В роботі містяться загальні правила будівельно-монтажних робіт в забрудненій зоні аварії на АЕС. Велика увага приділяється організаційно-технологічній документації, а також структурі та штатам будівельних підрозділів.

Розглядаються всі відомі методи організації будівництва, які можуть використовуватися в аварійних ситуаціях: послідовний, паралельний, потоковий, комбінований. Аналізуються технологічні моделі у вигляді циклограм, що застосовуються в теорії потокового будівництва.

В роботі аналізуються фактори, які впливають на психологічний стан людини, а саме регульовані та нерегульовані. Велика увага приділяється формуванню психологічної стійкості в умовах ліквідації наслідків аварії, а також психологічному стану будівельників на об'єктах поза 30-кілометровою зоною.

Розглядаються системи заходів по зменшенню колективних доз опромінення населення міст та регіонів України. Аналізуються екологічні, технічні, будівельні, економічні, політичні, військові та інші проблеми. Основна увага приділяється створенню системи будівництва об'єктів різного призначення як в нормальних умовах так і в умовах радіаційних аварій різного масштабу.

Розглядається активність факторів впливу в різних зонах території навколо ЧАЕС: соціальних, організаційних, технічних та радіаційних. Подано схему класифікації факторів впливу на швидкість будівельного процесу.

Розглядається логічна модель аварії, в якій виділяються події, що сталися на аварійному об'єкті за час дії сил, обумовлених причинами події. Показано наслідки радіаційної аварії та заходи з їх ліквідації.

Розглядається потужність еквівалентної дози, що використовується при проектуванні захисту від зовнішнього іонізуючого випромінювання. Містяться критерії для прийняття рішень щодо обмеження вживання забруднених харчових продуктів в перший рік після виникнення аварії та ін.

Розглядаються відносні рівні поверхневого забруднення будівельних конструкцій після проходження радіоактивної хмари. Розроблені методичні рекомендації з урахуванням інтенсивності випромінювання забрудненої поверхні. Особлива увага приділяється металевим конструкціям та азбестоцементним підвіконникам, що найбільше сорбують радіонукліди.

Розглядається Система радіаційного захисту, яка дозволить максимально знизити потенційну колективну дозу опромінення населення міста і, як наслідок, зменшити ризик захворювань, ініційованих радіацією.

Розглядаються рекомендації щодо створення сучасної нормативної бази радіаційної безпеки та протирадіаційного захисту в будівництві, а також проектування та здійснення будівельно-монтажних робіт в умовах аварій на АЕС, передусім будівництва об'єктів для населення, що потерпіло внаслідок аварії.

Розглядаються типові рішення захисту будівельників при виконанні будівельних робіт після завершення раннього етапу аварії. Міститься каталог типових рішень захисту від радіації.

Розглядається склад робіт підготовчого періоду в межах будмайданчика в обсягах, що забезпечують нормальний розвиток будівництва: освоєння будівельного майданчика; створення тимчасових споруд та механізованих установок; обладнання телефонного та радіозв'язку тощо. Наводяться методи визначення виробітку та ін.

Висвітлюється досвід роботи будівельних організацій, міністерств, відомств, проектних та науково-дослідних інститутів України та інших держав СНД в процесі ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Розглядаються питання будівельної справи щодо вирішення технічних проблем, проектування, організації та управління будівництвом, виконання будівельно-монтажних робіт в умовах підвищеного радіаційного впливу, великого скучення людей та техніки, дефіциту часу, суміщення проектування та будівництва тощо. Описано досвід швидкісного будівництва практично всіх основних об'єктів чорнобильської програми: об'єкту "Укриття", спецселища Зелений мис, міста Славутича, житла для переселенців, шляхів, мостів, гідротехнічних споруд, трубопроводів та ліній електропередач, інших об'єктів. Згадано всі організації, що брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а також спеціалісти будівельної галузі - активні виконавці чорнобильської програми. Дано зміст та характеристику зробленої ними роботи. Наведені дані по всіх населених пунктах, де збудовано житло для переселенців.

Розглядаються будівельні роботи на промисловому майданчику, а також будівництво захисних гідротехнічних споруд. Містяться схеми розподілу ядерного палива, що було викинуто зі зруйнованого реактора під час аварії та розташування споруд для захисту підземних і поверхневих вод району ЧАЕС від радіоактивних забруднень.

В роботі показано детальний процес обстеження конструкцій зруйнованого блоку. Велика увага приділяється дезактивації території навколо зруйнованого енергоблоку, а також засобам індивідуального захисту.

Розглядається стан справ на спорудженні селищ для населення, евакуйованого з забруднених районів (червень-серпень 1986р.). Містяться показники постачання збірних будинків у 1986 р.