Проаналізовано вплив природних та антропогенних факторів на утворення грунтів і наведено загальну схему грунтогенезу. Охарактеризовано склад, структуру, фізичні властивості, еволюційний розвиток, біогеохімічні та екологічні особливості грунтів. Встановлено закономірності їх географічного та топографічного поширення та наведено класифікацію. Визначено основні принципи агрогрунтового районування та розроблено схему зонального поділу грунтів України. Встановлено їх агрономічні показники та перспективні екологізовані напрями використання, запропоновано ефективні методи підвищення родючості, окультурювання, охорони від деградації та забрудення. Розроблено методику проведення грунтово-екологічного моніторингу та визначено ресурсний потенціал грунтів і земель України.

Проанализировано влияние естественных и антропогенных факторов на формирование почвы и приведена общая схема почвогенеза. Охарактеризованы состав, структура, физические свойства, эволюционное развитие, биогеохимические и экологические особенности почв. Установлены закономерности их географического и топографического распространения и приведена классификация. Определены основные принципы агропочвенного районирования и разработана схема зонального деления почв Украины. Установлены их агрономические показатели и перспективные экологизированные направления использования, предложены эффективные методы повышения плодородия, окультуривания, охраны от деградации и загрязнения. Разработана методика проведения почвенно-экологического мониторинга и установлен ресурсный потенциал почв и земель Украины.

Проаналізовано внесок грунтознавчої науки у земплевпорядкування, описано методи грунтознавства, геоботаніки, агрохімії. Висвітлено взаємодію грунту, рослин та добрив, їх роль у сільськогосподарському виробництві. Розглянуто питання агрохімічного окультурювання грунтів, підвищення їх родючості та врожайності сільськогосподарських культур. Визначено ресурсний потенціал грунтів, перспективи його раціонального використання та підвищення продуктивності.

Проанализирован вклад грунтоведческой науки в землеустройство, представлены методы почвоведения, геоботаники, агрохимии. Освещены взаимодействие почвы, растений и удобрений, их роль в сельскохозяйственном производстве. Рассмотрены вопросы агрохимического окультурования почв, повышения их плодородности и урожайности сельскохозяйственных культур. Определен ресурсный потенциал почв, а также перспективы его рационального использования и повышения продуктивности.

Викладено базові положення екологічного грунтознавства. Розкрито сутність таких понять, як біосфера, соціум, агросфера. Розглянуто методологічні засади грунтово-екологічних досліджень. Наведено опис речовинно-енергетично-інформаційної моделі. Досліджено роль грунтів у функціонуванні екосистем. Висвітлено грунтово-екологічні наслідки антропогенезу та ноосферну перспективу.

Изложены базовые положения экологического почвоведения. Раскрыта сущность таких понятий, как биосфера, социум, агросфера. Рассмотрены методологические основы почво-экологических исследований. Приведено описание вещественно-энергетически-информационной модели. Исследована роль почв в функционировании экосистем. Освещены грунтово-экологические последствия антропогенеза и ноосферной перспективы.

Висвітлено закономірності кріогляцігенної діяльності - важливого чинника екзогенної геодинаміки у пізньому кайнозої, що бере участь у формуванні ландшафтної сфери Землі, еволюції біосфери та процесах антропогенезу. Охарактеризовано льодовики сучасного та геологічного минулого, наведено їх типологію, встановлено причини зародження та закономірності функціонування, показано вплив на літогенез і формування рельєфу. Особливу увагу приділено вивченню давніх зледенінь і проблемам їх інтерпретації. Описано способи картографічного відображення кріогляцігенних явищ, особливості кадастрових, землевпорядних і господарських акцій у кріолітозоні, областях зледенінь та їх палеоландшафтних аналогах.

Освещены закономерности криогляцигенной деятельности - важного фактора экзогенной геодинамики в позднем кайнозое, принимающего участие в формировании ландшафтной сферы Земли, эволюции биосферы и процессах антропогенеза. Охарактеризованы ледники современного и геологического прошлого, приведена их типология, установлены причины зарождения и закономерности функционирования, показано влияние на литогенез и формирование рельефа. Особое внимание уделено изучению давних обледенений и проблемам их интерпретации. Описаны способы картографического отображения криогляцигенных явлений, особенности кадастровых, землеупорядочных и хозяйственных акций в криолитозоне, областях обледенений и их палеоландшафтных аналогах.

Охарактеризовано ресурсозберігальні й екологічно безпечні технології вирощування сільськогосподарських культур. Розглянуто особливості екологізації системи застосування добрив, а також питання сівозмін і грунтозахисних систем енергозберігального обробітку грунту. Проаналізовано проблеми фінансового забезпечення розвитку аграрного сектору економіки. Увагу приділено економічному аналізу нематеріальних активів. Висвітлено деякі питання з лісознавства, лісівництва, лісових культур і меліорації. Обгрунтовано перспективні напрями розвитку землевпорядкування та кадастру за умов ринкової економіки. Викладено основні аспекти фітосанітарного моніторингу, прогнозу й охорони біорізноманіття агроландшафтів, а також екологічно орієнтованих технологій захисту рослин від шкідливих організмів. Розкрито питання фізіології, біохімії та генетики, а також соціокультурні проблеми формування та ноосферні перспективи інформаційного суспільства.

Охарактеризованы ресурсосберегающие и экологически безопасные технологии виращивания сельскохозяйственных культур. Рассмотрены особенности экологизации системы применения удобрений, а также вопросы севооборота и почвозащитных систем енергосберегающей обработки почвы. Проанализированы проблемы финанасового обеспечения развития аграрного сектора экономики. Внимание уделено экономическому анализу нематериальных активов. Освещены некоторые вопросы лесоведения, лесничества, лесовых культур и мелиорации. Обоснованы перспективные направления развития землеустройства и кадастра в условиях рыночной экономики. Изложены основные аспекты фитосанитарного мониторинга, прогноза и охраны биоразнообразия агроландшафтов, а также экологически ориентированных технологий защиты растений от вредных организмов. Раскрыты вопросы физиологии, биохимии и генетики, а также социокультурные проблемы формирования и ноосферная перспектива информационного общества.

Сформульовано цілісну концепцію про заплавно-долинний педолітогенез у його еволюційному ракурсі, встановлено закономірності природного грунтотворення та внесені в нього корективи в процесі окультурювання заплавних екосистем поліфункціонального призначення. Розроблено ландшафтну типологію заплавних земель. Оновлено теоретичні засади фітоагрохімічного окультурювання цілинних заплавних грунтів. Деталізовано біогеохімічні, екологічні закономірності та еволюційне спрямування окультурювальної корекції природного заплавного грунтотворення. Запропоновано екологізовані підходи до розв'язання колізії між підвищенням біопродуктивності заплавних екосистем і зменшенням грунтово-ценотичного біорізноманіття в процесі фітоагрохімічного окультурювання цілинних грунтів, а також незалежну екологічну експертизу проектів організації території заплавних земель.

Висвітлено історію становлення, предмет і методологію геології та геоморфології. Розглянуто методи геологічних досліджень. Викладено сучасні уявлення про положення Землі у Всесвіті, земну кору як основний об'єкт геологічних досліджень, геологічні процеси: їх рельєфо- та породоформуючі функції. Увагу приділено використанню геолого-геоморфологічної інформації у землеустрої.

Освещены история становления, предмет и методология геологии и геоморфологии. Рассмотрены методы геологических исследований. Изложены современные представления о положении Земли во Вселенной, земной коре как основном объекте геологических исследований, геологических процессах: их рельефо- и породоформирующих функциях. Уделено внимание использованию геолого-геоморфологической информации в землеустройстве.

Обгрунтовано стратегію використання, відтворення й управління грунтовими ресурсами, що передбачає принципово новий тип сталого (ощадливого) землекористування, який забезпечить гармонійне співвідношення між антропогенним навантаженням і природним потенціалом грунту для його відновлення та повноцінного продуктивного й екологічного функціонування. Описано грунтово-кліматичні умови сільськогосподарського виробництва. Проаналізовано сучасний стан родучості грунтів. Надано відомості про природну й ефективну родючість грунтів України. Розглянуто заходи з реалізації стратегії, увагу приділено науковому, кадровому та матеріально-технічному забезпеченню виконання робіт. Висвітлено державну політику використання й охорони грунтів, питання фінансування заходів реалізації стратегії. Розкрито стратегічні аспекти вдосконалення економічного механізму забезпечення збалансованого використання, відтворення й управління грунтовими ресурсами.

Уперше висвітлено на підставі історичних і новітніх джерел непрості перипетії розвитку грунтознавства на теренах України з урахуванням загальноісторичного контексту. Наведено історію першої в світі Докучаєвської кафедри грунтознавства, становлення наукових шкіл українського грунтознавства та їх регіональних осередків. Приділено увагу розвитку лісового грунтознавства в Україні. Проаналізовано проблему класифікації грунтів України. Узагальнено досвід ЄС та України щодо концепції та методології моніторингу грунтів. Охарактеризовано сільськогосподарську типологію земель і районування території України.

Досліджено проблеми моніторингу та оцінки якості грунту. Запропоновано напрями охорони грунтів і раціонального використання земель. Проаналізовано стан грунтів України. Розвинено Концепцію моніторингу грунтів для збереження екологічних функцій як грунтового різноманіття, так і першооснови ландшафтної мозаїчності, запропоновану В. В. Медведєвим. Підтверджено необхідність створення Червоної книги грунтів України для збереження зникаючих цілинних і унікальних, рідкісних і раритетних грунтів за умов зростаючої деградації біосфери та її грунтових компонентів. Визначено роль і значення моніторингу грунтів для збереження найуразливіших видів, яким загрожує повне зникнення або непоправні перетворення.

Розкрито становлення біогеохімічних методів і принципів у грунтознавстві. Показано роль В. І. Вернадського та його учнів у розвитку методичних підходів до оцінювання стану екосистем, а також грунтового покриву. Проаналізовано традиційні та сучасні підходи до характеристики біогеохімічних процесів, які відбуваються у грунтосфері. Особливу увагу приділено моніторингу вмісту хімічних елементів у грунтах в умовах антропогенних імпактів та агроекосистем. Розкрито можливості кількісного оцінювання вмісту хімічних елементів у грунтах з використанням алгоритмів, апробованих для різних природно-екологічних умов.