow strengthening the mechanisms of maintenance of the culture, avoiding the blind emulating any foreign innovations.

Проаналізовано зміст категорії "філологічні науки", розкрито концептуальні засади лінгводидактики вищої школи, ідеї прагма- і соціолінгвістики, лінгвоконцептології та лінгвокультурології. Розроблено авторську технологію формування компетентності міжкультурного спілкування з урахуванням ідеї міжпредметної координації. Підкреслено значення інтеграційно-дисциплінарного принципу профільної підготовки бакалаврів української філології. Виокремлено цикли навчальних дисциплін функціонально-комунікативного спектра: дисципліни гуманітарного, соціального й економічного циклу, дисципліни, що формують уявлення про профільний фах, дисципліни, які формують основи компетентності міжкультурного спілкування й профільних компетенцій, академічні дисципліни, інші філологічні дисципліни, дисципліни, спрямовані на поглиблене вивчення загальних і часткових проблем тексту і мовленнєвої комунікації, дисципліни, що забезпечують оволодіння методами і прийомами розв’язання практичних завдань в сферах педагогічної та філологічної діяльності.

Проанализировано содержание категории "филологические науки", раскрыты концептуальные основы лингводидактики высшей школы, идеи прагма- и социолингвистики, лингвоконцептологии и лингвокультурологии. Разработана авторская технология формирования компетентности межкультурного общения на основе идеи межпредметной координации. Подчеркнуто значение интеграционно-дисциплинарного принципа профильной подготовки бакалавров украинской филологии. Выделены циклы учебных дисциплин функционально-коммуникативного спектра: дисциплины гуманитарного, социального и экономического цикла, дисциплины, формирующие представление о профильной специальности, дисциплины, формирующие основы компетентности межкультурного общения и профильных компетенций, академические дисциплины, другие филологические дисциплины, дисциплины, направленные на углубленное изучение общих и частных проблем текста и речевой коммуникации, дисциплины, обеспечивающие овладение методами и приемами решения практических задач в сферах педагогической и филологической деятельности.

The publication presents an analysis of the category of philological sciences; revealed the conceptual framework and technology of creation the system of philological disciplines in the learning process of the graduating bachelorstudents and master-students specialized in Philology.

Основну увагу акцентовано на різних лінгводидактичних підходах щодо розвитку теоретичних засад cтандартизації рідномовної освіти у ВНЗ України.

Основное внимание акцентировано на различных лингводидактических подходах к развитию теоретических основ стандартизации языкового образования в ВУЗ Украины.

Main attention is focuses on different lingvodidactic approaches to the development of theoretical grounds of standardization of native language education at HEE of Ukraine.

Проаналізовано теоретичні і практичні аспекти сучасної української лінгводидактики, оптимальні шляхи розвитку мовної освіти. Нинішній освітній простір осмислено як багатовимірне полікультурне динамічне середовище, яке вбирає когнітивні, емоційні, символічні та інші компоненти. Висвітлено особливості формування мовної особистості учня і студента, технологію сучасного уроку української мови з огляду на концепцію НУШ, особливості професійної підготовки майбутніх фахівців, інноватику в організації занять у закладах освіти різних рівнів.

Звернено увагу на специфіку замовлянь як різновиду вербальної магії в художньому дискурсі фентезі, візуальну метафору в дискурсі соціальної реклами. Розглянуто гендерну варіативність висхідного тону в новозеландській англійській мові. Досліджено розуміння кольоросемантики поетичних текстів учнями молодшого шкільного віку. Проаналізовано риторичну маніпуляцію прихильністю аудиторії у виступах впізнаваних спікерів. Висвітлено практичний досвід викладання іноземних мов на теренах інформаційних технологій. Акцентовано на важливості розмежування в семантико-текстуальній лінгвістичній експертизі фактичного твердження та оцінного судження.